Туради
| село Туради | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Тер. громада | Жидачівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100050180048570 |
| Основні дані | |
| Населення | 563 особи |
| Площа | 1,02 км² |
| Густота населення | 551,96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81735[1] |
| Телефонний код | +380 3239 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°22′39″ пн. ш. 24°5′15″ сх. д. / 49.37750° пн. ш. 24.08750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 253 м |
| Водойми | Тейсарівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81735, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Вільхівці, вул. Шевченка, 2 |
| Карта | |
  Туради | |
 Туради | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Тура́ди — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення становить 563 особи. Орган місцевого самоврядування - Жидачівська міська рада.
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (Квітень 2020) |
Існує така стара легенда про походження назви села та навколишніх сіл. Колись давно козацьке військо проводило в цих краях Козацьку Раду. Новини про те, що десь буде Козацька Рада, поширювались достатньо довго і різний люд тижнями сходився сюди, шукаючи місце проведення Ради. У всіх навколишніх людей питали тільки одне — «де Рада?», відповідь на це питання і дала назву селу — «тут Рада», що пізніше трансформувалось в Туради. Біля села Туради є інше село, назва якого теж має відношення до даної легенди — Пчани.
У 1993 р. проводилась археологічна розвідка в околицях с. Туради на лівому березі р. Стрий. Виявлено та досліджено городище XII—XIV ст.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 1/2 лану (близько 112 га) оброблюваної землі[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 561 | 99.64% |
| російська | 1 | 0.18% |
| білоруська | 1 | 0.18% |
| Усього | 563 | 100% |
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460355, розташована у приміщенні народного дому.
- Результати
- зареєстровано 433 виборці, явка 63,97 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 28,16 %, за «Голос» — 13,36 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і «Європейську Солідарність» — по 11,91 %.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 25,00 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 17,03 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 15,58 %[5].
- Верес Василь Федорович (1930—1989) — український радянський діяч, генеральний директор «Прикарпатлісу». Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Кандидат економічних наук.
- Маркевич Мар'яна Володимирівна (1998) — українська гандболістка.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.
- Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. , стор. 67.
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
