Угорська Північно-Східна залізниця

Угорська Північно-Східна залізниця (нім. Ungarische Nordostbahn (UNOB), угор. Magyar Északkeleti Vasút (MÉKV)) була частиною залізниць Австро-Угорської імперії.^[1]

Угорський уряд 1868 року виніс пропозицію будівництва залізниці, що стало реалізуватись з створенням у 1871 році Угорської Північно-Східної залізниці. Значну роль у створенні дирекції залізниці відіграв німецький промисловець Генріх Штроусберг(нім. Bethel Henry Strousberg). Будівництво концесійних ділянок залізниці провели впродовж 1871—1873 років. 1 серпня 1890 року залізниця перейшла до держави. Її інфраструктура, рухомий склад перейшли до Угорської державної залізниці (MÁV).

Наприкінці ХІХ століття три нові дистанції сполучили через хребти Карпат прокладені лінії Угорської Північно-Східної залізниці з Галичиною: Сігет — Рахів — Ясіня — Івано-Франківськ (1894)^[2], Мукачево — Лавочне — Стрий (1887), Ужгород — Сянки — Самбір (1873/1875)^[3], сформувавши в основному мережу залізниць Закарпаття. Після приєднання в 1945 р. до СРСР було припинене пряме транспортне сполучення, а нормальна колія замінена на широку 1520 мм.

• Freiherr von Röll: Enzyklopädie des Eisenbahnwesens, Band 10. Berlin, Wien 1923, S. 71.
• Elmar Oberegger: Zur Eisenbahngeschichte des Alpen-Donau-Adria-Raumes
• Zeitplan der Streckeneröffnungen der Ungarischen Nordostbahn (slowakisch)

• Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. — с. 49. ISBN 978-617-655-000-6

• Перша угорсько-галицька залізниця