Формула-1 1956 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з січня по вересень та складався з восьми Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Аргентини 22 січня та закінчився на Гран-прі Італії 22 вересня. Переможцем в особистому заліку став Хуан-Мануель Фанхіо, що виступав за команду Ferrari.
Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1956 року.
Команда | Конструктор | Шасі | Двигун | Шини | Пілот | Гран-прі |
Officine Alfieri Maserati | Maserati | 250F | Maserati 250F1 2.5 L6 | P | Стірлінг Мосс | 1–2, 4–8 |
Жан Бехра | 1–2, 4–8 |
Карлос Мендітегі[en] | 1 |
Луїджі Піотті[en] | 1 |
Чико Ланді[en] | 1 |
Джеріно Джеріні[en] | 1 |
Хосе Фройлан Гонсалес | 1 |
Чезаре Пердіса[en] | 2, 4–7 |
Пако Годія[en] | 4–8 |
Майк Готорн | 4 |
П'єро Таруффі | 5 |
Умберто Мальйолі | 7–8 |
Луїджі Віллорезі | 8 |
Йо Бонніер | 8 |
Owen Racing Organisation | Maserati BRM | 250F P25 | Maserati 250F1 2.5 L6 BRM P25 2.5 L4 | P D | Майк Готорн | 1–2, 6 |
Тоні Брукс[en] | 2, 6 |
Рон Флокгарт[en] | 6 |
Alberto Uria | Maserati | A6GCM[en] | Maserati 250F1 2.5 L6 | P | Альберто Урія[en] | 1 |
Рон Флокгарт[en] | 1 |
Scuderia Ferrari | Ferrari | D50 555 | Ferrari DS50 2.5 V8 Ferrari 555 2.5 L4 | E P | Хуан-Мануель Фанхіо | 1–2, 4–8 |
Еудженіо Кастеллотті | 1–2, 4–8 |
Луїджі Муссо | 1–2, 7–8 |
Пітер Коллінз | 1–2, 4–8 |
Олів'є Гендебієн[en] | 1, 5 |
Поль Фрер | 4 |
Андре Пілетт[en] | 4 |
Альфонсо де Портаґо | 5–8 |
Вольфганг фон Тріпс | 8 |
Equipe Gordini | Gordini | T16 T32 | Gordini 23 2.5 L6 Gordini 25 2.5 L8 | E | Роберт Манзон[en] | 2, 5–8 |
Елі Байол[en] | 2 |
Андре Пілетт[en] | 2, 5, 7 |
Ерману Да Сілва Рамос[en] | 2, 5–6, 8 |
Андре Мілуо[en] | 7 |
Андре Саймон[en] | 8 |
Ecurie Rosier | Maserati | 250F | Maserati 250F1 2.5 L6 | P | Луї Розьє | 2, 4–7 |
Vandervell Products | Vanwall | VW 2 | Vanwall 254 2.5 L4 | P | Моріс Трентіньян | 2, 4, 6, 8 |
Гаррі Шелл | 2, 4–6, 8 |
Майк Готорн | 5 |
Колін Чапмен | 5 |
Хосе Фройлан Гонсалес | 6 |
П'єро Таруффі | 8 |
Gould's Garage (Bristol) H.H. Gould | Maserati | 250F | Maserati 250F1 2.5 L6 | D | Горацій Гулд[en] | 2, 4, 6–7 |
Giorgio Scarlatti | Ferrari | 500 | Ferrari 500 2.0 L4 | P | Джорджо Скарлатті[en] | 2 |
Scuderia Centro Sud | Maserati Ferrari | 250F 500 | Maserati 250F1 2.5 L6 Ferrari 500 2.0 L4 | P | Луї Широн | 2 |
Луїджі Віллорезі | 4 |
Гаррі Шелл | 7 |
Джорджо Скарлатті[en] | 7 |
Туло де Граффенрід | 8 |
Piero Scotti | Connaught[en]-Alta | B | Alta GP 2.5 L4 | P | П'єро Скотті[en] | 4 |
Automobiles Bugatti | Bugatti | T251 | Bugatti 2.5 L8 | E | Моріс Трентіньян | 5 |
Luigi Piotti | Maserati | 250F | Maserati 250F1 2.5 L6 | P | Луїджі Віллорезі | 5–7 |
Луїджі Піотті[en] | 7–8 |
André Simon | Maserati | 250F | Maserati 250F1 2.5 L6 | P | Андре Саймон[en] | 5 |
Scuderia Guastalla | Maserati | 250F | Maserati 250F1 2.5 L6 | P | Умберто Мальйолі | 6 |
Джеріно Джеріні[en] | 8 |
Connaught Engineering[en] | Connaught[en]-Alta | B | Alta GP 2.5 L4 | P A | Арчі Скотт Браун[en] | 6, 8 |
Дезмонд Тіттерінгтон[en] | 6 |
Джек Фейрман[en] | 6, 8 |
Лес Лестон[en] | 8 |
Рон Флокгарт[en] | 8 |
Bob Gerard | Cooper-Bristol | T23 | Bristol BS1 2.0 L6 | D | Боб Джерард[en] | 6 |
Gilby Engineering | Maserati | 250F | Maserati 250F1 2.5 L6 | D | Рой Сальвадорі | 6–8 |
Bruce Halford | Maserati | 250F | Maserati 250F1 2.5 L6 | D | Брюс Галфорд[en] | 6–8 |
Jack Brabham | Maserati | 250F | Maserati 250F1 2.5 L6 | D | Джек Бребем | 6 |
Emeryson Cars | Emeryson-Alta | 56 | Alta GP 2.5 L4 | D | Поль Емері[en] | 6 |
Ottorino Volonterio | Maserati | A6GCM[en] | Maserati 250F1 2.5 L6 | P | Отторіно Волонтеріо[en] | 7 |
Джерело:[1] |
У сезоні 1956 року було проведено вісім Гран-прі.
- Гран-прі Швейцарії було вилучено з календаря після того, як уряд Швейцарії заборонив автоперегони внаслідок катастрофи 24 годин Ле-Мана 1955 року.
- Гран-прі Іспанії мав повернутися до календаря після того, як був скасований у 1955 році через катастрофу 24 годин Ле-Мана 1955 року. Він мав відбутися 28 жовтня, але був скасований через Суецьку кризу.[3]
Результати та положення в заліках[ред. | ред. код]
Очки отримують перші п'ять пілотів. Додаткове очко нараховується пілоту, що встановив найшвидше коло гонки. Лише п'ять найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.
Позиція | 1-ша | 2-га | 3-тя | 4-та | 5-та | НК |
Очки | 8 | 6 | 4 | 3 | 2 | 1 |
| Приклад | Опис | 1 | Переможець | 2 | Друге місце | 3 | Третє місце | 5 | Фінішував у очковій зоні | 12 | Фінішував поза очковою зоною | НКЛ | Фінішував, але не класифікований | Схід | Не фінішував і не класифікований | НКВ | Не кваліфікований | НПКВ | Не передкваліфікований | ДСК | Дискваліфікований | тест | Тестер по п'ятницях | НС | Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці | Т | Травмований чи хворий | Викл | Виключений із протоколу | Від | Відмова від участі | НТР | Не брав участі в тренуваннях | НПР | Не прибув на Гран-прі | С | Гонка скасована | | Не брав участі | Жирний шрифт | Поул-позиція | Курсив | Швидке коло | |
Примітки:
- — Позиція розділена між декількома пілотами за кермом одного боліда.
- ↑ Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат USAC 1956 року та проводилась для автомобілів чемпіонату USAC. Боліди Формули-1 в гонці не використовувались.
- ↑ Лише 5 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.