Фізико-технічний факультет Харківського національного університету
50°05′39″ пн. ш. 36°15′44″ сх. д. / 50.09417° пн. ш. 36.26222° сх. д.
| Фізико-технічний факультет ХНУ ім. В. Н. Каразіна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Будівля факультету | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 1962 | |||
| Приналежність | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Контакт | ||||
| Ключові особи | Гірка Ігор Олександрович (декан) | |||
| Країна |  Україна | |||
| Адреса | 61108, м. Харків, П'ятихатки, просп. Курчатова, 31 | |||
| Тип | факультет | |||
| Вебсторінка | http://physics-technology.karazin.ua/ | |||
Мапа | ||||
 | ||||
Фізико-технічний факультет Харківського національного університету (також фізтех, ФТФ) — один з чотирьох факультетів ХНУ імені В. Н. Каразіна фізичного профілю, що спеціалізується в галузях ядерної фізики, фізики плазми, матеріалознавства та медичної фізики. Відмінними рисами факультету є тісний зв'язок з Харківським фізико-технічним інститутом і фундаментальна теоретична підготовка в стилі школи Ландау, до якої належать багато викладачів факультету.
Фізико-технічний факультет був створений у 1962 році на базі відділення ядерної фізики фізико-математичного факультету. Саме відділення ядерної фізики існувало з 1946 року, а деякі кафедри, що увійшли до складу факультету — з 1930-х років. У 1969 році факультет переїхав в окремий корпус у П'ятихатках, щоб бути ближче до Харківського фізико-технічного інституту.
На 1-3 курсах освіту на факультеті спрямовано на те, щоб дати студентам загальнофізичну та математичну підготовку. У 1-4 семестрах студенти слухають лекції із загальної фізики (механіка, теплота, електрика й оптика), на 5-6 семестрах - лекції з атомної та ядерної фізики. Програма цих предметів близька до підручників Сивухіна та Савельєва. У 1-5 семестрах читається ряд математичних дисциплін: математичний аналіз, аналітична геометрія, вища алгебра, теорія функцій комплексної змінної, рівняння математичної фізики, теорія ймовірностей, методи наближених обчислень. Загальнофізичні й математичні курси супроводжуються практичними заняттями й об'ємними домашніми завданнями. У 4-8 семестрах читається ряд курсів з теоретичної фізики, заснованих на курсі теоретичної фізики Ландау та Ліфшиця: теоретична механіка, електродинаміка, квантова механіка, механіка суцільних середовищ, термодинаміка, статистична фізика[1].
Після 6-го семестру відбувається розподіл студентів по кафедрах на конкурсних засадах. На факультеті працюють 4 кафедри:[2]
- Кафедра теоретичної ядерної фізики та вищої математики ім. О. І. Ахієзера
- Кафедра ядерної та медичної фізики
- Кафедра прикладної фізики та фізики плазми
- Кафедра матеріалів реакторобудування та фізичних технологій
Після розподілу в розкладі студентів з'являються спецкурси, що відповідають спеціалізаціям кафедр.
У 6-7 семестрах студент пише бакалаврську дипломну роботу за допомогою наукового керівника, обраного самим студентом або призначеного завідувачем кафедрою.
На 5 курсі в навчальній програмі переважають спецкурси по кафедрах, а 6 курс цілком присвячений написанню магістерських дипломних робіт.
Всього навчання на факультеті складається з 4 років бакалаврату та 2 років магістратури.
Команди факультету щорічно займають призові місця на Всеукраїнському студентському турнірі фізиків, випереджаючи за кількістю перемог все інші факультети України[3]. Тричі студенти фізико-технічного факультету ставали чемпіонами на Міжнародному турнірі фізиків, у 2011[4], 2015[5] і 2017 роках.
На фізико-технічному факультеті проводиться активна наукова робота в таких галузях фізики, як фізика плазми, ядерна фізика, фізика елементарних частинок, фізика твердого тіла, фізика тонких плівок і покриттів, медична фізика.
Факультет видає Східно-європейський фізичний журнал.
На факультеті читають лекції запрошені професори та викладачі з інших країн, зокрема, з Інституту фізики плазми (Прага).[6]
Студенти факультету в 2019 році брали участь у проведенні експериментів на токамаці GOLEM (Празький технічний університет) через механізм онлайн-управління з Харкова.[6]
- Залюбовський Ілля Іванович (1962—1964)
- Мілютин Георгій Анатолійович (1964—1978)
- Блінкін Анатолій Митрофанович (1978—1981)
- Муратов Володимир Іванович (1981—1986)
- Фареник Володимир Іванович (1986—1987)
- Лапшин Володимир Ілліч (1987—1996)
- Азарєнков Микола Олексійович (1996—2005)
- Гірка Ігор Олександрович (з 2005)[7]
- Толок В. Т. Физика и Харьков : [арх. 29 березня 2017] // Физическая инженерия поверхности. — Т. 2, № 4. (рос.)
- Толок В. Т., Коган В. С., Власов В. В. Физико-технический факультет Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина // Физика и Харьков. — Харьков : Тимченко, 2009. — С. 257-287. — 408 с. (рос.)
- Власов В. В., Ходусов В. Д. К 40-летию физико-технического факультета Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина // Вестник Харьковського национального университета имени В. Н. Каразина. Серия физическая «Ядра, частицы, поля». — 2002. — Вип. 114, № 4. (рос.)
- Дончик И. Н., Таньшина А. В. (сост.). Фізико-технічний факультет: минуле і сьогодення // Залюбовский Илья Иванович: учёный, учитель, человек. — Харьков : Издательство Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, 2009. — С. 19—27. — 148 с.
- Власов В. В., Гирка И. А., Азаренков Н. А., Ходусов В. Д. Харьковскому физтеху 50 лет. — Харьков : ООО «Издательство Майдан», 2012. — 188 с. (рос.)
- Кузенко С. В., Горбатько В. К. (ред.). Харьковский государственный университет 1805-1980. Исторический очерк. — Харьков : Вища школа, 1979. — С. 114-116. — 159 с. — 3000 екз. (рос.)
- Агаркова І. Ю. (ред.). Історія Харківського університету за двісті років. Систематичний бібліографічний покажчик. — Харків : ФОП «Петрова І. В.», 2007. — С. 609-613. — 750 с. — 300 екз.
- Фоміна Н. Є. (ред.). Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна за 200 років. — Харків : Фоліо, 2004. — С. 484-489, 678-686. — 750 с. — 2550 екз.
- ↑ Библиотека. Студенческий сайт ФТФ и ФЭФ ХНУ Каразина. 22 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|subtitle=(довідка) - ↑ О факультете. Сайт Института высоких технологий. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ Команди за числом дипломів. СТФ Україна. Український розділ сайту Міжнародного турніру фізиків. Процитовано 31 травня 2016.
Історія. СТФ Україна. Український розділ сайту Міжнародного турніру фізиків. Процитовано 31 травня 2016. - ↑ Грищенко А. (6 квітня 2011). Команда физиков Харьковского университета им.Каразина победила на международном турнире россиян и швейцарцев (рос.). Status Quo. Процитовано 31 травня 2016.
- ↑ Студенти ХНУ імені В. Н. Каразіна здобули перемогу у 7-му Міжнародному студентському турнірі фізиків. Урядовий портал. 14 квітня 2015. Процитовано 31 травня 2016.
Студенти ХНУ імені В.Н. Каразіна перемогли в VII Міжнародному студентському турнірі фізиків. Освітній портал «Падагогічна преса». 14 квітня 2015. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
Українські студенти-фізики здобули перемогу на Міжнародному турнірі в Польщі // Дзеркало тижня : газета. — 2015. — 14 квітня. - ↑ а б В Харькове займутся термоядерным синтезом. Status quo. 8 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2019. (рос.)
- ↑ Дончик И. Н., Таньшина А. В. (сост.). Фізико-технічний факультет: минуле і сьогодення // Залюбовский Илья Иванович: учёный, учитель, человек. — Харьков : Издательство Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, 2009. — С. 19—27. — 148 с.(укр.)
