Хайме I
| Хайме I Jaume el Conqueridor | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1213 — 1276 | ||
| Коронація: | 12 вересня 1213 | |
| Попередник: | Педро II | |
| Наступник: | Педро III | |
| ||
| Народження: | 2 лютого 1208 Монпельє | |
| Смерть: | 27 липня 1276 (68 років) Валенсія | |
| Поховання: | Valencia Cathedrald[1] і Королівський монастир Санта-Марія-де-Поблет[1] | |
| Країна: | Арагонське королівство | |
| Релігія: | християнство | |
| Рід: | Барселонська | |
| Батько: | Педро II | |
| Мати: | Марія де Монпельє | |
| Шлюб: | Eleanor of Castiled[1], Іоланда Угорська[1][2] і Teresa Gil de Vidaured[1] | |
| Діти: | 10 синів та 4 доньки | |
Хайме І Арагонський Завойовник (кат. Jaume el Conqueridor або Jaume de Montsó, лат. Jacobus, Dei gracia rex Aragonum, Maioricarum et Valencie, comes Barchinone et Urgelli et dominus Montispessulani, 2 лютого 1208, Монпельє — 27 липня 1276, Альсіра, Валенсія) — король Арагону, Майорки та Валенсії, граф Барселони та Урхелю та володар Монпельє (1213–1276). У 1247 створив новий кодекс законодавства належних йому земель. 1258 року наказав видати Торговельний статут, яким було створено морські консульства. Похований у монастирі Публет.
Син Педро II, який загинув при Мюрре.
Отримав прізвисько Завойовника, з огляду на те, що за час свого довгого царювання владу Барселонської династії розширилася в усі сторони: на Лангедоку на півночі, Балеарські острови на сході, Тайфа Валенсію на півдні, на місці якої заснував однойменне королівство. Підписавши угоду з Людовіком IX, він вирвав Барселону з-під номінального французького сюзеренітету і приєднав її до своєї корони.
Його участь у Реконкісті в середземноморській Іспанії порівнюється зі Фердинандом III Кастильским в Андалусії.
Як законодавець і організатор він займає високе місце серед іспанських королів. Хайме скликав консульство моря[3], який керував морською торгівлею і допомагав зміцнити Каталонську міцьи в західному Середземномор'ї. Він був істотним діячем у розвитку каталонської мови, спонсорував каталонську літературу і написав квазі-автобіографічну хроніку свого царювання «Libre dels feyts».
Перед смертю розділив свої володіння: Балеарські острови, під ім'ям королівства Мальорки, дісталися його молодшому синові Хайме, а все інше — старшому, Педро III.
«Хан Тартарії» (Ільхана) Обака листувався з Хайме на початку 1267 року, запрошуючи його об'єднати зусилля з монголами і піти в хрестовий похід[4]. Джеймс відправив посла в Абака, який повернувся з монголами в 1269.[5] Папа Климент IV намагався відмовити Хайме від хрестових походів, говорив про його моральне обличчя. Альфонсо X робив те ж саме. Проте Хайме, який був в Мурсії, уклав мир з Мухаммедом I ібн Насром, султаном Гранади, і розпочав збір коштів до хрестового походу. Був підготований флот в Барселоні у вересні 1269 року, на якому Хайме був готовий до відплиття на схід. Трубадур Олів'є Темпл склав пісню, вихваляючи плавання і сподіваючись на його успіх. Шторм, однак, змусило його піти з курсу, і він приплив до Ег-Морта. Згідно з Вільгельмом Тирським, він повернувся через Монпельє і залишив подальші зусилля на хрестовий похід.
1. Дружина — Елеонора (1202—1244), донька Альфонсо VIII, короля Кастилії. 1229 року розлучилися
Діти:
- Альфонс (1222—1260)
2. Дружина — Іоланда (1216—1253), донька Андрія II Арпада, короля Угорщини
Діти:
- Іоланда (1236—1300), дружина Альфонсо Х, короля Кастилії
- Констанція (1238—1275), дружина Хуана Мануеля, володаря Віллена, сина короля Кастилії Фернандо III
- Санча (1239—1251),була заручена з королем Наварри Теобальдом II, черниця.
- Педро (1240—1285), король Арагону та Валенсії, граф Барселони, одружений з Констанцією II
- Хайме (1243—1311), король Майорки з 1276 року
- Єлизавета (1245—1271), дружина Філіпа III, короля Франції.
- Санчо (1247—1275), архієпископ Толедо.
- Фердинанд (1248—1251)
3. Дружина Тереза (д/н—1285), донька Хуана, володаря Жил де Відор
Діти:
4. Від трьох коханок мав дітей:
- Фердинанд Санчес (1240—1275), барон де Кастро
- Хайме (1248—1298), єпископ Уески
- Педро Фердинанд (1259—1318), барон Іхар
Іноді в українських джерелах зустрічається іспанізоване ім'я Якова І — Ха́йме І, або його каталонська версія — Жа́ума І (літературна вимова) / Жа́уме І (валенсійська вимова). Оскільки традиційно імена монархів перекладаються, правильне ім'я короля — Яків І Арагонський.
- ↑ а б в г д Jaume Sobrequés i Callicó, Mercè Morales i Montoya Comtes, reis, comtesses i reines de Catalunya — Editorial Base, 2011. — ISBN 978-84-15267-24-9
- ↑ Kindred Britain
- ↑ Chaytor, H. J. A History of Aragon and Catalonia [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. London: Methuen, 1933, p. 96
- ↑ Chaytor, 90.
- ↑ Runciman, History of the Crusades, pp. 330—332
- Яків I Завойовник // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хайме I
Cawley, Charles, Aragon, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
- Хроніка Якова І, короля Арагону, названого Завойовником / The Chronicle of James I, King of Aragon, surnamed the Conqueror [Архівовано 3 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Яків І та його час, хронологічна таблиця [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Хроніка Якова І, короля Арагону, названого Завойовником [Архівовано 25 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Портал французькою мовою, присвячений Якову І [Архівовано 11 травня 2008 у Wayback Machine.]
