Халатников Ісаак Маркович
Ісаак Маркович Халатников (* 17 жовтня 1919, Катеринослав — 9 січня 2021, Чорноголовка) — радянський і російський фізик-теоретик, дійсний член РАН (1984). Перший директор Інституту теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау, один з творців радянської атомної бомби.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в єврейській родині, у Катеринославі. Був працьовитим школярем, перемагав на різних математичних олімпіадах. Закінчив Дніпропетровський державний університет (1941). Студентом університету склав іспити з теоретичного мінімуму Леву Ландау, який запросив його стати своїм аспірантом.
У 1945-65 працював в Інституті фізичних проблем АН СРСР.
C 1965 по 1992 рік директор Інституту теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау.
Доктор фізико-математичних наук (1952), академік АН СРСР (1984, член-кореспондент з 1972).
Професор МФТІ, був членом редколегії журналу «Фізика низьких температур».
Обраний іноземним членом Лондонського королівського товариства (1994).
Праці з теорії квантових рідин, надпровідності, квантової електродинаміки, квантової теорії поля, релятивістської гідродинаміки, квантової механіки, загальної теорії відносності, релятивістської астрофізики та космології.
Великий вплив справила на І. М. Халатникова спільна робота з Л. Д. Ландау (найбільш відома теорія Надплинності Ландау — Халатникова). Автор досліджень з основ квантової електродинаміки (спільно з А. А. Абрикосовим і Ландау). Після смерті Ландау, незважаючи на завантаженість адміністративними справами директора інституту, працював в області загальної теорії відносності і космології, де здобула популярність т. Н. сингулярність Бєлінського; — Халатникова; — Ліфшиця.
Сталінська премія СРСР (1953).
Премія імені Л. Д. Ландау АН СРСР (1974), премія Марселя Гроссманна (2012).[5]
Дружина — Валентина Миколаївна Щорс (дочка Миколи Олександровича Щорса і Фруми Ростової-Щорс).
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Халатников І. М. Введення в теорію надплинності. — М.: «Наука». Головна редакція фізико-математичної літератури, 1965. — 160 стор.(рос.)
- Халатников І. М. Теорія надплинності. — М.: «Наука», 1971.(рос.)
- Халатников І. М. Дау, Кентавр та інші (Top nonsecret) Видавництво: ФИЗМАТЛИТ 224 стр. 2007 ISBN 978-5-9221-0877-5(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Халатников Исаак Маркович // Халатников Исаак Маркович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Leidse Hoogleraren
- ↑ MG13 MARCEL GROSSMANN AWARDS (PDF) (англійською) . International Center for Relativistic Astrophysics[en]. Процитовано 1 квітня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Найстаріший розробник радянського ядерного проекту, уродженець України Халатников помер на 102-му році життя /Інтерфакс-Україна, 10.1.2021/ [Архівовано 9 січня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Персональна сторінка Ісаака Марковича Халатникова на офіційному сайті РАН (рос.)
- Академіку І. М. Халатниковим — 70 років] // Вісник АН СРСР, 1990. — № 2. — С. 153.
- Статті І. М. Халатникова в журналі «Успіхи фізичних наук» [Архівовано 3 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Інтерв'ю 13.10.2009 // РГ [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Академік Ісаак Халатников: абсолютно не секретно[недоступне посилання з липня 2019] Документальний фільм(рос.)
|