Церква Святої Великомучениці Параскеви (Опришівці)
| Церква Святої Великомучениці Параскеви | |
|---|---|
 | |
48°59′42″ пн. ш. 25°54′59″ сх. д. / 48.99500° пн. ш. 25.91639° сх. д. | |
| Статус | діюча |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | м. Івано-Франківськ |
| Конфесія | УГКЦ |
| Тип будівлі | церква |
| Будівництво | 1908 |
  Церква Святої Великомучениці Параскеви (Опришівці) (Україна) | |
 | |
 Церква Святої Великомучениці Параскеви у Вікісховищі | |
Церква Святої Великомучениці Параскеви — парафія і храм греко-католицької громади Української греко-католицької церкви в мікрорайоні Опришівці м. Івано-Франківська.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 459).
У листі 1701 року єпископа Львівського, Галицького і Кам'янець-Подільського Йосифа Шумлянського до Папи Римського Климента ХІ згадується парафія Святої Параскеви у Опришівцях[1].
Попередні дерев'яні храми були побудовані в 1739 та 1854 роках[1]. Парафіяльний будинок з дерева зведена у 1860 році. Також була каплиця Святого Онуфрія, збудована у 1885 році[2].
Мурована церква перебудована і освячена у 1908 році на місці старішого дерев'яного храму, який був збудований у 1854 році і освячений у 1855 році, але згорів у 1905 році[2].
У 1946—1990 роках парафія і храм перебували в підпорядкуванні РПЦ. У 1962 році приміщення святині почали використовувати як склад, а згодом тут розмістилася художня майстерня. У 1970–1980 роках на території парафії діяла греко-католицька підпільна семінарія, якою опікувався о. Василь Семенюк. У 1988 року згоріла дзвіниця[1].
Від 1990 року знову в лоні УГКЦ. 11 листопада 1990 року відреставрований храм освятив владика-ординарій Софрон Дмитерко, ЧСВВ[1].
У 2006 році церква відремонтована. 8 листопада 2008 року на фасаді храму освячено пам'ятну дошку з нагоди 100-річчя церкви[1].
Діє братство Матері Божої Неустанної помочі (1999), рух «Матері в молитві» (2006, очолює Галина Твердохліб), молодіжна спільнота «Українська Молодь Христова» (2005, очолює Зоряна Кісілічак), хор «Відродження» та парафіяльна бібліотека (2006). Виходить газета «Парафіяльний Вісник» (2005). У храмі зберігається частинка мощей блаженної Йосафати (від 2008)[1].
Є церковне проборство, зведено 14 капличок в межах парафії[1].
- о. Василь Порбачевський[3]
- о. Йоан Порумбальський (1815—?)[3]
- о. Кирило Церкевич (1853, сотрудник)[3]
- о. Микола Порумбальський (1856, сотрудник)[3]
- о. Теодор Косьєвич (1885—1903+)[2][3]
- о. Теодор Матейко (1905—1931)[2][3]
- о. Антін Аксентій (1903—1904, адміністратор)[2][3]
- о. Карло Гробельський (1931—1933, адміністратор)[2]
- о. Володимир Косевич (1904—1905, адміністратор)[2]
- о. Ярослав Крвавич (1933—[1938], адміністратор)[2][3]
- о. Іван Блавацький (1938—1944)[3]
- о. Олександр Крижанівський (1944, адміністратор)[3]
- о. Йоан Клиновський (1959—196?)[3]
- о. Дмитро Валіхновський[1]
- о. Роман Кияк[1]
- о. митрат Іван Репела (від 1990)[4][1]
- о. Любомир Гаєвський (1990—?, сотрудник)[1]
- о. Тарас Огар (від 2005, сотрудник)[5][1]
- о. Руслан Бабій (?, сотрудник)[1]
- о. Олег Жилавий (від 2022, сотрудник)[6]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Історія парафії в Опришівцях // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви.
- ↑ а б в г д е ж и Oprysivci // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 155. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м Отці парафії // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви.
- ↑ Протопресвітер о.Іван Репела // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви.
- ↑ о.Тарас Огар // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви.
- ↑ о. Олег Жилавий // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви.
- Офіційни вебайт храму [Архівовано 18 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Релігійна громада (парафія) Святої Параскевії УГКЦ в ЄДР.
