Целленбау

Целленбау

Целленбау, або Промінентенбау — табірна й гестапівська тюрма (також називають її барак, або бункер), яка розташовувалася в концтаборі «Заксенгаузен». Збудована в 1937 році.

Відомості

[ред. | ред. код]

Найбільш «режимна» територія табору. Тут утримували найважливіших в'язнів — знаних політиків, державних діячів. Серед них — провідник ОУН Степан Бандера.

Вигляд табору Заксенгаузен (зроблений 1943 року британськими Королівськими ВПС) — зверху Т- подібна в'язниця.

«Целенбау» відрізнявся кращими умовами ув'язнення порівняно з загальними умовами концтабору.[1][2][3] В'язні мешкали в маленьких камерах площею кілька квадратних метрів кожна.

На чотирьох кутах ізольованої від решти території табору були сторожові вежі з озброєними охоронцями.

Споруду з камерами було зведено 1936 року як Т-подібну будівлю, яка, маючи 80 камер, служила табором та спеціальною в'язницею гестапо для одиничного ув'язнення, утримання в темряві та масового розміщення. На подвір'ї будівлі тюрми, ізольованому від решти табору, для виконання особливо жорстоких вироків використовували земляний бункер і пристосування для «підвішування на палях» та інших катувань.

Одним з «пострахів» в'язнів був комендант блоку, гаупшарфюрер СС Курт Еккаріус (Ікаріус), який за будь-яке, на його думку, порушення режиму міг жорстоко катувати або вбити в'язня.

В'язні

[ред. | ред. код]

Всього, за підрахунками О. Ісаюк, відбували ув'язнення близько 200 осіб. З них: 71 німець, 14 поляків, 8 українців, 7 французів, по 5 англійців, норвежців, росіян, один араб — солдат нацистської допоміжної поліції в Північній Африці.

Українці

[ред. | ред. код]

Німці

[ред. | ред. код]

Поляки

[ред. | ред. код]

Французи

[ред. | ред. код]

Також

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені… — С. 3.
  2. Василь Расевич. Кого і чому не вчить історія. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
  3. Юрій Михальчишин. НАШ Бандера. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 14 лютого 2018.

Джерело

[ред. | ред. код]
  • Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3-5.

Посилання

[ред. | ред. код]