Церква Святих Костянтина та Єлени (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Костянтина та Олени.
Церква Святих Костянтина і Єлени
Церква Святих Костянтина і Єлени
50°28′2.9784001000075″ пн. ш. 30°30′31.903200100002″ сх. д. / 50.46749° пн. ш. 30.50886° сх. д. / 50.46749; 30.50886
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна Україна, Київ
АрхітекторІван Григорович-Барський
Початок будівництва1734
Кінець будівництва1865
Зруйнованокінець 1920-х
Відбудованоне відбудовувалась
Стильукраїнське бароко
НалежністьПравослав'я східного обряду
АдресаКирилівська вул., 8/6
ЕпонімОлена Константинопольська
ПрисвяченняКостянтин Великий, Олена Константинопольська
Церква Святих Костянтина та Єлени (Київ). Карта розташування: Україна
Церква Святих Костянтина та Єлени (Київ)
Церква Святих Костянтина та Єлени (Київ) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Святих Костянтина та Єлени у Вікісховищі

Церква Святих Костянтина і Єлени (інші назви Дмитрівська церква, або церква Святого Дмитрія Ростовського) — колишня православна церква в Києві, збудована в 1730-х роках, зруйнована наприкінці 1920-х років. Церква стояла в північно-західній частині Подолу, на розі Щекавицької та Кирилівської вулиць[1], теперішня адреса Кирилівська вулиця, 8/6.

Частина, що збереглася, має статус пам'ятки архітектури національного значення.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Історія церкви Святих Костянтина і Єлени на Подолі починається з середини XVII століття, коли гетьман Богдан Хмельницький відібрав землю від Римо-Католицької Церкви. На цьому місці київські міщани збудували дерев'яну церкву, яка в 1726 році згоріла.

1734 року бургомістр Гордій Минцевич збудував на її місці кам'яну церкву, а в 1747—57 роках архітектор Іван Григорович-Барський добудував галерею довкола неї і звів кам'яну дзвіницю. Ці будівлі стали одною з перших, відомих дослідникам робіт цього уславленого київського архітектора. В 1750-х роках він зробив ще одну добудову до церкви.

Сама церква була капітально перебудована в 1865 році.

Триповерхова барокова дзвіниця мала каплицю на другому поверсі, присвячену пам'яті Димитрія Ростовського (Туптала).

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Св. Костянтина і Єлени (Царекостянтинівська) на Подолі зберігаються в ЦДІАК України.[3]

Зруйнування

[ред. | ред. код]

Більша частина храму знищена в радянські часи. Від усього комплексу будівель церкви Святих Костянтина і Єлени залишилися тільки церква св. Дмитрія роботи Григоровича-Барського, без куполу. В плані це прямокутна будівля, триапсидна, фасади оздоблені пілястрами із вишуканими ліпними коринфськими капітелями.

Оскільки Федір Ернст у своєму описі Подолу 1930 року не згадує церкви Костянтина і Єлени або її дзвіниці, припускають, що ці дві архітектурні пам'ятки були зруйновані перед 1930 роком. Залишки Свято-Дмитріївської каплиці Григоровича-Барського були внесені 1963 року до Українського республіканського реєстру архітектурних пам'яток.

Приміщення храму, що збереглися (без верхніх ярусів, галерей та бань), 1965 року пристосували під спортзал школи № 17, з будівлею якої з'єднали переходом-галереєю.[2]

З 2005 року Дмитрівська церква знову діє як храм Української православної церкви. Розроблено проєкт відбудови.

  • Дмитрівська церква
    Дмитрівська церква

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).
  2. ↑ а б Димитріївська Церква (Церква Константина та Єлєни, св. Димитрія Ростовського), серед. 18— серед. 19 ст.
  3. ↑ Св. Костянтина і Єлени (Царекостянтинівська) у Плоській частині. ЦДІАК України. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 25 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церква_Святих_Костянтина_та_Єлени_(Київ)&oldid=41930073