Чернецький Євген Анатолійович

Євген Чернецький
Народився	13 січня 1972(1972-01-13) (52 роки) Біла Церква, УРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	історик, генеалог, геральдист
Галузь	генеалогія[1], геральдика[1], історія[1] і краєзнавство[1]
Знання мов	українська[1]
Конфесія	Православний (Константинопольська Православна Церква)
Нагороди

Євге́н Анато́лійович Черне́цький (нар. 13 січня 1972, Біла Церква) — український генеалог, краєзнавець, геральдист, кандидат історичних наук (Україна), доктор гуманітарних наук (Польща). Член Національної спілки краєзнавців України, Почесний краєзнавець України (2016).

Народився 13 січня 1972(19720113) в м. Біла Церква Київської області.

Дослідження історії розпочав на початку 1990-х рр. у Білоцерківському краєзнавчому музеї. Основними напрямками наукових інтересів є генеалогія, демографія, соціальна історія правобережної шляхти та дворянства Російської імперії. Автор низки книг, багатьох наукових та науково-популярних публікацій, а також герба і прапора Володарського району та символіки сіл Київщини і Слобожанщини. Відповідальний редактор кількох збірників, зокрема, перших трьох випусків «Генеалогічних записок Українського геральдичного товариства» (2000-2002 рр.).

• 1979–1982 рр. — учень 1-3 класів школи № 17 (м. Біла Церква);
• 1982–1986 рр. — учень 4-7 класів школи у військовому містечку поблизу с. Шармеллек (Угорщина);
• 1986–1989 рр. — учень 8-10 класів школи № 2 (м. Біла Церква);
• 1991–1997 рр. — студент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (філософський факультет, відділення політології);
• 1997 р. — захистив дипломну роботу та здобув диплом викладача соціально-політичний і філософських дисциплін;
• 2007–2011 рр. — пошукувач Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (науковий керівник — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Сергій Леонідович Зворський);
• 2011 р. — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Формування і соціальне структурування шляхти Радомишльського повіту Київської губернії в кінці XVIII — першій третині XIX ст.: генеалогічний та історико-демографічний аналіз»;
• 2016 р. — в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща) отримав науковий ступінь доктора гуманітарних наук.

• 1991–1993 рр. — молодший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею;
• 1993–1995 рр. — старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею (з 2001 — за сумісництвом);
• 1995–2009 рр. — завідувач сектору інформаційно-краєзнавчої роботи Білоцерківської міської публічної бібліотеки;
• з 2009 р. — завідувач відділу інформаційно-краєзнавчої роботи Білоцерківської міської публічної бібліотеки;
• з 2011 р. — старший науковий співробітник Меморіального музею-садиби І. С. Козловського в Мар'янівці (за сумісництвом).

• 1997—1998 рр. — журнал «Біла Церква — вчора, сьогодні, завтра» (автор серії краєзнавчих статей);
• 1998–1999 рр. — громадсько-політична газета Київщини «Юр'ївська земля» (співавтор серії краєзнавчих статей);
• 1999–2000 рр. — газета «Замкова гора» (автор серії статей про графів Браницьких — власників Білої Церкви);
• 2007–2012 рр. — інформаційно-рекламний тижневик Білої Церкви і регіону «Тема» (автор краєзнавчої сторінки);
• з 2012 р. — щоденна всеукраїнська газета «День» (автор серії статей про українські роди);
• з 2014 р. — Головний портал новин Білої Церкви «БЦ News» (автор серії статей про краєзнавчі публікації).

• 2009 р. — стипендіат Фундації королеви Ядвіги для студентів і науковців з Центрально-Східної Європи Яґеллонського університету;
• з 2009 р. — член Редакційної ради видання «Дворянский календарь. Справочная родословная книга российского дворянства», в якому публікуються поколінні розписи дворянських родів;
• з 2013 р. — консультант Товариства польської шляхти (пол. «Związek Szlachty Polskiej», англ. «The Confederation of the Polish Nobility»), Варшава, Польща (сфера компетенції — шляхетські роди з теренів Брацлавського, Волинського і Київського воєводств давньої Речі Посполитої).

• Українське товариство охорони пам'яток історії та культури (з 1994 р., відповідальний секретар Білоцерківської міської організації);
• Товариство охорони старожитностей Київщини (один із засновників — 1995 р., обирався на різні керівні посади);
• Українське геральдичне товариство (з 1998 р., член Ради від Київської області);
• ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка (з 2000 р., обирався членом Ради Білоцерківської міськрайонної організації);
• Наукове товариство імені братів Вацлава і Едварда Руліковських (один із засновників — 2006 р.);
• Білоцерківське рицарське коло (один із засновників — 2008 р., секретар Кола);
• Польське геральдичне товариство (з 2011 р.);
• Національна спілка краєзнавців України (з 2011 р.).

• 2001 р., Біла Церква — лауреат білоцерківської міської молодіжної літературно-мистецької премії ім. М. С. Вінграновського;
• 2003 р., Біла Церква — лауреат білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І. С. Нечуя-Левицького;
• 2007 р., Біла Церква — нагороджений «Відзнакою міського голови»;
• 2011 р., Львів — книга Є. Чернецького й А. Бондаря «Українське село. Родовідна книга Красного і Затиші на Білоцерківщині» здобула персональну відзнаку голови журі 18-го Форуму видавців у Львові Мар'яна Лозинського та завдяки цьому увійшла до двадцяти найкращих українських видань 2011 р.;
• 2013 р., Трускавець — громадською організацією «Zrzeszenie szlachty herby Sas» (Польща) нагороджений медаллю «Zasłużony dla herbu Sas»;
• 2016 р., Київ — Почесний краєзнавець України;
• 21.08.2017 р., Київ — Нагрудний знак «За заслуги перед Київщиною»^[2].

Наведені лише книги і брошури. Повну бібліографію публікацій Є. Чернецького див.: Євген Чернецький — історик, краєзнавець, науковець: Біобібліографічний покажчик / Упорядник Т. Г. Біла. — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2008. — 68 с.

• Sergíj Lisenko, Êvgen Černec'kij, Legitimovana pravoberežna šlâhta (kinec' XVIII — seredina XIX ct.), t. 2, Spisok legítimovanoi šlahti Kiїvs'koi guberniї, t. 3—5, Spisok legítimovanoї šlahti Volins'koї guberniї, Bila Cerkva 2006, Wydawnictwo Oleksandr Pšonkivsc'kij, ss. 223+239+224+239 (Tadeusz Epsztein) // Przegląd Wschodni. — 2007. — Tom X. — Zeszyt 3 (39). — S. 794—796. (пол.)
• Epsztein T. Przegląd wybranej literatury naukowej ukraińskiej dotyczącej dawnych elit Ukrainy (2006—2009) // Studia z historii społeczno—gospodarczej XIX i XX wieku. — Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2010. — Tom VIII. — S. 325—330. (пол.)
• Левко Лук'яненко. Почуття спорідненості зі своїм родом // День. — 2013. — 9—10 серпня. — Ч. 140—141 (4023—4024). — С. 23. [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Євген Букет. Енциклопедія села — ключ до майбутнього нації // Слово Просвіти. — 2013. — 15—21 серпня. — Ч. 32 (721). — С. 11. [Архівовано 1 червня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
• Володимир Іванців. Книжка про любов, або Розщеплення атома // Юр'ївська земля. — 2013. — 15 серпня. — Ч. 33 (802). — С. 26—27. (укр.)

• Чернецький Є. Генеалогічне дослідження як інструмент порозуміння поколінь [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Генеалогія та графський титул роду Олізарів-Волчковичів у джерелі 1820-х рр. «Родословная и доказательства о дворянстве Олизаров» (укр.)
• Чернецький Є. Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження (укр.)
• Чернецький Є. Герб Побуг [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Герб Яніна [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Легітимація та декласація правобережної шляхти наприкінці XVIII — у першій третині XIX ст. (на прикладі роду Звурських (Зворських) герба Лодзя) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Міграція дрібної шляхти з Галичини на Правобережжя: спроба реконструкції шляхів та обрахунку кількості на прикладі родів герба Сас^{[недоступне посилання з серпня 2019]} (укр.)
• Краєзнавчі статті Є. Чернецького в тижневику «Тема» (укр.)
• Чернецький Є. Антоновичі (газета «День») [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Бердяєви (газета «День») [Архівовано 1 серпня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Габсбурги (газета «День») [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Грушевські (газета «День») [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Дорошенки (газета «День») [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Кошиці (газета «День») [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Кульчицькі (газета «День») [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Левицькі (газета «День») [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Липинські (газета «День») [Архівовано 31 липня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Лисенки (газета «День») [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Подолинські (газета «День») [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Рильські (газета «День») [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Скоропадські (газета «День») [Архівовано 1 серпня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Скоропадські (продовження, газета «День») [Архівовано 31 липня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Тобілевичі (газета «День») [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
• Чернецький Є. Шептицькі (газета «День») [Архівовано 8 вересня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)

• Євген Чернецький — історик, краєзнавець, науковець: Біобібліографічний покажчик / Упорядник Т. Г. Біла. — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2008. — 68 с. (укр.)
• Добрянська В. Історична данина Браницьким (укр.)
• Що сталося з українською аристократією? (Інтерв'ю Марії Томак з генеалогом Є. Чернецьким в газеті «День») (укр.)
• Кожне моє дослідження є маленькою частинкою історії України (Інтерв'ю Ірини Яскевич з Є. Чернецьким в «Главной газете») (укр.)