Швидкі радіосплески
Швидкі радіосплески[1][2], від англ. Fast Radio Bursts (FRB) — поодинокі радіоімпульси тривалістю кілька мілісекунд невідомої природи, що реєструються радіотелескопами. Типова енергія сплесків, за оцінками, еквівалентна викиду в космічний простір енергії, що випускається Сонцем протягом декількох днів.
Вперше і абсолютно випадково швидкий радіосплеск був виявлений в лютому 2007 року. Група Дункана Лорімера (Duncan R. Lorimer), професора Університету Західної Вірджинії, в пошуках сигналів пульсарів проводила обробку результатів спостережень шестирічної давності австралійського 64-метрового радіотелескоп а Паркс (Parkes) Державного об'єднання наукових і прикладних досліджень (CSIRO). Аналізуючи архіви, Девід Наркевич (David Narkevic), аспірант Д. Лорімера, зауважив незвичайний радіосигнал[3][4].
Сигнал був одиничним, потужним, але дуже коротким — кілька мілісекунд. Його перевірка зайняла близько п'яти років. Цей перший зареєстрований сплеск (FRB 010724) іноді називають по імені керівника групи першовідкривачів — сплеск Лорімера (Lorimer burst).
Єдиної, загальновизнаної наукової гіпотези утворення швидких радіосплесків не існує. Обговорюються наступні можливі варіанти:
- Земний сигнал, який продукується технічними пристроями[5][6].
- Позагалактичне джерело, тобто радіосплеск як наслідок якоїсь екзотичної події, на зразок злиття двох нейтронних зірок[7], «останнього подиху» чорної діри, описаного британським фізиком Стівеном Хокінгом, або бліцара (події перетворення важкого пульсара в чорну діру)[8][9][10].
- Галактичне джерело. Зокрема, за припущенням Аві Лоеба (Avi Loeb), професора Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, швидкі радіосплески випромінюються деякими зірками нашої галактики[11][12].
- ↑ Швидкі радіосплески: види та методи дослідження // The Universe. Space. Tech. — 01.03.2023.
- ↑ Олександр Топчій (21 жовтня 23). Вчені зафіксували потужний радіосплеск, який летів до Землі мільярди років. УНІАН. Процитовано 8 січня 2024.
- ↑ Астрономы обнаружили загадочный феномен. Сайт Vseprokosmos.ru. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
- ↑ Тунцов, А. (29 вересня 2007). Агония чёрной дыры]. Газета.ру. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
- ↑ Hippke M. et al. Discrete steps in dispersion measures of Fast Radio Bursts. High Energy Astrophysical Phenomena. 17 March 2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
- ↑ Вчені натрапили на розумну цивілізацію в космосі. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- ↑ незвичайні сигнали з глибокого космосу. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
- ↑ Falcke H., Rezzolla L. Blitzars: Fast Radio Bursts from Supramassive Rotating Neutron Stars (англ.). Heino Falcke (personal website). Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 1 березня 2016.
- ↑ Обнаружен всплеск космического радиоизлучения неизвестной природы. Профессиональная астрономия. Astrogorizont.com. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 7 січня 2017.
- ↑ Сименко, И. (18 травня 2014). Обсерватория Аресибо подтвердила существование во Вселенной нового типа сверхмощных источников радиоизлучения. Geektimes.ru. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
- ↑ Loeb A., Furlanetto S. R. The First Galaxies in the Universe. Princeton University Press. 2013. isbn=978-0-691-14492-4
- ↑ Быстрые вспышки радиоволн могут происходить от близлежащих звезд. Uefima.ru. 18 грудня 2013. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
- FRB Catalogue. Swinburne University of Technology. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
- Science — Mysterious radio bursts originate outside the Milky Way By Govert Schilling Jan. 4, 2017 [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.]
| Події і об'єкти |  | |
|---|---|---|
| Можливі сигнали | PSR B1919+21[en] (пульсар) • CTA-102[en] (квазар) • Швидкі радіосплески • Сигнал Wow! • Сигнал BLC1 • KIC 8462852 (незвичні флуктуації світла) • SHGb02+14a | |
| Пошуки | ||
| Астрономічні об'єкти | ALH 84001 • Murchison • Венера • Енцелад • Європа • Марс • Меркурій • Титан • Shergotty • Життєпридатність системи червоного карлика • Екзопланети (Глізе 581 c • Глізе 581 d • Глізе 581 g • Kepler-22 b • Kepler-452b • система TRAPPIST-1) • Астроінженерні споруди | |
| Гіпотези | ||
| Місії | ||
| Пов'язані теми | ||
| Типи |  | |
|---|---|---|
| Одинарні пульсари | ||
| Бінарні пульсари | ||
| Характеристики | ||
| Пов'язане | ||
| Відкриття | ||
| Дослідження супутниками | ||
| Інше | ||