Ялпуг

Ялпуг
Південне узбережжя озера
45°25′00″ пн. ш. 28°37′00″ сх. д. / 45.41667° пн. ш. 28.61667° сх. д. / 45.41667; 28.61667
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Одеська область
Розташування	Одеська область
Прибережні країни	Україна
Геологічні дані
Тип	заплавне
Група озер	Придунайські озера
Частина від	Придунайські озера України
Розміри
Площа поверхні	149  км²
Висота	2,4 м
Глибина середня	2,6  м
Глибина макс.	6  м
Розмір	38 x 7 км
Довжина	38  км
Ширина	до 7  км
Об'єм	0,3874  км³
Вода
Температура	+24-25°С (влітку)  °C
Басейн
Вливаються	р. Ялпуг, Карасулак
Площа басейну	4300  км²
Країни басейну	Україна
Інше
Міста та поселення	м. Болград
Geonames	688534
Ялпуг (Україна)
Ялпуг (Одеська область)
Ялпуг у Вікісховищі

Ялпу́г, або Ялпух — прісне озеро лиманного типу, найбільше природне озеро в Україні^[1]. Розміщене у Болградському та Ізмаїльському районах Одеської області. На північному березі Ялпуга, біля гирла річки Ялпуг, підземні джерела якої розташовані в селі Ялпуг у Молдові, лежить місто Болград. Озеро Ялпуг сполучається з Дунаєм через озеро Кугурлуй (система озер Ялпуг — Кугурлуй є найбільшою природною прісноводною водоймою України)^[2].

Водойма використовується для питного водопостачання прилеглих населених пунктів, рибництва, рекреації, а в літні місяці здійснюється забір води в іригаційних цілях^[3].

За своїм походженням озеро Ялпуг належить до групи річкових озер і було сформовано завдяки розливам Дунаю. Утворенню озера сприяла відносна стабілізація рівня Чорного моря за останні тисячі років, що призвело до наповнення центральної частини естуарія наносами Дунаю і перетворенню заток в лимани, які почали утворюватися в кінці новоевксинського часу і початку давньочорноморського періоду^[4].

Довжина 39 км, ширина до 6 км, площа 149 км², середня глибина близько 2 м, максимальна (під час повені і паводка) — 6,0 м^[4]. Улоговина видовженої форми. Східний та західний береги переважно підвищені, розчленовані яругами, південні — піщані, крайня північна ділянка узбережжя заболочена та поросла очеретом^[5]. Температура води влітку +24...+25 °C; взимку озеро замерзає, льодовий режим нестійкий.

В озеро впадають дві річки: Ялпуг та Карасулак. Річка Ялпуг бере початок в молдовских Кодрах на висоті 300 мБС та впадає в озеро Ялпуг на території Болградського району Одеської області. Відмітка гирла річки Ялпуг — 2,0 мБС. Річка Карасулак знаходиться на території Болградського району Одеської області і впадає в озеро з правого берега Ялпуг (довжина річки Карасулак — 52 км)^[2]. Також на водний баланс озера впливає стік дощових вод по системі балок, що сходяться до озера^[3].

У найвужчому місці протоки в 70-х роках XX століття споруджено дамбу з мостом в середній частині, по якій прокладено дорогу (Ізмаїл — Рені), після чого водообмін між озерами Ялпуг та Кугурлуй скоротився майже на третину, що підвищило ступінь забруднення Ялпугу^[3].

Водне живлення озера здійснюється головним чином внаслідок водообміну з озером Кугурлуй, з яким воно сполучене протокою у південній частині. З півночі впадає річка Ялпуг, з північного сходу підходить невелика річка Карасулак, що впадає в озеро біля селища Криничне, а в районі села Тополине в озеро впадає річка Минзул. В наш час вплив невеликих річок Карасулак та Минзул на водний баланс озера практично незначний, оскільки через істотне зарегулювання, стік вод з річок до озера практично припинився. Також деякий вплив на водний баланс має стік дощових вод по системі яруг, що сходяться до Ялпуга.

Улоговина озера має витягнуту форму. Східний і західний береги піднесені, розчленовані балками, південні — піщані, крайня північна ділянка узбережжя заболочена й поросла очеретом. У південній частині Ялпуг з'єднаний протокою з озером Кугурлуй. У найвужчій частині протоки в 70-х роках XX століття була споруджена гребля з мостом, по якій була прокладена дорога Ізмаїл — Рені. Після зведення греблі водообмін між озерами Ялпуг і Кугурлуй скоротився майже на третину, що підвищило рівень забруднення Ялпугу.

Нормальний підпірни́й рівень (НПР) встановлений на позначці 2,8 метра Балтійської системи (мБС). Проте, внаслідок суттєвого літнього випаровування та витрат води для водоспоживання містом Болград, прибережними селами і для зрошення, рівень води у спекотні періоди року істотно знижується, оскільки заповнення озера можливе тільки під час істотного весняного паводку на річці Дунай.

Коливання рівнів води в озері відбувається під впливом змін стоку води в Дунаї і розподіляється на сезонні фази: зимовий мінімум і максимум, весняний мінімум, весняно-літній максимум, осінній мінімум. Амплітуда коливання становить 360 см.

Озеро Ялпуг знаходиться в зоні несталих льодових явищ; тут впродовж зими буває кілька замерзань і скресань, а суцільною кригою озеро покривається не кожного року. Як правило, замерзає Ялпуг десь наприкінці листопада, а скресає у другій половині березня, тримається крига інколи півтора, а інколи і три з половиною місяці. 

Домінуючим ґрунтом в озері Ялпуг є темно-сірий мул, який займає близько половини площі дна озера, головним чином, центральну частину водойми з глибинами від 2,0 м і більше. На глибині 0,75—2,5 м є великі ділянки замуленого піску між центральною частиною і глинисто-піщаним і мулисто піщаним прибережжям. В даний час на різних ділянках літоралі зафіксовано появу чорного мулу. У літоральній зоні озера ґрунти дна різноманітніші в порівнянні з відкритою частиною. Домінує мулистий пісок, на окремих ділянках залягають глинистий ґрунт, галечник, замулена бита ракуша; в затишних місцях — мул. У пониззі, в районі дамби розташовані замулені розсипи гальки і гравію, є ділянки піщаного і мулистого ґрунту^[4].

Гідрохімічний режим озера

Гідрохімічний режим озера в значній мірі залежить від водообміну з Дунаєм та ґрунтового живлення. Ступінь мінералізації води озера залежить від водозабору та випаровування води. Результати досліджень виявили декілька періодів розвитку гідрохімічного режиму озера^[3]:

• 1951—1960 рр. — період коли загальна мінералізація води в озері не перевищувала 500 мг/дм³ і приблизно на 100 мг/дм³ була вищою від мінералізації води р. Дунай.
• 1963—1985 рр. — період постійного зростання мінералізації води й головних іонів в озері.
• 1986—1990 рр. — період значного зниження й стабілізації мінералізації води в озері.
• 1991—2013 рр. — період стабільно підвищеної мінералізації води озера Ялпуг — м. Болград, коливання якої залежить від водообміну з Дунаєм та мінералізації стоку річки Ялпуг.

Гідрохімічний режим озера в значній мірі залежить від водообміну з Дунаєм та ґрунтового живлення. Ступінь мінералізації залежить від водозабору та випаровування води. 

Сольовий склад та мінералізація води

Проведені у період 1951—2013 рр. дослідження показали, що загальна мінералізація води оз. Ялпуг — м. Болград змінювалась від 216,8 до 2572 мг/дм³. У північній частині озера рівень мінералізації набагато більший ніж у південній частині, що пов'язано насамперед із  віддаленістю від річки Дунай, яка сприяє водообміну й зменшенню загальної мінералізації, а також із впадінням в озеро забрудненого, набагато більш мінералізованого стоку річки Ялпуг, яка формується на території Молдови. З роками, якість води в річці Ялпуг погіршується, а її мінералізація поступово зростає за рахунок хлоридів, сульфатів, натрію та магнію. Середня мінералізація води річки за 2007—2012 рр. склала 4690,9 мг/дм³, що в 3,63 раза перевищує мінералізацію води цієї ж річки за 1947—1949 рр. Уміст хлоридів, сульфатів, натрію та магнію у воді річки за цей період зріс відповідно у 5,9, 4,09, 3,38 та 6,47 раза. На даний час вода річки Ялпуг є основним джерелом забруднення північної, відносно мілководної частини озера Ялпуг^[3][6].

Іригаційне оцінювання води

Вода озера Ялпуг використовується для зрошення 12,1 тис. га земель Новоселівської, Котловинської, Міжрайонної, Виноградівської, Ялпугської, Озернянської зрошуваних систем і ділянок «малого» зрошення в господарствах Болградського району. За більшістю методів проведеної іригаційної оцінки, вода оз. Ялпуг — м. Болград є непридатною для «прямого» зрошення й вимагає перед поливом насичення кальцієвими солями, а в деякі періоди ліквідації соди й розбавлення прісною водою^[3].

Оцінювання якості води для водопостачання

Наявні у воді озера компоненти сольового складу, еколого-санітарних показників та специфічних речовин токсичної дії роблять її непридатною для питного водопостачання^[3]. Разом із цим, вода озера Ялпуг є єдиним джерелом питного водопостачання м. Болград та прилеглих населених пунктів, що вимагає вартісної багатоступеневої очистки води для приведення її до санітарних норм. На даний час розробляється проект магістрального водопроводу для забезпечення м. Болград і населених пунктів Болградського району питною водою з підземних джерел с. Матроска (Ізмаїльський район)^[7].

У період 1970—1980 рр. в Молдову для використання в сільському господарстві було завезено значну кількість мінеральних добрив, пестицидів і особливо небезпечних інсектицидів ДДТ (дуст) і ГХЦГ (ліндан) Гексахлоран^[ru]. Протягом 1975—1987 рр. невикористані отрутохімікати зберігались в непристосованих приміщеннях сільгосппідприємств^[8][9][10]. У 1985 році потрапляння отрутохімікатів у ґрунтові та поверхневі води (територія сучасної Гагаузії) викликало масову загибель риби та іншої водної біоти. Остання партія прострочених добрив, пестицидів і отрутохімікатів, що зберігалися на складах в Гагаузії, була вивезена для утилізації в травні 2018 року^[11].

Нині найбільший антропогенний вплив на озеро Ялпуг здійснює річка Ялпуг, у яку скидаються неочищені стоки промислових і господарських об'єктів, розташованих уздовж річки на території Гагаузії, Чимішлійського і Тараклійського районів Молдови. Проведені лабораторні дослідження показали, що вода річки Ялпуг належить до найнижчої — V категорії якості (дуже забруднена)^[12].

Береги водойми поросли очеретом і рогозом, в озері поширені водорості та інша водяна рослинність. У північній частині водойма заростає переважно очеретом, а на півдні ростуть сусак, схеноплектус озерний та інші. Водна рослинність займає 24 % загальної площі озера. На занурену (підводну) рослинність озеро бідне. 

Ялпуг у природному стані — багата на іхтіофауну водойма (до 40 видів риб), є численні раки.

Як і в інших придунайських водоймах, в озері Ялпуг під впливом вітру відбувається інтенсивне перемішування водних мас. Внаслідок цього озеро влітку добре прогрівається і на різних глибинах зміни температур та розчинених газів незначні.

У ході археологічних досліджень, на берегах водоймища були знайдені залишки поселень стародавньої людини, включаючи представників трипільської та черняхівської культур, предмети побуту і прикраси із стародавніх Греції і Риму, знахідки пори османського панування. У листопаді 2010 року на західному березі озера знайдені дві золоті накладки на кінську збрую з гранатами-альмандинами і передані в музей Придунав'я^[13].

Починаючи з 1858 року, озеро знаходилося у власності Піклування Болградського ліцею для хлопчиків «Король Карл II», яке здавало його в оренду рибальським кооперативам.

У 1914 році по озеру між Болград і Ізмаїлом було відкрито водне сполучення, яке забезпечували 2 пароплава і 20 барж, що дозволило доставляти залізничні вантажі в дунайські порти, оскільки Ізмаїл та інші дунайські пристані в той час не були з'єднані залізницею з іншими містами.

У період 1918—1944 рр. озеро використовувалося в якості гідродрома школи гідроавіації, яка перебувала с. Чишма-Варуіта (суч. с. Криничне).

У період 1950—1960 рр. озеро використовувалося для доставки пасажирів судннами з малою осадкою Радянського Дунайського пароплавства. Використання озера в транспортних цілях припинилося після завершення спорудження в період 1960—1973 рр. протяжної системи дамб і каналів зі шлюзами, які були зведені для захисту прилеглих до річки територій від затоплення і регулювання рівня води в озерах в інтересах сільського господарства^[4].

Після побудови дамби і осушення заплави водообмін між Дунаєм і озером Ялпуг зменшився приблизно в 100—200 разів, а водообмін між озерами Ялпуг і Кугурлуй скоротився майже на третину, що підвищило ступінь забруднення озера Ялпуг через зростання рівня мінералізації^[3].

• 
  Озеро Ялпуг у Болграді
• 
  Озеро Ялпуг на території Ізмаїльського району
• 
  Озеро Ялпуг у селі Владичень
• 
  Озеро Ялпуг у селі Владичень

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озёр и расчёты основных характеристик их режима. — Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия (без бассейна р. Днестра). — Л., Гидрометеоиздат, 1978. — 486—487 с.
• Кузниченко С. Д. Водный и солевой режим системы озер Кугурлуй — Ялпуг в условиях их зарегулирования: дис. канд. геогр. наук : 11.00.07 / С. Д. Кузниченко. — Одесса, 2005—294 с.

Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.