10199 Харікло
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 15 лютого 1997 |
Відкривач(і) | Джеймс В. Скотті, Spacewatch |
Планета | Кентаври |
Номер | |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 15,87 а.о. км |
Перицентр | 13,08 а.о. км |
Апоцентр | 18,66 а.о. км |
Орбітальний період | 23087,2 дня (63,17 р.) діб |
Ексцентриситет орбіти | 0,17534 |
Фізичні характеристики | |
Видима зоряна величина | 18.3 |
Діаметр | 258,6 ± 10,3 км |
Альбедо | 0,05-0,06 |
Атмосфера | відсутня |
Інші позначення | |
10199 Харікло у Вікісховищі |
10199 Харікло (англ. 10199 Chariklo) — одне з небесних тіл, відомих як кентаври. Обертається навколо Сонця між Сатурном і Ураном.
Відкритий 15 лютого 1997 року Джеймсом В. Скотті, учасником програми Spacewatch (Спостереження за Космічним Простором), спочатку отримав позначення 1997 CU.
Офіційну назву Харікло надано за іменем персонажа давньогрецької міфології — Харікло (грец. Χαρικλω), одного з кентаврів, дружиною якого була Хірона, дочка Аполлона.
10199 Харікло проходить в межах 0,09 а.о., в орбітальному резонансі 3:4 з орбітою Урана[1].
Кеплерівські елементи орбіти[1]:
- ексцентриситет e — 0,17534°
- нахил орбіти і — 23,375°
- довгота висхідного вузла (☊ або Ω) — 300,451°
- аргумент перицентра ω — 13,08°
- середня аномалія М — 10,6°
26 березня 2014 року астрономи оголосили про відкриття двох кілець (названі Ояпокі й Чуі) навколо Харікло, спостерігаючи зоряне покриття[2]. Інфрачервоні спостереження Харікло вказують на наявність водяного льоду[3], що може насправді бути розташований в його кільцях[4].
Який об'єкт впливає на астероїд, допомагаючи утворювати навколо нього відкриті кільця, вчені й досі намагаються пояснити. У новому дослідженні, яке було опубліковане 6 лютого 2024 року в науковому журналі The Planetary Science Journal[5], група астрономів Інституту планетарних наук (PSI) змоделювала динаміку цих кілець, щоб зрозуміти, що ж має такий влив на 10199 Харікло. І в них з'явилося сенсаційне та доволі правдоподібне припущення. А саме, з'явилася теорія, яка підтверджується моделюванням, що утворювати та утримувати ці кільця навколо астероїда 10199 Харікло допомагає невідомий супутник, який обертається навколо астероїда та має діаметр приблизно 6 км[6].
- Побудована перша глобальна модель системи кілець навколо кентавра Харікло [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б JPL Small-Body Database Browser: 10199 Chariklo (1997 CU26). 2008-07-03 last obs. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 21 жовтня 2008.
- ↑ «First Ring System Around Asteroid» (Press release). European Southern Observatory. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 17 березня 2015.
- ↑ Jewitt; Brown (2001-04-17). "Infrared Observations of Centaur 10119 Chariklo with possible surface variation (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2004. Процитовано 17 березня 2015.
- ↑ Braga-Ribas, F.; Sicardy, B.; Ortiz, J. L.; Snodgrass, C.; Roques, F.; Vieira-Martins, R.; Camargo, J. I. B.; Assafin, M.; Duffard, R.; Jehin, E.; Pollock, J.; Leiva, R.; Emilio, M.; Machado, D. I.; Colazo, C.; Lellouch, E.; Skottfelt, J.; Gillon, M.; Ligier, N.; Maquet, L.; Benedetti-Rossi, G.; Gomes, A. R.; Kervella, P.; Monteiro, H.; Sfair, R.; Moutamid, M. E.; Tancredi, G.; Spagnotto, J.; Maury, A. et al. (2014-03-26). «A ring system detected around the Centaur (10199) Chariklo». Nature 508 (7494): 72–75 [1] [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Numerical Simulations of (10199) Chariklo's Rings with a Resonant Perturber. // Amanda A. Sickafoose and Mark C. Lewis. Published 2024 February 6 • © 2024. The Author(s). Published by the American Astronomical Society. The Planetary Science Journal, Volume 5, Number 2
- ↑ Невідомий об'єкт у космосі має дивний вплив на астероїд — вчені спантеличені. // Автор: Тимофій Галаган. 12.02.2024, 19:34
- «LSmall-Body Database Browser: 10199 Chariklo (1997 CU26)». 2008-07-03 last obs. Retrieved 2008-10-21.
- John Stansberry, Will Grundy, Mike Brown, Dale Cruikshank, John Spencer, David Trilling, Jean-Luc Margot (2007). «Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects: Constraints from Spitzer Space Telescope». University of Arizona, Lowell Observatory, California Institute of Technology, NASA Ames Research Center, Southwest Research Institute, Cornell University. Retrieved 2007-12-03.
- «AstDys (10199) Chariklo Ephemerides». Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Retrieved 2010-02-10.
- Peixinho; Doressoundiram (2000-11-09). «Photometric study of Centaurs 10199 Chariklo (1997CU26) and 1999UG5». Retrieved 2006-11-09.
- Jewitt; Brown (2001-04-17). «Infrared Observations of Centaur 10119 Chariklo with possible surface variation». Retrieved 2006-11-09.
- Scott S. Sheppard; David C. Jewitt; Chadwick A. Trujillo (2000). «A WIDE-FIELD CCD SURVEY FOR CENTAURS AND KUIPER BELT OBJECTS». The Astronomical Journal 120: 2687—2694. doi:10.1086/316805. Retrieved 2008-02-21.
- Horner, J.; Evans, N.W.; Bailey, M. E. (2004). Simulations of the Population of Centaurs I: The Bulk Statistics. The Journal of Business. Retrieved 2008-09-01.
- «Twenty clones of Centaur 10199 Chariklo making passes within 450Gm». Archived from the original on 2009-05-13. Retrieved 2009-05-09. (Solex 10). Accessed 2009-05-10.
- «AstDys (10199) Chariklo (March 2003) Ephemerides». Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Retrieved 2009-04-03.
- Альбеда і діаметри Кентаврів (англ.)
- AstDys [Архівовано 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] орбітальні елементи — (англ.)
- [2] [Архівовано 2 липня 2019 у Wayback Machine.] орбітальні елементи на сайті НАСА (англ.)
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |