12-й окремий мотопіхотний батальйон «Київ»

12-й окремий мотопіхотний батальйон
Нарукавний знак батальйону
На службі16 травня 2014 — понині
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Механізовані війська
ЧисельністьБатальйон
У складі
 72 ОМБр
Гарнізон/ШтабКиївська область, Біла Церква
Річниці5 травня
Війни/битвиВійна на сході України
Командування
Поточний
командувач
підполковник
Микола Чумак
Начальник штабукапітан
Дмитро Гнатюк
Знаки розрізнення
Перший нарукавний
знак батальйону
Нашивка батальйону

Медіафайли на Вікісховищі

12-й окремий мотопіхотний батальйон (12 ОМПБ, в/ч А4193, пп В2277) — підрозділ Сухопутних військ Збройних сил України. Батальйон був створений у травні 2014 року як 12-й батальйон добровольців «Київ», з мешканців Києва та області.

З вересня 2014 року був підпорядкований 26-й артилерійській бригаді, а з червня 2016 — 72-й механізованій бригаді.

Історія

[ред. | ред. код]

Створення

[ред. | ред. код]

Батальйон сформований на підставі директиви Міноборони України. 20 березня було утворено організаційне ядро батальйону з п'яти офіцерів, комбат А. Микита отримав офіційне призначення. На початковому етапі батальйоном опікувався тогочасний голова КМДА Володимир Бондаренко[2]:

«Ми формуємо 12-й батальйон територіальної оборони Києва. Це військове формування, яке буде знаходитися на казарменому становищі в одній з військових частин Києва. …. В умовах сьогоднішніх, коли очікування терористичних акцій є небезпідставним, місто повинно охоронятися набагато ретельніше»[3].

Він надав матеріальну допомогу батальйону, хоча меншу ніж планувалося, та запевнив, що особовий склад підрозділу буде охороняти стратегічні об'єкти столиці. Паралельно, в столиці та області МВС сформувало батальйони патрульної служби міліції особливого призначення «Київ-1», «Київ-2» i «Київщина», а Міноборони — 11-й БТрО «Київська Русь» i 25-й БТрО «Київська Русь». Аби запобігти плутанині, в пресі зрештою стали називати 12-й БТрО — батальйон «Київ-12»[4][5][6].

Від початку виникли проблеми з матеріальним та грошовим забезпеченням, так як з державного та місцевого бюджетів — Міністерства оборони України та КМДА — фінансування здійснювалось нерегулярно, тому значною мірою підрозділ опирався на позабюджетні кошти та благодійників.[7] Спочатку Бондаренко, а згодом, після його відставки, брати Клички переймалися питаннями підтримки життєдіяльності батальйону[8]. Але формації так i не було виділено обіцяного місця постійної дислокації на території столиці. З 2015-го року вона дислокується на базі 26 ОАБр у Бердичеві в 190 км від Києва. Розглядається питання створення у Бердичеві окремої бази для батальйону.

Батальйон формувався у період 9—16 травня.[9] До батальйону переважно записались добровольці-мешканці столиці[10]. Як прокоментував один із бійців:

Ми тут усі за повістками зібрані. У нас же не Швейцарія, де в нормальних працездатних чоловіків удома сейф зі зброєю і кожен входить до якоїсь частини на випадок війни. Усіх нас збирали звичайні військкомати, зрозуміло, тих, хто раніше служив строкову або був в армії... Зрештою, ми очікували, що тербат – це щось нове, цікаве, може, буде якось по-іншому, не так, як у нас в армії всюди. Тобто переважна частина з нас – такі собі добровільно-примусові бійці. Звичайно, хтось потрапив і через військкома, який починав лякати прокуратурою, хтось пішов, бо була проста альтернатива: або разом із киянами в один підрозділ, або чорт його знає, у який підрозділ і куди тебе закинуть. І все ж більшість тут із власної волі, бойовий дух високий, готові служити доти, доки наш парад на Красній площі не пройде. Майже не жартую.[11]

Бойове злагодження перший призов підрозділу протягом місяця проходив на території Чернігівщини — полігон «Десна». Перше загальне шикування батальйону відбулося у Десні 10 травня 2014 року.

У зоні бойових дій

[ред. | ред. код]

10 червня, одним із перших серед БТО, був відряджений в сектор А зони АТО, де разом з іншими силовими підрозділами боровся з незаконними збройними формуваннями, виконуючи завдання із захисту територіальної цілісності України[12][13].

У липні 2014 бійці батальйону брали участь у боях за Сіверськ.

12-й БТрО діяв на Луганщині в Новоайдарському районі, де особовий склад перебував на блокпостах та патрулював територію в складі мобільних груп, під охороною підрозділу перебував стратегічно важливий міст через Сіверський Донець, вояки 12-ки брали участь в боях Жовтневого району Луганську[14]. Батальйон утримував свої позиції в місті (у Червоному Яру та Великій, Малій Вергунках, на Вергунському роз'їзді, які адміністративно належать до Луганська) полишив їх останнім після того, як сили АТО, за наказом керівництва, залишили місцеве летовище, зруйнувавши злітно-посадкову смугу.[15]

Відступ 3-4 вересня стався внаслідок оголення правого флангу оборони ЗСУ в районі Луганська.

3 вересня позиції ЗСУ на трасі Луганськ — Харків, які утримувалися у тому числі бійцями 12-го батальйону, в районі Веселої Гори були прицільно обстріляні реактивною артилерією супротивника.

У ніч на 4 вересня було завдано артобстрілу по місцю дислокації 12-го батальйону в Дмитрівці, чотирма хвилями обстрілу було знищено базовий табір і табори суміжних частин, загинуло двоє вояків батальйону — старший лейтенант Олексій Ощепков та солдат Олег Задоянчук, була втрачена майже вся батальйонна техніка i майно.[16][17]

12 вересня частині бійців надали 10-денну відпустку за власний рахунок.[18]

Переформатування

[ред. | ред. код]

У жовтні 12-й Київський батальйон територіальної переформатували в окремий мотопіхотний батальйон ЗСУ, переозброїли i оперативно підпорядкували 26-й окремій артилерійській бригаді (м. Бердичів)[19]. Акт прийому-передачі батальйону підписано у листопаді. З 1 січня 2015 року фінансування батальйону здійснюється через 26 бригаду. Батальйон залишається окремою юридичною особою зі своїм рахунком і печаткою.

Журналістка Громадського телебачення Анастасія Станко повідомляла, що солдати 12-го БТрО проголосували 26 жовтня 2014 року на позачергових виборах народних депутатів до Верховної Ради України на виборчій дільниці в Новоайдарі. Волевиявлення за участю військовослужбовців відбулося також на дільниці у с. Райгородка. Місцева влада та дільнична комісія у Райгородці відзначали, що це були найдемократичніші вибори на їхній пам'яті.

Після зміни підпорядкування батальйону та введення його до складу 72 омбр місце постійної дислокації військової частини було також змінено на м. Біла Церква Київської області.

3 листопада від загострення хвороби помер солдат Вінніков Олександр Валентинович. Загинули 30 листопада 2014 року під час виконання бойового завдання — внаслідок ДТП — поблизу села Дмитрівка Новоайдарського району Васюк Олег Олександрович та Полонський Віталій Анатолійович.

3 грудня 2014 року основні сили батальйону за винятком сотні бійців були виведені з зони АТО на переформатування. Шостого грудня відбулася урочиста хода військовослужбовців батальйону по центральній вулиці столиці — Хрещатику. Привітати бійців вийшли кілька тисяч киян.

Після переформатування (ротації) підрозділи батальйону виконують бойові завдання у Донецькій та Луганській областях України.

На початку березня 2015 року 109 військовослужбовців першої хвилі мобілізації були демобілізовані.

Указом Президента України від 14 березня 2015 року один боєць батальйону нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня і п'ятеро бійців батальйону — орденом За мужність ІІІ ступеня (усі — посмертно). Вручення нагород відбулося 2 квітня 2015 року міським головою Києва В.Кличком під час сесії Київради.

Станом на кінець березня 2015 року у батальйоні було 69 поранених. Майже усі поранення — осколкові поранення та мінно-вибухові травми. 28 березня на Донбасі загинув боєць батальйону Дяченко-Мальчик Олег Вікторович[20].

1 липня 2015-го за нез'ясованих обставин загинув старший солдат Бурдяк Тарас Васильович[21]. 25 липня 2015 року під час виконання бойового завдання поблизу села Новоселівка Перша Ясинуватського району загинув молодший сержант Пустовойтов Анатолій Анатолійович[22].

5 травня 2016 року 12 ОМПБ у м. Бахмут провів урочисті заходи з нагоди другої річниці з часу завершення формування батальйону.[23]

17 серпня 2016-го в часі мінометного обстрілу під Авдіївкою загинув старший солдат Віталій Костенко. В безпосередньому зіткненні з проросійськими формуваннями в районі Авдіївки 29 грудня 2016-го зарізав двох ворогів та загинув старший сержант Проводенко Леонід Михайлович.

7 червня 2017 року розвідгрупа під командуванням капітана Потєхіна здійснювала пішу розвідку місцевості та інженерну розвідку між селищем Кам'янка та окупованим селищем Крута Балка в Ясинуватському районі Донецької області. Група виявила облаштовані позиції російських бойовиків та встановила, що на спостережних постах і опорних пунктах противника залучені чергові сили та засоби, а основні сили підрозділів противника перебувають в районах розташування. Під час проведення розвідки, внаслідок спрацювання вибухового пристрою Анатолій Потєхін отримав численні осколкові поранення, що несумісні з життям. Командир групи йшов першим і підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою», за мить до потужного вибуху зумів врятувати життя бойовому побратиму, закривши його собою.

Втрати

[ред. | ред. код]

Станом на травень 2019 року, за даними Книги пам'яті, батальйон втратив 19 чоловік загиблими.[24]

Діяльність

[ред. | ред. код]

Побут

[ред. | ред. код]

31 жовтня учні професійно-технічних навчальних закладів Києва передали допомогу солдатам 12-го батальйону територіальної оборони «Київ»[25]. У січні 2015 року київські школярі передали допомогу бійцям батальйону.

Традиції

[ред. | ред. код]

Днем заснування вважається 5 травня.[26]

Командування

[ред. | ред. код]
Командир батальйону
  • (2014—2015) полковник Андрій Микита.
  • (03.2015—2017) підполковник Микола Білосвіт.
  • (2017—2018) підполковник Едуард Пісоцький.
  • (з 2018) підполковник Чумак Микола Миколайович
Начальник штабу
  • (2014—2015) Микола Білосвіт.
  • (03.2015—2017) т.в.о. Едуард Пісоцький.
  • (2017—2018) майор Дмитро Карташов.
  • (2018—2018) майор Олександр Кайданович
  • (з 2018) капітан Гнатюк Дмитро Миколайович
Заступник командира батальйону
  • Костянтин Сікорський.
  • (з 2020) ст. лейтенант Норов Андрій Олексійович
Заступник командира батальйону по роботі з особовим складом
  • (2014—2015) підполковник Шаповал Антон Павлович.
  • (01.2015—04.2015) ст. лейтенант Володимир Кухар.
  • (04.2015-06.2018) підполковник Телегей Юрій Іванович
  • (з 2018) ст. лейтенант Усенов Роман Абдісалімович
Заступник командира батальйону з озброєння
  • (2014—06.2015) ст. лейтенант Майборода Юрий
  • (2015—2016) капітан Веретенников Сергій Миколайович
  • (2016—02.2018) майор Адамко Володимир Володимирович
  • (2018-2020) майор Сілієнко Ігор Вікторович
  • (з 2020) майор Боднар Михайло Володимирович

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. * Бої на Світлодарській дузі Проводенко Леонід Михайлович («Козак») // Книга пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 19 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  2. Київський батальйон територіальної оборони отримав благодійну допомогу [Архівовано 16 жовтень 2014 у Wayback Machine.], 30 травня 2014
  3. Для охорони Києва створюється батальйон територіальної оборони
  4. Табір батальйону «Київ-12» обстріляли з установок «Смерч»: є загиблі та поранені [Архівовано 23 листопада 2014 у Wayback Machine.], УНІАН
  5. Батальйон «Київ-12» у суботу проведе ходу Хрещатиком. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
  6. 6 грудня батальйон тероборони «Київ-12» проведе марш по Хрещатику. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 3 грудня 2014.
  7. Добровільні призовники - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 16 травня 2016.
  8. Брати Клички профінансують укомплектування батальйону «Київ» у зоні АТО [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.], 29 червня 2014
  9. Історія 12 батальйону територіальної оборони м. Києва
  10. Володимир Бондаренко відвідав Київський 12-й батальйон територіальної оборони [Архівовано 17 жовтень 2014 у Wayback Machine.], 19 травня 2014
  11. Богдан Буткевич. Добровільні призовники [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.], Тиждень.ua, 27 червня 2014
  12. До АТО сьогодні приєднається батальйон територіальної оборони Києва [Архівовано 6 жовтень 2014 у Wayback Machine.], 10 червня 2014.
  13. Бійці батальйону Київ у Луганській області просять термінової допомоги. Архів оригіналу за 9 липень 2015. Процитовано 2 грудень 2018.
  14. Звільнення Луганська: 12-й батальйон повідомляє про втрати. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  15. Сили АТО пішли з Луганська, місто під контролем бойовиків — батальйон «Київ-12». Архів оригіналу за 6 березень 2016. Процитовано 2 грудень 2018.
  16. Україна, В'ячеслав Шрамович ВВС. Батальйон тероборони "Київ": нам немає куди повертатись. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  17. Дмитрівка після обстрілу. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 7 липня 2015.
  18. Частина 12-го батальйону територіальної оборони виїхала з зони АТО на відпочинок. ТСН.ua (укр.). 11 вересня 2014. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  19. Чи потрібно переформатовувати 12 Батальйон територіальної оборони «Київ». Архів оригіналу за 1 листопад 2014. Процитовано 13 листопад 2014.
  20. Олег Дяченко-Мальчик. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 10 липня 2017.
  21. Бурдяк Тарас Васильович. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
  22. Книга пам'яті. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  23. 2 роки 12 батальйону | Офіційний сайт Володимира Кухара. Офіційний сайт Володимира Кухара. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 16 травня 2016.
  24. Втрати 12-го мотопіхотного батальйону [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
  25. Бійці 12-го батальйону територіальної оборони «Київ» отримали допомогу від столичних ПТУ [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.], Урядовий портал, 31 жовтня 2014
  26. Військовослужбовці 12 окремого мотопіхотного батальйону відзначили річницю створення підрозділу. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]