152-мм гармата-гаубиця Д-20

152-мм гармата-гаубиця Д-20
ТипБуксирувана гармата-гаубиця
ПоходженняСРСР
Історія використання
ОператориСРСРРосіяУкраїнаБілорусьКазахстан
Історія виробництва
РозробникОКБ-9
Розроблено1947
ВиробникЗавод № 9
Варіанти52-П-546, 52-П-546М, М-390
Характеристики
Вага5700
Довжина8690
Довжина ствола5195 (34 клб)
Ширина2317
Висота1925..2520
Обслуга8

Калібр152
Казенниквертикальний напівавтоматичний клиновий затвор
Відбійгідравлічний буфер і гідропневматичний рекуператор
Лафетз розсувними станинами
Підвищеннявід −5° до 45°
Траверс58°
Темп вогню5-6
Дальність вогню
Ефективна17410
Максимальна24000 (АРС)
ПрицілПГ-1М и ОП-4М

152-мм гармата-гаубиця Д-20 у Вікісховищі

152-мм гармата-гаубиця Д-20 — радянська 152-мм причіпна гармата-гаубиця. На заході вперше стала відома в 1955 році, тому в країнах блоку НАТО має позначення M1955.

Табличка на корпусі

Історія

[ред. | ред. код]

Гармата-гаубиця Д-20 була розроблена відразу після закінчення Другої світової війни в ОКБ-9 Ф. Ф. Петрова; вона повинна була замінити довоєнну 152-мм гаубицю-гармату МЛ-20 зразка 1937 року. Довжина ствола гармати — 34 калібри. Д-20 стала першою 152-мм гарматною системою з напівавтоматичним клиновим затвором з вертикальним переміщенням клина. Також, ця гармата в модифікації Д-22 (індекс ГРАУ — 2А33) була використана для САУ 2С3 «Акація».

Модифікації

[ред. | ред. код]

Д-20 перебуває на озброєнні, принаймні в 13 країнах і вироблялася за ліцензією в КНР, як Тип 66 (або модернізований варіант Тип 66-1). САУ на її базі відома, як Тип 83, була вперше представлена в середині 1980-х років.

Югославія також виготовляла гармату-гаубицю М84 NORA-A розроблену на базі Д-20, а Сербія спроектувала на основі 155-мм модифікації М84 NORA-A САУ Nora B-52 на чотиривісному колісному шасі FAP-2632.

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

На початку червня в соціальних мережах з'явилось фото гаубиці російських окупантів Д-20 з розірваним стволом. Імовірно, в ній стався підрив заряду через або надто тривале або неналежне зберігання[1].

З відкритих джерел відомо, що гаубиці Д-20 певний час перебували на озброєнні так званих 1-го та 2-го армійських корпусів, але наприкінці літа-початку осені 2022 року регулярні підрозділи російської армії вирішили залишити Д-20 разом з боєкомплектом собі, а підрозділам колаборантів передати іще старіші та архаїчніші Д-1[2].

Оператори

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У окупантів розірвало 152-мм гаубицю Д-20. Мілітарний. 8 червня 2022.
  2. Армія РФ "віджала" у своїх "колег" гаубиці Д-20: з якої зброї 1940-х років буде воювати "ЛДНР". Defense Express. 11 вересня 2022.
  3. а б The Military Balance 2021. — P. 209.