2-га армія (Італія)

2-га армія
Лояльність Королівська італійська армія
Участь у військовому конфлікті Друга світова війна і Перша світова війна
Країна  Королівство Італія
Місце розташування Словенія
Час/дата припинення існування вересень 1943

2-га армія (Італія) — військове об'єднання (армія) у складі Збройних сил Королівства Італії під час Першої і Другої світових воєн. Формувалася у 1914 і у 1938 роках.

Історія

[ред. | ред. код]

Перше формування (1914—1919)

[ред. | ред. код]

2-га армія вперше була сформована у жовтні 1914 року на базі Генуезького армійського командування[1]. На момент вступу Італії у Першу світову війну (травень 1915 року) в склад 2-ї армії входили 2-й, 4-й та 12-й армійський корпуси[2]. У 1915 році армія брала участь у битвах на Ізонцо.

У травні 1916 року під час битви при Трентіно 2-га армія зазнала тяжкої поразки і була розформована. У липні того ж року сформована вдруге у складі 4-го і 8-го армійських корпусів (пізніше кількість корпусів в армії зросла до восьми). У жовтні 1917 року під час битви при Капоретто 2-га армія була повністю знищена, більша частина її вояків потрапила в полон. 1 червня 1918 року перетворена у 8-му армію.

Після війни у серпні 1919 року 8-ма армія була перетворена на командування військ у Венеції, яке існувало до грудня 1919 року.

Друге формування (1938—1943)

[ред. | ред. код]

Вдруге 2-га армія була сформована у червні 1938 року у Римі. У серпні 1939 року в склад армії увійшли 5-й та 11-й армійські корпуси[1]. Після вступу Італії у Другу світову війну (10 червня 1940 року) 2-га армія була розгорнута на кордоні з Югославією, в склад армії додатково були уведені 6-й і 14-й армійські та моторизований корпуси.

У квітні 1941 року 2-га армія взяла участь у вторгненні до Югославії, війська армії взяли Любляну і Спліт. Потім 2-га армія займалася окупацією Хорватії і Боснії та Герцеговині, вела бойові дії проти югославських партизан. Після капітуляції Італії у вересні 1943 року армія була розформована, значна частина її військ приєдналася до партизан Тіто і воювала проти німців.

Командувачі

[ред. | ред. код]

Перше формування

[ред. | ред. код]
  • П'єтро Фругоні[3] (травень 1915 — червень 1916)
  • Сеттіміо П'ячентині (липень 1916 — червень 1917)
  • Луїджі Капелло (червень-жовтень 1917)
  • Лука Монтуорі (жовтень 1917)
  • Луїджі Капелло (жовтень-листопад 1917)

Друге формування

[ред. | ред. код]
  • Вітторіо Амбросіо (червень 1938 — січень 1942)
  • Маріо Роатта (березень 1942 — січень 1943)
  • Маріо Роботті (лютий-вересень 1943)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Regio Esercito - Storia delle unità terrestri - Le Armate - 2a Armata. www.regioesercito.it. Процитовано 29 листопада 2022.
  2. Thompson, Mark (2009). The White War: Life and Death on the Italian Front, 1915-1919. Faber & Faber. ISBN 978-0571223336.
  3. FRUGONI, Pietro Paolo in "Dizionario Biografico". www.treccani.it (it-IT) . Процитовано 29 листопада 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Thompson, Mark (2009). The White War: Life and Death on the Italian Front, 1915—1919. Faber & Faber. ISBN 978-0571223336.
  • Burgwyn, H. James. (2005). Empire on the Adriatic: Mussolini's Conquest of Yugoslavia 1941—1943. Enigma.
  • Williams, Heather (2003). Parachutes, Patriots and Partisans: The Special Operations Executive and Yugoslavia, 1941—1945. C. Hurst & Co. ISBN 1-85065-592-8.