2020 у театрі

Події[ред. | ред. код]

Театральні починання[ред. | ред. код]

• 30 січня під час засідання Спеціалізованої вченої ради Д 26.227.02 Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України відбувся захист дисертації доцентом кафедри театрознавства та акторської майстерності Майї Гарбузюк на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства. Тема дисертації — «Образ України у польському театрі ХІХ століття: імагологічний аспект».^[1]
• Головою Союзу Євразійських театрів обрано генерального директора Херсонського театру ім. Миколи Куліша Олександра Книгу. Міжнародна конференція відбулася у Стамбулі.^[2]
• 22 травня у приміщенні Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру — відкрився інтерактивний Музею театру. (попередня дата відкриття була призначена до Всесвітнього дня театру 27 березня, та перенесена у зв'язку із карантином)^[3][4]

• З моменту відставки Уряда Олексія Гончарука (4 березня 2020 року) Міністерство культури України залишається без голови — в. о. Світлана Фоменко. Про те, що уряд шукає гідного кандидата на посаду міністра культури та інформаційної політики, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив у ефірі телеканалу ICTV 18 травня.^[5] Серед кандидатів на посаду називаються Юлія Сінькевич (генеральна продюсерка ОМКФ), Володимир Шейко (генеральний директор Українського інститута), Іван Козленко (генеральний директор Національного центра Олександра Довженка), Лілія Млинарич (основательница фестиваля Jazz Koktebel), Павло Гудімов (власник «Я Галерея»), Слава Жила (театральний продюсер, директор-художній керівник театру «Актор»), Олександр Ткаченко (медіа-менеджер, народний депутат від політичної партії «Слуга народу», голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики), Світлана Долеско (співвласниця ТОВ «Докас», генеральна директорка «Центр української культури та мистецтва»).^[6][7] Станом на 1 червня фракція партії «Слуга народу» підтримали кандидатуру Олександра Ткаченка на посаду міністра культури.^[8] На посаду міністра Олександр Ткаченко заступив 4 червня 2020 р.^[9]
• 29 серпня — У печері Кочубеївського рудника на Кіровоградщині свою першу виставу показав новий український екстрим-театр «ШуМ» — грали «127 годин» за книгою «Між молотом і ковадлом»^[en] альпініста Арона Ралстона^[10][11][12].
• 1 вересня — У Вінниці, на базі центру розвитку «Орігамі» відкрився перший професійний дитячий театр «The театр» (засновник — Карен Варданян, актор театру і кіно)^[13].
• Вересень — 2 вересня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Указу Президента про надання статусу національного Сумському обласному академічному театру драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна, розроблений Міністерством культури та інформаційної політики^[14][15]. Указ про надання статусу національного було підписано 8 вересня^[16]. Інформація про надання статусу супроводжувалися суспільною дискусією^[17].
• Жовтень — НСТДУ запустили Цифровий театральний архів (на момент запуска представлено 113 театрів, 311 вистав та 1488 персоналій)^[18] та Бібліотеку української драматургії (на момент запуска представлено 50 сучасних драматургів і майже 250 п'є)^[19].
• Жовтень — «Український павільйон» на Тбіліському бієнале сценографії 2020 представлений роботами 9 українських сценографів з різних регіонів України — Олександр Білозуб, Наталія Денисова, Інесса Кульчицька, Алія Меженіна, Богдан Поліщук, Сергій та Наталія Ридванецькі, Олег Татарінов, Дарія Зав'ялова (організація українського представництва — Галерея Сценографії, м. Львів)^[20][21][22]

Карантин[ред. | ред. код]

• Березень — у зв'язку із впровадженням карантину у зв'язку із пандемією коронавірусної хвороби та забороною відвідування масових заходів:
  • Театри припинили свою роботу.^[23][24] Про існування в умовах карантину розказали Богдан Струтинський, Михайло Захаревич, Михайло Резнікович, Ростислав Держипільський, Олександр Книга, Стас Жирков, Ярослава Кравченко, Юлія Пивоварова, Андрій Білоус, Анатолій Солов'яненко, Віталій Малахов^[25][26] Своєю інформацією поділилися художні керівники дев'яти львівських театрів.^[27]
  • Театри відкрили відеоархіви своїх вистав на сайтах та ютуб-каналах. До онлайн ретроспектив долучилися: Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного^[28][29], Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка^[30][31], Київський національний академічний театр оперети^[32], Миколаївський академічний художній російський драматичний театр^[33], Хмельницький обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького^[34]. Колекції зібраних відеовистав опублікували театральні портали «Theatre.love»^[35] та «ProТеатр»^[36];
  • Трансляцію наживо у приміщенні без глядачів започаткували «PostPlay Театр» (альманах 22 березня з вистав «Казка казок» Даниїла Пінько та роботи режисерок Станіслави Овчіннікової («Хованки») та Поліни Кундиренко («1х1+1» за Семюелем Беккетом та Сарою Кейн)^[37], та «ProEnglish Theatre» (вистава «Heavenly Creatures» (реж. Анабель Сотело Рамірес, Павло Мороз, Дар'я Шаблієнко) — театральна адаптація фільму «Небесні створіння» Пітера Джексона).
  • В Одесі розробили та реалізували проєкт «Квартал культури» — бібліоподорож «„Тіні забутих предків“: чарівний світ творчості» під час якої можна познайомитись з творчістю як Михайла Коцюбинського, так й Сергія Параджанова — автора однойменного фільму, Івана Миколайчука — українського актора, виконавця ролі Івана Палійчука, та онлайн перегляд вистави «Тіні забутих предків» українського музично-драматичного театру (реж. Іван Уривський)^[38]
  • Огляди театрів під час карантину: Львів^[39]
  • Започатковані низка відеоформатів: «Золоті на зв'язку!» від театру «Золоті ворота», «Добраніч Глядачата» від Театр юного глядача на Липках, «Під театром» від театральної спільноти «DSP». Театр «Актор» у своєму форматі «Театр на виніс» експериментує — від виїздів у гості до акторів до проведення онлайн-вистав (1 квітня Артем Ємцов з власної студії, а Олексій Вертинський — з кухні, за допомогою програми відеоконференції Zoom зіграли виставу активного репертуару театру «Мегеры» за Доном Нігро^[en].^[40][41]. Пошуки віртуальної комунікації тривали^[42].
  • В умовах карантину від уряду пролунало припущення про перерозподіл бюджету та забирання коштів з культурних інституцій.^[43] Згодом з'явилося переглянуте урядом рішення зі збереженням основної частини запланованих коштів, а Міністерство культури України рекомендувало закладам культури зберегти оплату праці працівникам не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)^[44]
  • Під час карантину триває реконструкція Київського театру оперети — демонтаж і підготовка до реконструкції головного залу, оновлення стін, комунікації, порталу сцени, а на стелі планується художній розпис.^[45][46]
  • Творча група розпочала фіксацію карантинних подій для майбутнього документального фільму^[47]

• Травень — червень — театри користуються послабленням карантину, та починають роботу із глядачами:^[48][49]
  • 23 травня — відкриття нової локації — сцени «Театральний дворик» Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша (внутрішнє подвір'я театру, вхід з вулиці Театральної)^[50]
  • 1 червня — До Дня захисту дітей актори Івано-Франківського театру ляльок імені Марійки Підгірянки зіграв онлайн виставу «Бабуся і Ведмідь»^[51]
  • 4 червня — у дворику Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру відбувся перший спектакль літнього сезону в умовах поступового виходу з карантину. Дотримання рекомендацій щодо безпечної дистанції відбувалося за рахунок розставлених столиків. Першою виставою стала «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра.^[52]
  • Закарпатський обласний театр драми та комедії готує у місті Хуст театральний майданчик просто неба на Замковій горі. Першою постановкою театру на новій сцені стане «Легенда про Пинтя Велета».^[53]
• Українські театри взяли участь у міжнародних фестивалях, які під час карантину перейшли в онлайн. Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра представив «Сімейний альбом» (реж. Маттео Сп'яцці) на International Online Theatre Festival 2020, Київський академічний театр «Золоті ворота» показав спеціально створену відеоверсію вистави «Тату, ти мене любив?» (реж. Стас Жирков) у програмі польських фестивалів Wschód Kultury/Inny Wymiar та Retroperspektywy 2020^[54][55][56]. Вистави Стаса Жиркова театру «Золоті ворота» «Тату, ти мене любив?» та «Отелло/Україна/Facebook» взяли участь у IX Vіжнародному театральному фестивалі COM•MEDIA (м. Алітус, Литва), який пройшов у листопаді^[57].
• Жовтень — Міністерство охорони здоров'я України звернулося до Кабміну з пропозицію впровадити так званий карантин вихідного дня, коли протиепідемічні заходи будуть посилені тільки в суботу і неділю, що передбачає обмеження роботи культурних закладів^[58]. Проти запровадження такого «карантину» виступив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко^[59][60]. На засіданні уряду 11 листопада прийнято рішення про запровадження карантину «вихідного дня»^[61]. Видання «Главком» навело методи виживання від керівників театрів: Слави Жили (Театр «Актор»), Ярослави Кравченко (Дикий Театр), Дена Гуменного (PostPlayТеатру), Тетяни Едемської (ТЕ-АРТ), Євгена Морозова (театру «Візаві»), Михайла Бондаренка (Гастрольний Рух та театру Ampulka.ua)^[62]. Обговорення загроз карантину вихідного дня проходить у засобах масової інформації^[63]. Про те, як виживає «Культура на карантині» з'ясував у Малого, Дикого та PostPlay театрів проєкт «Culturno»^[64]. У херсонському випуску «Культури на карантині» Олександр Книга розказав про адаптацію до умов Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша^[65].
• Про зупинення, або призупинення своєї діяльності оголосив Театр Антона Чехова^[ru] (Москва)^[66].

Театр і маркетинг[ред. | ред. код]

• У березні на порталі bazilik.media вийшов огляд кейсу «Як комунікують театри» на прикладі «Дикого театру», театру «ДАХ» та «Чорний квадрат»^[67]. У травні — огляд про комунікацію державних театрів під назвою «Театри в епоху Netflix: як бути цікавими?» (театр «Золоті ворота», Театр імені Лесі Українки (Львів), Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, Національна оперета України та театр «Актор»)^[68].
• Head of Design в Havas Kyiv Design Михайло Головачко випускає розширений допис, який грунтується на дослідженнях у галузі музейного брендингу, які показали, що брендинг та айдентика культурних інститутів допомагає сформувати у споживачів необхідні асоціації щодо їхніх продуктів, а також підвищити інтерес та лояльність. Стаття проілюстрована кейсами Одеського художнього музею та Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра^[69].
• Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва презентував новий проєкт «Якщо ти не ідеш у театр — театр приходить до тебе», ідея якого полягає у приверненні уваги до проблем культурної сфери в умовах карантинних обмежень через пандемію. Фрагмент з опери «Viva la mamma» Гаетано Доніцетті актори театру виконали на Житньому ринку Києва^[70]
•  Веб-дизайнерка із Черкас Олена Окунєва створила логотип для Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка, за основу якого використала два символи — вогню та пера фенікса, оскільки у 2015 році театр згорів, але ж мусить постати із попелу^[71]
• Дмитро Андрєєв — засновник маркетингового агентства MOON studio, в колонці для MC.today розповів про створення афіш для Київського театру «Актор»^[72].
• До відкриття нового сезону 18 серпня Київський національний академічний Молодий театр представив нову айдентику, яку розробили Оля Кузовкіна та Аліна Борисова — студентки курсу Visual Communications Professium у школі Projector^[73].
• Арт-проєкт «Театр 360 градусів» (ініціаторки — актриса Даша Малахова і продюсерка Наталія Чижова). Анонс запуску пройшов у жовтні, основна ідея — створення відеоверсій театральних постановок з інтеграцією в них 3D-копій акторів та декорацій. Перша постановка, яку відзняли на відео, зацифрували та показали в онлайні (з 17 по 26 листопада), став «Камінний господар» київського Театру на Подолі (реж. Іван Уривський)^[74][75]. Новина про проєкт вийшла на казахському телебаченні — в етері телеканалу «Хабар 24»^[76][77].
• Дослідницький проєкт інтернет-порталу «Театральна риболовля» охопив детальне вивчення 2019 року у театрі:
  • Антологія театральних прем'єр, літератури, премій, фестивалів, скандалів, вистав-ювілярів, меморіальних подій, маркетингу в театрі та театральні медіа^[78][79].
  • З березня по грудень 2020 року тривала складова частина проєкту під назвою «Театральні міста України». За 10 місяців опубліковано 44 часописи про 300 театрів 59 населених пунктів 24 областей України. Основна ідея проєкту — дослідити насиченість театрального життя максимальної кількості населених пунктів України. Збираються матеріалів державних, приватних, народних, аматорських театрів, а також театральних студій)^[80][81][82]
• 19 грудня у Миколаївському академічному художньому російському драмтеатрі запустили проєкт «Кімната театральних професій», яка працює за припнципом бебісітеру — на час перегляду вистав дітей залишають в ігровому просторі, де вони отримують можливість й самі побути акторами, гримерами, костюмерами, режисерами^[83][84].

ЗМІ та блогосфера[ред. | ред. код]

• 16 жовтня — Режисер театру Дмитро Гусаков створює ютуб-канал «Кишеньковий Театр», на якому рефлексує на театральні події, проєкти та вистави свідком або учасником яких він безпосередньо стає^[85].

Театральні ювілеї[ред. | ред. код]

• Ювілеї театрів відмітили:
  • 6 березня — 75-річчя Івано-Франківському академічному обласному театру ляльок ім. Марійки Підгірянки^[86]
  • 22 березня — 100-річчя Першого театру (Львів) (активність виключно на сторінках соцмереж з причин карантину)^[87]
  • 10 квітня — 90-річчя Одеському театру юного глядача (активність виключно на сторінках соцмереж з причин карантину)^[88]
  • 19 червня — 20-річчя харківського Театру 19^[89]
  • 27 та 28 серпня — 100-річчя Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка^[90][91][92]
  • 4 жовтня — 120-річчя Львівському національному академічному театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької^[93][94][95]
  • 11 жовтня — 90-річчя Тернопільського академічного обласного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка
  • 22 жовтня — 100-річчя Харківського театру для дітей та юнацтва
  • 7 листопада — 95-річчя Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька^[96]

• Ювілеї вистав відмітили:
  • 4 січня — 100-й показ вистави «Ніч перед Різдвом» за Миколою Гоголем (реж. Андрій Бакіров, Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка)
  • 19 лютого — 100-й показ вистави «Самотня леді» за Ігорем Афанасьєвим (реж. Петро Ільченко, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
  • 6 березня — Режисер Сергій Павлюк здійснив свою соту постановку, якою стала вистава «Територія жінки» (ніч еротичної поезії за творами братів Капранових) на сцені Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша.
  • 11 березня — 200-й показ вистави «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою «Це велике море» Йосефа Бар-Йосефа (реж. Едуард Митницький, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)
  • 18 березня — 5 років виставі «Сталкери» за п'єсою «На початку і наприкінці часів» Павла Ар'є (реж. Стас Жирков, ко-продукція київських театрів «Золоті ворота» та «Молодого театру»)^[97][98]
  • 10 квітня — 10 років драмі-реквієму «Нація» за Марією Матіос (реж. Ростислав Держипільський, Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка)
  • 8 серпня — 35 років виставі «Сватання на Гончарівці» за Григорієм Квіткою-Основ'яненко (реж. Віктор Шулаков, Київський академічний Молодий театр)
  • 16 серпня — 200-й показ вистави «Швейк» за романом Ярослава Гашека (реж. Мирослав Гринишин та Андрій Жолдак, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
  • 23 жовтня — 100-й показ вистави «Занадто одружений таксист»^[en] Рея Куні^[en] (реж. Костянтин Добрунов, Донецький академічний обласний драматичний театр, м. Маріуполь) — прем'єра відбулася у 2007 році
  • 7 листопада — 100-й показ вистави «Моя професія — синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі та Р. Тарабузі (реж. Анатолій Хостікоєв, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)^[99]
  • 20 грудня — 20 років виставі «Кайдаші» Наталі Дубіни за повістю «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького (реж. Микола Яремків Київський національний академічний Молодий театр) (20 грудня вистава зіграна 251-й раз до 80-ліття Валерія Шептекіти — незмінного Омелька у постановці. Прем'єра відбулася 20 грудня 2000 року)^[100]

Меморіальні події[ред. | ред. код]

• 27 лютого — Іменем Анатолія Солов'яненка названа вулиця в Києві (перейменовано вулицю Олександра Бойченка у Дніпровському районі)^[101][102]
• Ініціативна група театралів Прилук розпочала кампанію зі створення у місті муралу Миколи Яковченка на багатоповерхівці у центрі міста^[103]
• червень — Миколаївською міською радою погоджено встановлення меморіальної дошки на будинку по вул. Велика Морська, у якому проживав народний артист України Віктор Пасечник (19 листопада 1939 — 24 червня 2019)  — актор, режисер, менеджер, який у різні часи працював у трьох театрах Миколаєва, в обласній філармонії^[104]
• 4 серпня — Відкрита меморіальна дошка Едуарду Митницькому поряд із центральним входом до заснованого ним Театром драми і комедії на лівому березі Дніпра. Дизайн-проєкт Антона Кудряшова, Стаса Жиркова та Тамари Трунової було виготовлено Студією об'єднаних майстрів мистецтва України^[105][106].
• 18 грудня — Презентовано макет майбутньої скульптури оперного співака, соліста Паризької національної опери Василя Сліпака, який загинув у бою від снайперської кулі. Відкриття композиції у мистецькому сквері ім. Василя Сліпака на Андріївському узвозі заплановано до 29 червня 2021 року^[107]
• 23 грудня — У Києві біля Національної академії наук України відкрили меморіальні дошки поету, правозахиснику, діячу українського культурного руху шестидесятників Василю Стусу та діячу національно-демократичного руху 1960—1970-х рр., лауреату Державної премії ім. Т. Шевченка Івану Світличному^[108].

Прощання[ред. | ред. код]

• 17 вересня — Останній івент PostPlay Театру. Про закриття простору театру на вулиці Нижньоюрківській на своїй сторінці у фейсбук повідомив артдиректор Ден Гуменний^[109][110].

із виставами

• 14 лютого — «Вій 2.0.» Наталі Ворожбит (реж. Максим Голенко, Дикий Театр) — прем'єра відбулася у 2014 році (в репертуарі «Дикого» — з 2016-го)
• 2 березня — «Акула» Девіда Мемета (реж. Станіслав Мойсеєв, Дикий Театр) — прем'єра відбулася 9 грудня 2019 року
• (??? карантин) 16 березня — «Схід-Захід» за творами підлітків зі Сходу та Заходу України (Влад Волощенко, Інна Якобчук, Богдан Мазурок, Оксана Тарасюк, Віталій Шмітько, Тетяна Ліщук, Надія Шерстюк, Максим Довгань) (реж. Влада Бєлозоренко, Театр «Актор») — прем'єра відбулася 11 березня 2018 року
• 26 вересня — «Муха-Цокотуха» за Корнієм Чуковським (реж. Олександр Біляцький, Харківський театр для дітей та юнацтва) — вистава йшла у репертуарі більше 20 років^[111]
• 11 листопада — «Бути знизу» Юлії Тупікіної^[ru] (реж. Юлія Мороз, Дикий Театр) — прем'єра відбулася у червні 2016 року
• 12 грудня — «Перехресні стежки» за повістю І. Франка (реж. Дмитро Чирипюк, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка) — прем'єра відбулася у 6 травня 2012 року, зіграно 77 вистав^[112]

Театральні гастролі[ред. | ред. код]

Театральні скандали[ред. | ред. код]

• 27 березня з'являється інформація про те, що будівлю Дніпровського театрально-художнього коледжу у планах ліквідації та реорганізації^[113]
• 18 травня акторка Київського театру драми і комедії на Лівому березі Оксана Черкашина на своїй сторінці у фейсбук опублікувала пост обурення, який спричинали переслані їх третьою особою скріни з приватної переписки директора — художнього керівника Київського театру «Актор» Слави Жили щодо пропозиції відвертих зйомок для нового проєкту театру zoom-трилел «Містер Баттерфляй». Допис переростає у тему «Насилля в театрі»^{[114][115][116][117][118][77]}

Театр і спорт[ред. | ред. код]

Опубліковані п'єси[ред. | ред. код]

Прем'єри[ред. | ред. код]

Фестивалі[ред. | ред. код]

• 16 січня — Театральний експертний рейтинг «Київський рахунок» (рейтинг складали критики, театрознавці та журналісти Юлія Бирзул, Сергій Васильєв, Олег Вергеліс, Юрій Володарський, Віталій Жежера, Марина Котеленець, Анна Липківська, Людмила Олтаржевська, Ірина Чужинова)^[284]
• 17 січня — 1 лютого — Театральний «Блогерський рейтинг» та «Блогерський антирейтинг» порталу «Театральна риболовля» (рейтинг складали блогери та професійні театральні глядачі: Костянтин Білоус, Наталя Болгарова, Дмитро і Наталія Єрьоміни, Анжела Величко, Людмили Семенюк, Богдан Панкрухін, Дар'я Кашперська, Сергій Винниченко)^[285][286]
• 14 — 16 лютого — I Фестиваль сучасної драми. Діти в рамках Лабораторії драматургії Національної спілки театральних діячів України
• 17 — 19 лютого — Міжнародний фестиваль театрів акторів з інвалідністю «Крила online» (м. Рівне)
• 28 лютого — 1 березня — III Міжнародний англомовний театральний фестиваль «Pro.Act Fest 2020» (ProEnglish Theatre, м. Київ)^[287]
• 2 квітня — XXVIII Премія в галузі театрального мистецтва «Київська пектораль» (м. Київ)^[288]
  • Краща драматична вистава — «Сірі бджоли» Андрія Куркова (реж. Віталій Малахов, Київський академічний драматичний театр на Подолі)
  • Краща музична вистава — «Сімейка Аддамсів» Ендрю Ліппа за мотивами бродвейського мюзиклу (реж. Кестутіс Стасіс Якштас, Литва, Київський національний академічний театр оперети)
  • Краща дитяча вистава — «Казка для маленького зайчика» Оксани Дмітрієвої за казками Сергія Козлова (реж. Оксана Дмітрієва, Київський академічний театр ляльок)
  • Краща камерна вистава (вистава малої сцени) — «Лимерівна» Панаса Мирного (реж. Іван Уривський, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
  • Краща режисерська робота — Іван Уривський («Лимерівна» Панаса Мирного, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
  • Краща чоловіча роль — Роман Халаімов за роль Олександра Тарасовича Аметистова, адміністратора у виставі «Зойчина квартира» Михайла Булгакова (реж. Максим Голенко, Київський академічний драматичний театр на Подолі)
  • Краща жіноча роль — Оксана Прасолова за роль Мортиції Аддамс у виставі «Сімейка Аддамсів» Ендрю Ліппа за мотивами бродвейського мюзиклу (реж. Кестутіс Стасіс Якштас, Литва, Київський національний академічний театр оперети)
  • Краща чоловіча роль другого плану — Костянтин Костишин за роль Калеві у виставі «Гарантія 2 роки» Сіррку Пелтола (реж. Тамара Трунова, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)
  • Краща жіноча роль другого плану — Лариса Трояновська за роль Манюшки, покоївки Зої у виставі «Зойчина квартира» Михайла Булгакова (реж. Максим Голенко, Київський академічний драматичний театр на Подолі)
  • Краща сценографія — Сергій Маслобойщиков вистави «Verba» оригінальне авторське прочитання Сергія Маслобойщикова «Лісової пісні» Лесі Українки (реж. Сергій Маслобойщиков, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
  • Краща музична концепція вистави — Олександр Бегма у виставі «Verba» оригінальне авторське прочитання Сергія Маслобойщикова «Лісової пісні» Лесі Українки (реж. Сергій Маслобойщиков, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
  • Краще пластичне вирішення вистави — Раду Поклітару у виставі «Вій» Раду Поклітару за мотивами повісті Миколи Гоголя на музику Олександра Родіна (реж. Раду Поклітару, «Київ модерн-балет»)
  • Кращий акторський дебют — Артем Пльондер за низку ролей (студент училища культури Вітя, стиліст/візажист/модель Маркус Модел, оператор/відео-інженер Іван, стриптизер/він же студент Андрюша) у виставі «Бери од жизні всьо» за текстами Руслана Горового та Татусі Бо (реж. Тетяна Губрій, Київський академічний театр «Золоті ворота»)
  • Кращий режисерський дебют — Тетяна Матасова за виставу «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня»)
  • За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва — Народна артистка України Тетяна Стебловська
  • Спеціальна премія — Київський національний академічний Молодий театр (директор — художній керівник — заслужений діяч мистецтв України Андрій Білоус) за новаторство, пошук та збереження ідеї театру Курбаса
  • Кращий народний театр — Театрально-естрадна студія «Теларії» Палацу культури «Дарниця» (художній керівник — Аліна Чуєшова)
• 22 квітня — 17 травня — VI Міжнародний театральний фестиваль «І люди, і ляльки» (м. Львів) онлайн фестиваль^[289]
• 2 травня — 23 травня — I Міжнародний театральний інтернет-конкурс «Театр.NET» («Theatre Day Fest», фестиваль українського театру «День театру») онлайн фестиваль^[290]
• 15—28 червня — XV фестиваль-конкурс самодіяльних аматорських театральних колективів «Київська театральна весна» онлайн фестиваль^[291]
• 3—5 липня (м. Миколаїв); 6 — 8 липня (м. Одеса) — XIII Театральний фестиваль «Молоко» (Одеський культурний центр, м. Одеса)^[292][293]
• 20—23 серпня — IV Фестиваль «СТеП» («Справжніх ТЕатральних Патріотів») (Театральна студія «ВІК», с. Підводне, Чернівецька область)
• 21—31 серпня — XXV Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена» — фестиваль аматорських театральних колективів та студій (м. Очаків)^[294]
• 28—30 серпня — III Всеукраїнський театральний фестиваль «Казки України» (м. Бердянськ)^[295]
• 4—6 вересня — Міжнародний мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва ГогольFest — Dream ГОГОЛЬFEST (м. Херсон)^[296]
• 10—13 вересня — ХХІІ Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон)^[297][298]
• 14—27 вересня — XV Міжнародний фестиваль інклюзивного театру «Шлях» (м. Львів) — онлайн-фестиваль
• 16 вересня — X Всеукраїнський фестиваль театрів ляльок «Прем'єри сезону»^[299]
• 18—20 вересня — Фестиваль аматорських театрів «Fortuna Fest» (м. Черкаси)^[300][301]
• 18—28 вересня — XXVIII Фестиваль-конкурс на здобуття вищої театральної нагороди Придніпров'я «Січеславна» (м. Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Павлоград, Кам'янське)
• 19—20 вересня — Міжнародний мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва ГогольFest — FastFest GogolFest (м. Фастів)^[302][303]
• 23—27 вересня — L Всеукраїнський театральний фестиваль «Вересневі самоцвіти» (м. Кропивницький)^[304]
• 23—27 вересня — II Відкритий театральний фестиваль «Scene-Fest» (м. Кропивницький)
• 2—4 жовтня — XXXI Театральний фестиваль «Золотий Лев» (м. Львів)^[305]
• 6—10 жовтня — Соціально-мистецька акція «Приречені на щастя»^[306][307]
• 15—18 жовтня — VI Відкритий фестиваль-конкурс аматорських театральних колективів «Комора» (м. Кам'янець-Подільський)
• 7—11 жовтня — Всеукраїнський онлайн-фестиваль аматорського театру «Акт Перший» (ГО «Центр розвитку театру „Час Т“», м. Хмельницький)^[308]
• 26—31 жовтня — XXVII Міжнародний фестиваль «Слов'янські театральні зустрічі» (м. Чернігів)^[187]
• 10—15 листопада — Всеукраїнський театральний фестиваль вистав на камерній сцені «Face to face» (м. Хмельницький)^{[309][310][311]}
• 23—29 листопада — XI Міжнародний драматургічний освітній фестиваль «Тиждень актуальної п'єси» (м. Херсон, Львів, Хмельницький, Харків, Київ)^[312][313]
• 3 грудня — III Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «GRA» (м. Київ)^{[314][315][316]}
  • Краща вистава для дітей — «Аліса. Дивовижна подорож» (реж. Ірина Ципіна, Перший театр, м. Львів); «На хвилі» (реж. Юліта Ран, Полтавський академічний обласний театр ляльок)
  • Краща пошуково-експериментальна вистава — «Дванадцята ніч, або Що захочете» (реж. Олексій Гнатковський, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка); «Сімейний альбом / Album di Famiglia» (реж. Маттео Сп'яцці, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)
  • Краща хореографічна/балетна/пластична вистава — Переможця не оголошено через відсутність конкурентів.
  • Краща музична вистава у жанрі опери/оперети/мюзиклу — «La Traviata» / «Травіата» (реж. Євген Лавринчук, Одеський національний академічний театр опери та балету); «Любов до трьох апельсинів» (реж. Армен Калоян, Харківський національний академічний театр опери та балету ім. Миколи Лисенка)
  • Краща вистава камерної сцени — «Ласкаво просимо до пекла» (реж. Андрій Білоус, Київський національний академічний Молодий театр); «Лимерівна» (реж. Іван Уривський, Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка); «MIŁOŚĆ / Любов» (реж. Миколай Миколайчик, Київський академічний театр «Золоті ворота»)
  • Краща драматична вистава — «Альбатроси» (реж. Стас Жирков, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра); «Енеїда-XXI» (реж. Максим Голенко, Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька та «Дикий Театр»); «Пер Ґюнт. Сповідь загубленого „Я“» (реж. Роман Козак, Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна)

Нагороди[ред. | ред. код]

• Премія імені Леся Курбаса — Євген Лавренчук, головний режисер Одеського національного театру опери та балету за постановку опери «Травіата» Дж. Верді^[317]
• Мистецька премія «Київ» (у галузі театрального мистецтва — мистецька премія «Київ» імені Амвросія Бучми) — Скляренко Олексій Володимирович — актор, хореограф, режисер — за вистави «Білоксі-блюз» Н. Саймона (2017 р.). «Бережіть Флоренс» Н. Саймона (2019 р.), «Кураж» за п'єсою Б. Брехта (2019 р.), «Нетутешній» К. Ветлінгера (2017 р.), «Соломон у спідниці» за п'єсою Л. Уліцької (2017 р.).^[318]
  • В номінації також були представлені: Артіменьєв Артур Леонідович — режисер Київського академічного театру юного глядача на Липках — за інсценізацію та постановку вистави «Місто» за романом В. Підмогильного (2017 р.); Буравський Микола Олександрович — головний режисер Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня», народний артист України — за вистави «Українські вечорниці» (2018 р.), «Чумацький шлях» (2018 р.), «Козацька Слава» (2019 р.), музичний супровід «Тіні забутих предків» (2019 р.); Данильченко Олександр Борисович — провідний майстер сцени Київського академічного драматичного театру на Подолі — за головну роль у виставі «Продавець дощу» Р. Неша (2018 р.); Іванченко Олена Ігорівна — режисерка, актриса, директор-художній керівник Київського камерного театру «Дивний замок» — за творчий доробок (2017—2019 рр.), за виставу «Казка про кам'яного хлопчика та вічну любов» (2019 р.), за авторську програму «Україна — Корея Forever» (2019 р.); Сипливий Сергій Георгійович — провідний майстер сцени Київського академічного драматичного театру на Подолі — за головну роль у виставі «Шестеро характерів ненаписаної комедії» Л. Піранделло (2018 р.).^[319]
• Національна премія України імені Тараса Шевченка (театральне мистецтво) — опера-реквієм «IYOV» (Йов), реж. Влад Троїцький, композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко, 2015 рік.^[320]
• Премія Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України — міста-героя Києва у 2020 році (творчі досягнення) — Тетяна Матасова, режисер-постановник Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня»^[321]
• Незалежна театральна премія ім. В'ячеслава Панченка (м. Харків)^[322]
• Премія імені Василя Стуса — Ахтем Сеітаблаєв, актор, режисер^[323]
• Премія імені А. Ф. Шекери у галузі хореографічного мистецтва — Артем Шошин, заслужений артист України, артист балету-провідний майстер сцени комунального закладу "Театрально-видовищний заклад культури «Академічний театр „Київ Модерн-балет“, засновник і художній керівник „Молодий балет Волині“ — за сукупність постановок балетних вистав: „Історії у стилі танго“, „Легенда про вічне кохання“ та „Лускунчик“ (22 жовтня 2020)^[324]
• Премія Women in Arts (категорія „Театр і фільм“) в межах руху солідарності за ґендерну рівність #HeForShe в Україні — Наталія Ворожбит
• Премії НСТДУ (24 грудня онлайн на сторінці НСТДУ у facebook^[325]):
  • Премія імені Мар'яна Крушельницького — Шаварський Олег Микитович, актор Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, професор кафедри Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, народний артист України (подання Київського місцевого творчого відділення)
  • Премія імені Марії Заньковецької — Федоришина Алла Луківна, акторка Львівського академічного театру „Воскресіння“, заслужена артистка України (подання Львівського міжобласного відділення)
  • Премія „Наш Родовід“ — Кадирова Лариса Миколаївна, актриса Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, Київської академічної майстерні театрального мистецтва „Сузір'я“, народна артистка України, лауреатка Шевченківської премії (подання Київського місцевого творчого відділення) та Коливанова Світлана Іванівна, головна балетмейстерка Харківського національного академічного театру опери і балету ім. М. Лисенка, народна артистка України (подання Харківського міжобласного відділення)
  • Премія імені Федора Нірода в галузі сценографічного мистецтва — Прокоф'єва Світлана Анатоліївна, головна художниця Одеського академічного театру ляльок, заслужений діяч мистецтв України (подання Одеського міжобласного відділення)
  • Премія імені Миколи Садовського — Бордюг Ірина Вячеславівна, комерційна директорка Херсонського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. Куліша (подання Одеського міжобласного відділення)
  • Премія імені Сергія Данченка — Чирипюк Дмитро Іванович, режисер Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, народний артист України (подання Київського місцевого творчого відділення)
  • Премія імені Віктора Афанасьєва в галузі лялькового театру — Попов Леонід Петрович, доцент, викладач кафедри акторського мистецтва та режисури театру ляльок Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, заслужений артист України (подання Київського місцевого творчого відділення). Режисер, педагог
  • Премія імені Панаса Саксаганського — Коваль Ігор Миколайович, директор, головний режисер Харківського академічного театру музичної комедії, заслужений діяч мистецтв України (подання Харківського міжобласного відділення)
  • Премія в галузі театрознавства і театральної критики — Фіалко Валерій Олексійович, завідувач кафедрою театрознавства Київського Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, заслужений діяч мистецтв України (подання Київського місцевого творчого відділення)
• Премія імені Лесі Українки (номінація „Театральні вистави для дітей та юнацтва“) — вистава „Снігова королева“ (реж. Давид Петросян, сценограф Петро Богомазов, композитор Олександр Кохановський, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)^[326]
• Корона „Дня“ — відзнака щоденної всеукраїнської газети „День“
  • за результативність творчих пошуків в області українського оперного театру — Євген Лавренчук, головний режисер Одеського національного театру опери та балету, ректор Першої української школи театру і кіно^[327]
  • за особисте членство в „Євросоюзі культури“ — Оксана Линів, диригентка^[328]
  • за креативність, творчі пошуки та відданість українській класиці — Іван Уривський, режисер-постановник Київського Національного театру ім. Івана Франка, заслужений артист України, лауреат Державної театральної премії ім. Леся Курбаса, лауреат всеукраїнського фестивалю-премії „ГРА“ за виставу „Лимерівна“^[329]

Звання[ред. | ред. код]

Народний артист України[ред. | ред. код]

• Баша Олена Петрівна — провідний майстер сцени Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва (м. Львів)^[330]
• Бутковська Валентина Петрівна — артистка-вокалістка Київського національного академічного театру оперети^[331]
• Гапа Ольга Євстахівна — артистка, провідний майстер сцени Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва (м. Львів)^[332]
• Єна Олександра Володимирівна — артистка Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки (м. Київ)^[331]
• Мацак Наталія Олександрівна — артистка балету — провідний майстер сцени Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Шевченка (м. Київ)^[330]
• Міхеєв Микола Миколайович — репетитор державного підприємства Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Шевченка (м. Київ)^[333]
• Мочурад Богдан Іванович — головний диригент Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької (м. Львів)^[331]
• Ніколаєнко Володимир Іванович — артист Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка (м. Київ)^[334]
• Ніколаєнко Любов Михайлівна — артистка драми, провідний майстер сцени Івано-Франківського академічного драматичного театру імені Івана Франка^[333]
• Савченко Анжеліка Віталіївна — артистка драми — провідний майстер сцени Національного драматичного театру ім. І. Франка (м. Київ)^[332]
• Сидор Орест Ярославович — соліст опери Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької^[335]
• Філімонов Олег Миколайович — артистові театру і кіно (м. Одеса)^[332]
• Шишпор Христина Віталіївна — артистка балету (м. Київ)^[331]

Заслужений артист України[ред. | ред. код]

• Барна Анатолій Михайлович — артист драми, заступник директора Закарпатського обласного театру драми та комедії^[331]
• Біблів Віталіна Миколаївна — артистка — провідний майстер сцени театрально-видовищного закладу культури Київський академічний театр «Золоті ворота»^[335]
• Бровченко Лариса Леонідівна — артистка хору Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Шевченка, м. Київ)^[330]
• Бєлікова Інна Сергіївна — артистка драми театрально-видовищного закладу культури „Київський академічний театр юного глядача на Липках“^[333]
• Брагіді Едуард Михайлович — артист-вокаліст, провідний майстер сцени комунального підприємства „Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка“^[333]
• Васалатій Вікторія Віталіївна — артистка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка (м. Київ)^[334]
• Власова Олеся Юріївна — артистка Київський академічний театр на Печерську»^[331]
• Володін Олександр Володимирович — артист оркестру комунального закладу «Академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки міста Кам'янського» Кам'янської міської ради, Дніпропетровська область^[336]
• Гамаюнов Євген Миколайович — артист Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені М. Куліша^[333]
• Гірник Тетяна Миколаївна — артистка драми Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка^[331]
• Гофуров Руслан Рафікович — артист Київського академічного театру юного глядача на Липках^[336]
• Гречуха Микола Семенович — артист оркестру Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької^[333]
• Гульченко Валентина Порфиріївна — артистка — провідний майстер сцени Одеський театр юного глядача Юрія Олеші^[331]
• Гуриненко Геннадій Юрійович — артист-ляльковод — провідний майстер сцени Харківського державного академічного театру ляльок імені В. А. Афанасьєва^[331]
• Дорошенко Людмила Михайлівна — артистка оркестру Національного драматичного театру ім. І. Франка (м. Київ)^[330]
• Євдокименко Ігор Михайлович — соліст опери Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Шевченка (м. Київ)^[336]