4-й танковий корпус СС

**4-й танковий корпус СС**
IV. SS-Panzerkorps
4-й танковий корпус СС; IV. SS-Panzerkorps
	Танкісти важкого танку Тигр-ІІ зі складу 3-ї танкової дивізії СС «Мертва голова» 4-го танкового корпусу СС. Будапештська операція. Угорщина. 1944
На службі	5 серпня 1943 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Вид	Ваффен-СС
Тип	СС
Роль	танкові війська
Чисельність	танковий корпус
У складі	9-та армія; Група армій «Центр»; 6-та армія
Війни/битви	Друга світова війна Придушення Варшавського повстання; Будапештська операція; Операція «Конрад I»; Операція «Конрад II»; Операція «Конрад III»; Операція «Фрюлінгсервахен»; Віденська операція;
Командування
Визначні; командувачі	обергрупенфюрер СС Вальтер Крюгер; обергрупенфюрер СС Герберт Отто Гілле

4-й танковий корпус СС (нім. IV. SS-Panzerkorps) — танковий корпус військ СС за часів Другої світової війни.

Історія

Райони бойових дій

Франція (червень 1943 — липень 1944);
Польща (липень 1944 — січень 1945);
Угорщина та Австрія (січень — травень 1945).

Командування

Командири

обергруппенфюрер СС Альфред Вюнненберг (нім. Alfred Wünnenburg) (8 червня — 23 жовтня 1943);
обергруппенфюрер СС Вальтер Крюгер (нім. Walther Krüger) (23 жовтня 1943 — 14 березня 1944);
обергруппенфюрер СС Маттіас Кляйнгайстеркамп (нім. Matthias Kleinheisterkamp) (1 — 20 липня 1944);
оберфюрер СС Ніколаус Гайльман (нім. Nikolaus Heilmann) (20 липня — 6 серпня 1944);
обергруппенфюрер СС Герберт Отто Гілле (нім. Herbert Otto Gille) (6 серпня 1944 — 8 травня 1945).

Нагороджені корпусу

За дії 18 серпня 1944 2-га батарея 104-го корпусного батальйону зв'язку СС нагороджена Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту

Нагороджені корпусу^[1]

	Кавалери Золотого Німецького Хреста	1
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	1

Бойовий склад 4-го танкового корпусу СС

Постійні^[2]

Формування управління, забезпечення та підтримки

авіаційна ескадрилья корпусу (Fliegerstaffel);
107-й топографічний відділ корпусу СС (SS-Korpskartenstelle (mot) 107);
104-й артилерійське командування СС (SS-ArKo 104);
104-й важкий артилерійський дивізіон СС (Schwere SS-Artillerie-Abt 104 / 504);
104-та важка моторизована батарея розвідки СС (Schwere SS-Beoachtungs-Batterie (mot) 104 / 504);
1-ша та 2-га моторизовані зенітні батареї СС (1.u.2.SS-Flak Kompanie (mot) 104 / 504);
104-й зенітний дивізіон СС (SS-Flak Abteilung 104 / 504);
104-й корпусний батальйон зв'язку СС (SS-Korps-Nachrichten-Abteilung 104);
104-й корпусний інженерний батальйон СС (SS-Korps-Pionier-Bataillon 104 / 504);
104-й дивізіон реактивних установок СС (SS-Werfer-Abteilung 104 (1));
104-та корпусна рота безпеки СС (SS-Korps-Sicherungs-Kompanie 104);
104-та корпусна моторизована рота фельджандармерії СС (SS-Korps-Feldgendamerietrupp (mot) 104 / 504);
104-та моторизована рота військової преси (SS-Kriegsberichter-Kompanie 104 / 504);
104-те управління корпусного постачання СС (SS-Korps-Nachschubtruppen 104);
104-та моторизована фельдпошта (SS-Feldpostamt (mot) 104);
104-та авторемонтна рота СС (SS-Kfz-Instandsetzungs-Kompanie 104);
SS-Bekleidungs-Instandsetzungs-Kompanie 104;
104-та корпусна санітарна рота/батальйон СС (SS-Sanitäts-Kompanie /-Abt 104);
104-й польовий лазарет СС (SS-Feldlazarett 104);
104-й мобільний санітарно-евакуаційний транспортний загін (SS-Krankenkraftwagen-Zug 104 / 504);
фортифікаційно-геологічний загін (SS-Wehrgeologen-Einsatz-Zug).

Непостійні^[3]^[4]

5 серпня 1943

16-та танково-гренадерська дивізія СС «Рейхсфюрер СС» (16.SS-Panzergrenadier-Division "Reichsführer SS");
9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен» (9.SS-Panzer-Division "Hohenstaufen").

28 липня 1944

танкова дивізія СС «Тотенкопф» (SS-Panzergrenadier-Division "Totenkopf");
танкова дивізія СС «Вікінг» (SS-Panzergrenadier-Division "Wiking").

16 вересня 1944

танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
танкова дивізія СС «Вікінг»;
19-та танкова дивізія (19. Panzer-Division);
73-тя піхотна дивізія (73. Infanterie-Division);
1-ша кавалерійська дивізія (Угорщина)

13 жовтня 1944

30 листопада 1944

3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
73-тя піхотна дивізія;
542-га фольксгренадерська дивізія (542. Volksgrenadier-Division).

30 грудня 1944

3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
6-та танкова дивізія (6. Panzer-Division);
96-та піхотна дивізія (96. Infanterie-Division).

7 січня 1945

3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
6-та танкова дивізія (6. Panzer-Division);
711-та піхотна дивізія (711. Infanterie-Division);
дивізійна група Папе (DivGr.Pape).

12 січня 1945

3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
1-ша танкова дивізія (1. Panzer-Division);
3-тя танкова дивізія (3. Panzer-Division);
509-й важкий танковий батальйон (schwere Panzer-Abteilung 509);
танковий батальйон (Panzer-Abteilung I./24);
артилерійські та інші формування.

1 лютого 1945

3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
2-га танкова дивізія (Угорщина) (2. Panzer-Division (ung.);
дивізійна група Хольсте (DivGr.Holste).

1 березня 1945

3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
356-та піхотна дивізія (356. Infanterie-Division);
2-га танкова дивізія (Угорщина).

12 квітня 1945

7 травня 1945

1-ша танкова дивізія;
3-тя танкова дивізія;
5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
1-ша фольксгренадерська гірська дивізія (1. Volks-Gebirgs-Division).

Див. також

Джерела

Will Fey. Armor Battles of the Waffen-SS (1943-1945). — Mechanicsburg, PA : Fedorowich Publishing, 2003. — 362 с. — ISBN 0-8117-2905-2. (англ.)
М. Уиндроу. Охранные отряды НСДАП. Войска СС. — М. : АСТ, Астрель, 2004. — 64 с. — (Военно-историческая серия "СОЛДАТЪ") — 5000 прим. — ISBN 5-17-022241-6. (рос.)
Константин Семенов. Войска СС. Солдаты как все. — М. : Яуза, Эксмо, 2004. — 384 с. — (Империя III рейх) — 6000 прим. — ISBN 5-699-05983-0. (рос.)

Посилання

IV. SS-Panzerkorps. на axishistory.com. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011. (англ.)
IV.SS-Panzer-Korps. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011. (англ.)
IV. SS-Panzerkorps. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011. (нім.)
IV. SS-Panzerkorps. на okh.it. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011. (італ.)
IV танковый корпус СС

Література

Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Biblio-Verlag, Bissendorf 1973, ISBN 3-7648-0871-3
Mark C. Yerger — Waffen-SS Commanders: The Army, corps and divisional leaders of a legend
Samuel W. Mitcham Jr — The Panzer Legions: A guide to the German Army Tank Divisions of WWII and Their Commanders

Примітки

↑ Holders of high awards [Архівовано 2013-02-24 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ IV. SS-Panzerkorps. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011.
↑ IV. SS-Panzerkorps. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011.
↑ IV. SS-Panzerkorps. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011.

Це незавершена стаття про Збройні сили Німеччини у Другій світовій війні.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Holders of high awards [Архівовано 2013-02-24 у Wayback Machine.] (англ.)

[2] IV. SS-Panzerkorps. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011.

[3] IV. SS-Panzerkorps. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011.

[4] IV. SS-Panzerkorps. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011.

[1]

[2]

[3]

[4]