Hess lighTram Trolley
Hess lighTram Trolley — чотиривісний трисекційний тролейбус виробництва Carrosserie Hess, Беллах, Швейцарія. Початкова назва була Hess lighTram, але після створення варіанту з гібридним рушієм був перейменований. Кузов та шасі виробляється компанією Carrosserie Hess, електронне начиння — компанією Vossloh Kiepe, дочірнім підприємством компанії Vossloh. Трисекційний тролейбус, що має офіційне позначення BGGT-N2C для моделі lighTram 3 та BGGT-N2D для моделі lighTram 4 (також використовуються назви Megatrolley чи Longo), трисекційний гібридний автобус lighTram Hybrid, простий двосекційний тролейбус Swisstrolley, дуобус NGT 204 °F, гібридний секційний автобус Swisshybrid та дизельний автобус Swissdiesel разом з запланованим односекційним тролейбусом Eurotrolley є членам однієї сім'ї машин.
Два прототипи, що були виконані на базі старих двосекційних автобусів існують до сьогодні у тролейбусних парках Женеви та Санкт-Галлену.
Фірма Transports Publics Genevois переробила восени 2003 року тролейбус типу Swisstrolley 1 під номером 709 (1993 року випуску) в третій lighTram. Після перебудови отримав номер 721 та був позначений, як серія lighTram 1.
Транспортна організація міста Санкт-Галлен наприкінці 2005 року ухвалила рішення про доповнення до наявних тролейбусів спільної побудови фірм NAW, Hess та ABB типу BGT 5-25 (1991 рік) новими секціями з низькою підлогою. На початку 2006 року почалась пробна експлуатація тролейбусів під позначенням BGGT 5-25. За початковим планом переробки мали зазнати вісім[1] або дев'ять[2] тролейбусів. Через технічні проблеми з прототипами було вирішено купити сім новозбудованих lighTrams.
Тролейбус lighTram 3 має довжину 24,7 м, вагу 24,6 тон та має низьку підлогу. Тролейбус чотирьохвісний, дві осі знаходять під передньою секцією та по одній — у кожній з подальших. Двигуни підключені до другої та третьої осей, перша та четверта є керованими. Тролейбус обладнаний двома трифазними моторами та має можливість рекуперативного гальмування. З 2012 року у другій партії lighTram, що надійшла до Цюриху, замість дизельного аварійного генератора встановлено тягові акумулятори.
Дизайн lighTram 3 в основному скопійовано з Swisstrolley 3. Аналогічно до цього тролейбусу відбувався поступовий фейсліфт протягом виробництва.
Для застосування цього тролейбуса у Цюриху ряд зупинок довелось перебудувати.
Перші серійні машини доставлялись з 2005 року до Женеви. Загалом було вироблено 37 одиниць для міст Женева, Люцерн, Санкт-Галлен та Цюрих.
Оператор | Мережа | Кількість | Роки побудови | Номери | Використання | Примітки | Фото [показати/приховати] |
---|---|---|---|---|---|---|---|
TPG | Тролейбуси Женеви | 10 | 2005–2006 | 781–790 | Маршрут 10 | Дизайн CO-BOLT 2, передні двері двостулкові | |
VBL | Тролейбуси Люцерну | 3 | 2006 | 231–233 | Маршрут 1 | Дизайн CO-BOLT 2, передні двері двостулкові | |
VBZ | Тролейбуси Цюриху | 17 | 2007–2008 | 61–77 | Маршрути 31 та 32 | Передні двері одинарні | |
VBSG | Тролейбуси Санкт-Галлену | 7 | 2009 | 188–194 | Маршурти 1 та 4 | передні двері двостулкові |
У 2012 році, разом з Swisstrolley 4, було презентовано lighTram 4[3]
Разом з новим шасі для 12 одиниць тролейбусів для Цюриху в тв один lighTram також було вбудовано тяговий акумулятор. Ця опція також була вбудована в усі 23 lighTram4. Базова вартість lighTram у 2013 році складала 1.622.350 швейцарських франків[4].
32 виготовлених на сьогодні lighTram 4 розподілені між двома містами:
Оператор | Мережа | Кількість | Роки побудови | Номери | Використання | Примітки | Фото [показати/приховати] |
---|---|---|---|---|---|---|---|
VBZ | Тролейбуси Цюриху | 12 | 2012 | 78–89 | Маршрути 31 та 32 | Передні двері одинарні | |
VBZ | Тролейбуси Цюриху | 2 | 2014 | 90–91 | Маршрути 31 та 32 | Передні двері одинарні | |
VBL | Тролейбуси Люцерну | 9 | 2014 | 234–242 | Маршрути 1 та 8 | Передня частина схожа на трамвайну, передні двері одинарні[5] | |
VBL | Тролейбуси Люцерну | 9 | 2016 | 401–409 | Маршрути 1 та 8 | Передня частина схожа на трамвайну, передні двері одинарні |
Для випробувань машина під номером 78 з Цюриху була відправлений на початку жовтня 2012 року до Зальцбургу, де він використовувався, як посилення на маршруті 3. Додатково тестове використання відбувалось також у Лінці, де його випробовували на всіх чотирьох тролейбусних лініях.
Тролейбуси серії lighTram 4 також тестувались у Ліоні. Для цього машина 236 з Люцерну перебувала з 30 травня по 3 червня у Франції та виконувала рейси на маршрутах С2 та С3.
- ↑ VCS-Ortsgruppe zum «LighTram»: Leichtfüssig zu einem echten Tram? (нім.). Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 17 грудня 2016.
- ↑ Mit dem lighTram wirtschaftlich zu mehr Kapazität [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.] (PDF; 219 kB) (нім.)
- ↑ Hess Doppelgelenk-Trolleybus «Longo 2» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на www.stadt-zuerich.ch [Архівовано 23 серпня 2004 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Stadtratsbeschluss: Verkehrsbetriebe, Beschaffung von zwei zusätzlichen Doppelgelenktrolleybussen für die Linie 31, Bewilligung gebundener Ausgaben [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (PDF; 94 kB) на www.stadt-zuerich.ch [Архівовано 23 серпня 2004 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20161220144736/http://www.solothurnerzeitung.ch/solothurn/weitere-regionen/artikel-126289817?sms_ss=facebook Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] Hess AG erhält von der Stadt Luzern einen Millionenauftrag] [Архівовано 2016-12-20 у Wayback Machine.](нім.) auf www.solothurnerzeitung.ch
- Інформація про тролейбус на сайті виробника (нім.)(англ.)(фр.)
Це незавершена стаття про автобус або автобусну систему. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |