Hyundai (конгломерат)

Hyundai
Типконгломерат
Організаційно-правова форма господарюванняконгломерат
ГалузьБудівництво, Автомобілебудування, Туризм
Засновано1947
Засновник(и)Чон Чжу-йон
Причина закриттяРозділення
Штаб-квартира Південна Корея Сеул
ПродукціяЛегкові автомобілі і позашляховики
Дочірні компанії«Hyundai Elevator»
«Hyundai Asan»
«Hyundai Research Institute»
«Hyundai Global»
«Hyundai Movex»
hyundaigroup.com(кор.)
CMNS: Hyundai у Вікісховищі

Hyundai (кор. 현대, 現代현대?, 現代? хенде) — корейський чеболь (конгломерат), заснований Чон Чжу-йоном. Після Азійської фінансової кризи компанія передала в особливі підрозділи більшість видів бізнесу, в тому числі «Hyundai Motor Group», «Hyundai Department Store Group», і «Hyundai Heavy Industries Group». Назва «Hyundai» походить від сінокорейського слова 現代, що означає «сучасність»[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Перша компанія групи була заснована в 1947 році як авторемонтна майстерня. Згодом вона стала інженерно-будівельною компанією[2]. Чон Чжу-йон і члени його сім'ї почали займатися й іншими видами діяльності, розширивши вплив на інші галузі промисловості. В результаті з'явився найбільший в Кореї чеболь.

За допомогою американських військових контрактів і підтримки урядових програм розвитку інфраструктури, компанія Чон Чжу-йона стала головною будівельною фірмою в Республіці Корея. Зокрема, вона виконувала престижне замовлення на будівництво 400-кілометрової надшвидкісної магістралі між Сеулом і Пусаном[3]. З 1965 року Hyundai почала виходити на будівельні ринки Гуаму, Таїланду і В'єтнаму[4]. У 1967 році була заснована Hyundai Motor Company[5]. В 1973 році була заснована Hyundai Heavy Industries[6]. На наступний рік було завершено будівництво першого морського судна[7]. У 1983 році Hyundai увійшов в електронну промисловість, створивши компанію Hyundai Electronics (з 2001 року «Hynix»)[8].

До середини 1990-х років компанія Hyundai мала понад 60 дочірніх компаній і брала активну участь у різних сферах економіки, в тому числі автомобілебудуванні, будівництві, хімічній промисловості, електроніці, фінансових послугах, важкій промисловості та суднобудуванні. У цей же період вона мала загальний річний дохід $90 млрд і понад 200 000 співробітників[4].

У березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ до України, компанія зупинила роботу заводу в Санкт-Петербурзі. Наприкінці 2023 року компанія узгодила план продажу активів Росії за символічні $78[9], а в січні 2024 російську філію було продано російській компанії "Арт-Фінанс"[10].

Реструктуризація

[ред. | ред. код]

У грудні 1995 року було оголошено про велику реструктуризацію управління, яка торкнулася 404 керівників компанії[11].

У квітні 1999 року Hyundai оголосила про велику реструктуризацію, скорочення на дві третини числа бізнес-одиниць, а також плану по розподілу конгломерату на п'ять незалежних бізнес-груп[12][13].

Після реструктуризації, яка почалася з 2000 року, основними видами бізнесу компанії стали суднобудування, автомобілебудування, будівництво, роздрібна торгівля, фінанси, електроніка. Після смерті засновника Чон Чжу-йона у 2001 році, компанії, складові чеболь, відокремилися і стали представляти самостійні підприємства.

В результаті реструктуризації компанія Hyundai Group стала займатися тільки контейнерними перевезеннями, виробництвом ліфтів і туризмом. Більшість компаній, що носять ім'я Hyundai, юридично не пов'язані з Hyundai Group. Тим не менш, в більшості колишніх дочірніх компаній конгломерату Hyundai продовжують керувати родичі Чон Чжу-йона.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hyundai smokes the competition. CNN Money. 5 січня 2010. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 11 січня 2012.
  2. The last emperor. The Economist. 4 лютого 1999. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 11 січня 2012.
  3. Воронцов А. В. Республика Корея: социально-экономическая структура и торгово-экономические отношения с СНГ / РАН. Институт востоковедения. 2-е издание.- М.: ИВ РАН, 1998 г. С.14
  4. а б Rowley, Chris; Paik, Yongsun (2009). The Changing Face of Korean Management. Taylor & Francis. с. 10. ISBN 0-415-77400-4. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 30 листопада 2016.
  5. Chung Ju Yung, Founder of Hyundai Empire, Dies at 85. The New York Times. 22 березня 2001. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
  6. As Korean Heirs Feud, an Empire Is Withering; Change and Frail Finances Doom the Old Hyundai. The New York Times. 26 квітня 2001. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
  7. Steers, Richard (1999). Made in Korea: Chung Ju Yung and the Rise of Hyundai. Routledge. с. 96. ISBN 0-415-92050-7. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013. Процитовано 30 листопада 2016.
  8. Hyundai Electronics to Be Renamed Hynix. The New York Times. 9 березня 2001. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 10 квітня 2012.
  9. Hyundai продає свій завод на території Росії за символічну ціну. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.
  10. Виробник автомобілів Hyundai продав два заводи під Санкт-Петербургом. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
  11. Hyundai Announces Management Changes. The New York Times. 29 грудня 1995. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
  12. Hyundai Gives In to Seoul Pressure on Chaebol. The New York Times. 22 квітня 1999. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
  13. Hyundai to shed 53 units in debt reduction plan. Asia Times. 27 квітня 1999. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 січня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]