Півники угорські

Півники угорські
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Півникові (Iridaceae)
Рід: Півники (Iris)
Вид:
Підвид:
Півники угорські (I. a. subsp. hungarica)
Триноміальна назва
Iris aphylla subsp. hungarica
Waldst. & Kit., 1808
Вікісховище: Iris aphylla subsp. hungarica

Пі́вники уго́рські (Iris hungarica)[1] — рідкісна багаторічна рослина родини півникових, яку іноді розглядають як підвид Iris aphylla. Декоративна культура.

Трав'яниста рослина з розгалуженим кореневищем завтовшки до 2 см. Листки мечоподібні, плоскі, 25-30 см завдовжки. Квітки поодинокі, на коротких квітконіжках, піднесені на квітконосах середньої довжини, найчастіше вони синьо-фіолетові, рідше — темно-пурпурово-фіолетові або блідо-лілові. Плід — коробочка.

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

Листя і кореневища півників угорських містять, відповідно, 0,05 % і 0,21 % ефірної олії, яка складається з терпеноїдів, тритерпеноїдів, ароматичних сполук, спиртів, кетонів, альдегідів тощо. Основними терпенами ефірної олії є сквален (16,08 %), геранілацетат (2,66 %), евгенол (0,85 %). В кореневищаж також виявлений цілий ряд жирних кислот: миристинова, каприлова, капринова, лаурилова, пальмітинова тощо.[2]

Поширення. Екологія

[ред. | ред. код]

Ареал виду охоплює Кавказ, Закавказзя, Східну Європу та південно-східну частину Центральної Європи, зокрема Угорщину. В Україні півники угорські трапляються розсіяно в лісостеповій і степовій зонах, зрідка — в південній частині Полісся.[3][4]

Півники угорські зростають серед чагарників, на узліссях дібров, на галявинах мішаних і листяних лісів, рідше — на луках.

Квітне в другій половині травня. Розмножується насінням і вегетативно, причому насіннєвий спосіб домінує в густому травостої, а вегетативний там, де рослини зазнають антропогенного впливу.

Охорона

[ред. | ред. код]

Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[5]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження охоронних заходів. Тому, півники угорські занесені до Резолюції 6 Бернської конвенції (охоронна категорія: вид потребує спеціальних заходів збереження його оселищ).

Популяції виду в Україні мають тенденцію до скорочення, тому його визнано регіонально рідкісним. Рослина охороняється в Ічнянському національному природному парку, Канівському природному заповіднику, регіональному ландшафтному парку «Лиса гора».

Практичне значення

[ред. | ред. код]

Півники угорські належать до одних з найбільш декоративних представників роду. Вони рясно квітнуть на 1—2 тижні раніше за півники бородаті. В межах виду існує декілька варієтетів, які різняться висотою і густиною куртин, кольором квітів. В умовах України цей вид невибагливий, добре переносить посуху, холодні зими, швидко розмножується поділом кореневищ, може давати самосів. Ділити рослини і пересаджувати найкраще в червні.

Враховуючи високий вміст ефірної олії в кореневищах, півники угорські можна розглядати як перспективний вид для ефіроолійної культури.

Синоніми

[ред. | ред. код]
  • Iris aphylla ssp. dacica (Beldie) Soo
  • Iris aphylla ssp. hungarica (Waldst. & Kit.) Hegi
  • Iris babadagica Rzazade & Golneva
  • Iris dacica Beldie
  • Iris diantha K. Koch
  • Iris furcata var. diantha (K. Koch) Grossh.
  • Iris hungarica ssp. dacica (Beldie) Prodan

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела. Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Plant List.(англ.)
  2. V. N. Kovalev1, O. A. Mikhailenko1 and B. A. Vinogradov. Aromatic Compounds and Terpenoids of Iris hungarica // Khimiya Prirodnykh Soedinenii. — № 1, January-February, 2014. — pp. 143—144.(англ.)
  3. Лобань Л.O. Флористичні знахідки в басейні р. Удаю (Чернігівська обл.) // Укр. ботан. журн. 56 (3): 314—317.
  4. Чорноус O.П. Флористичні знахідки на території Шосткінського геоботанічного району (Сумська область) // Укр. ботан. журн. 62 (3): 360—364.
  5. Півники угорські в Червоному списку МСОП