Mauser C96

Mauser C96
Mauser C96 вкладений до кобури-приклада
Mauser C96 з примкнутою кобурою-прикладом

Mauser C96 — німецький самозарядний пістолет, розроблений компанією Mauser у 1896 році.

Історія

[ред. | ред. код]

Прототип цієї моделі з'явився у 1896 році. Для свого часу, конструкція а разом з тим і зовнішній вигляд пістолета були незвичними. Головною особливістю цього пістолета був невід'ємний магазин на десять патронів, цей магазин знаходився перед запобіжною скобою. Цікавим з технічної точки зору був і затвор прямокутної форми. Після своєї появи Mauser C 96 неодноразово модернізувався і покращувався, остаточний варіант з'явився у 1930 році. Копію цього пістолета випускали в Іспанії і використовували під час Громадянської війни 1936—1939 років. З початком Другої світової німці почали виготовляти автоматичну версію цього пістолета, у якої був приставний приклад-кобура та коробчатий магазин, такими пістолетами озброювали мотоциклетні війська. У Німеччині виробництво таких пістолетів тривало до 1936 року, за час виробництва було виготовлено майже мільйон екземплярів.

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Тип патрона: 7,63 мм Маузер
  • Місткість магазину: 10 патронів
  • Довжина:
    • загальна: 295 мм
    • ствола: 140 мм
  • Маса без патронів: 1045 грамів

Країни-експлуатанти

[ред. | ред. код]
  • Бразилія Бразилія
  • Фінляндія Фінляндія: 1917 року Німеччина розраховувала на початок повстання у Фінляндії проти російської влади, то забезпечувала зброєю (перш за все стрілецькою) фінських націоналістів. Так, у вантажі, який доставив екіпаж підводного човна UC-57 було близько 1000 C96 Mauser двох калібрів: 7,63 x 25 та 9 x 19. Як трофейні вони використовувались сторонами у Громадянській війні 1918. Після масових закупок пістолетів M/19 та M/23 Маузери були передані до Suojeluskunta (Цивільна Гвардія Фінляндії). З початком Другої Світової війни пістолети повернули до тилових підрозділів: так, влітку 1940 на озброєнні було 614 Mauser M/96 (271 під патрон 7,63 x 25 та 343 — 9 x 19). Мав неофіційну назву «Ukko-Mauser» (Маузер-дід). 1960-о останні пістолі було продані за кордон через фірму Interarmco[1].
  • Італія Італія : 5000 куплені у Німмечині у 1899 для озброєння офіцерів флоту.
  • Республіка Китай Китай

Mauser C96 у масовій культурі

[ред. | ред. код]

У кінематографі

[ред. | ред. код]

У відеоіграх

[ред. | ред. код]
  • Red Orchestra 2: Heroes of Stalingrad — зброя німецьких кулеметників; при максимальній прокачці зброї можна встановити магазин на 20 патронів.
  • Enter the Gungeon — у грі називається Сірий Маузер (англ. Grey Mauser). Ігровий варіант має магазин на 15 набоїв і може зробити персонажа невидимим після перезарядки повністю спорожнілого магазина.
  • Indiana Jones and the Emperors Tomb — ігровий варіант має магазин на 8 патронів.
  • Resident Evil 4 — ігровий варіант використовує набої 9Х19 мм Парабелум, ємність магазину — від 8 до 24 набоїв (залежно від покращення). Можливе встановлення кобури-прикладу.
  • Resident Evil: The Umbrella Chronicles (лише у катсцені)
  • Payday 2 — у грі називається Broomstick. Шляхом встановлення збільшеного магазину і кобури-прикладу перетворюється на Mauser M712 «Schnellfeuer», а якщо до цих модифікацій додати довгий ствол — на карабін. Також шляхом встановлення оптичного прицілу та полум'ягасника пістолет стає схожим на бластер DL-44 із Всесвіту Зоряних Війн. Пістолет доступний для гравців, які купили DLC Gage Historical Pack або Payday 2: Ultimate Edition в Steam.
  • Hitman: Blood Money — ігровий варіант має магазин на 9 набоїв. Також присутній бутафорський пістолет під холості набої.
  • Fallout 3 — у грі присутній Shansi Type 17, китайська копія Маузера під набій .45 ACP, під назвою «Китайський пістолет». Ігровий варіант має калібр 10 мм.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 12 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • The Mauser C96 explained, Gerard Henrotin (H&L Publishing, 2002) (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]