Meillerwagen
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (травень 2020) |
| Meillerwagen | |
 | |
| Названо на честь | Meillerd |
|---|---|
| Призначений для перевезення | Фау-2 |
 Meillerwagen у Вікісховищі | |
«Meillerwagen» — німецька мобільна ракетна пускова установка часів Другої світової війни. Ракетна установка призначалася для транспортування і запуску балістичних ракет Фау-2 і Rheinbote. Також служила транспортним засобом під час дозаправки і підготовки до запуску[1].
Неофіційна назва «Meillerwagen» часто використовувалася в офіційних документах і відноситься до постачальника запчастин для причепа, Meiller-Kipper GmbH[2] з Мюнхена (заснована в 1850 році). Армійський дослідний центр Пенемюнде розробив Meillerwagen, а компанія Gollnow & Son збирала Meillerwagen з придбаних компонентів.
Установка Meillerwagen збиралася італійськими та радянськими в'язнями табору Ребсток[3].
В Радянському Союзі були створені та прийняті на озброєння мобільні пускові установки на основі трофейних Meillerwagen для балістичних ракет Р-1 (копія трофейних A-4/V-2) та Р-2 (дещо поліпшена копія)[4].
Транспортно-пускова установка Meillerwagen А-4/V-2 складалася з наступних засобів:
- Feuerleitzugmaschine Sd.Kfz. 7/3 (Командний напівпричіп)
- Feuerleitpanzer Sd.Kfz.251 (Броньований командний напівпричіп)
- Hanomag SS-100 (тягач)
- Meiller-Wagen (транспортно-встановлювальний агрегат V-2, прямий попередник сучасних напівпричепів з автономним живленням 20/21-го століття)
- Opel-Blitz T-Stoffwagen (автомобільний цистерна з паливом, схожа на "Ausf. S", як і у Me 163B)
- Kesselanhänger für Fl-Sauerstoff (мобільна цистерна з рідким киснем)
Досвід запусків V-2 з мобільної пускової установки використовувався в програмі з кодовою назвою Regenwurm («Земляний черв'як»), що передбачала запуск V-2 з укріплених бункерів, таких як бункер Ваттен[5][6].
Всього було створено близько 200 установок Meillerwagen, три з яких збереглися і демонструються в наступних локаціях:
- Меморіал війни в Австралії в ресурсному центрі Treloar в Канберра (Австралія)
- Королівський музей ВПС у Косфорді (Велика Британія)
- Національний музей Повітряних сил США на авіабазі Райт-Паттерсон в Дейтоні, штат Огайо (США)
Operation Backfire - A4 V2 German Rocket Documentary [Архівовано 16 травня 2020 у Wayback Machine.], фільм про німецьку ракету A4 V2, сучасний навчальний фільм Британського Військового Відомства про поводження з ракетою А4 під час операції "Опас" , відео на YouTube, 40:37, англійською
- ↑ Gregory P. Kennedy: Vengeance Weapon 2: The V-2 Guided Missile. Smithsonian Institution Press, Washington DC 1983, S. 44f, 48.
- ↑ MEILLER. Архів оригіналу за 3 серпня 2020.
- ↑ Ernst Klee, Otto Merk: The Birth of the Missile: The Secrets of Peenemünde. Gerhard Stalling Verlag, Hamburg 1965 (Originalausgabe 1963, deutsch).
- ↑ SCUD. Советские мобильные комплексы баллистических ракет. Военные машины. Т. 37. 2000. с. 2, 3.
- ↑ V-2 launch bunker Watten. Архів оригіналу за 15 січня 2020.
- ↑ Dieter K. Huzel: Peenemünde to Canaveral. Prentice Hall, Englewood Cliffs NJ 1960, S. 93.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |