Yeezus

Yeezus
Студійний альбом
ВиконавецьКаньє Вест
Дата випуску18 червня 2013
Записаний2012 – червень 2013
ЖанрХіп-хоп
альтернативний хіп-хоп
експериментальна музика
електронна музика
Тривалість40:01
Моваанглійська
Студія звукозаписуGermano (Нью-Йорк)
Gee Jam (Порт-Антоніо)
Madpan (Нью-Йорк)
The Mercer Hotel (Нью-Йорк)
No Name Hotel (Париж)
Real World (Бат)
Shangri-La (Малібу)
Studios de la Seine (Париж)
ЛейблDef Jam
Roc-A-Fella
ПродюсерКаньє Вест, Майк Дін, Daft Punk, Hudson Mohawke, Lunice, S1
Хронологія Каньє Вест
Попередній
←
 Cruel Summer
(2012)
The Life of Pablo
(2016)
Наступний
→
Сингли з Yeezus
  1. «Black Skinhead»
    Випущений: 19 червня 2013
  2. «Bound 2»
    Випущений: 28 серпня 2013

Yeezus — шостий студійний альбом американського репера та продюсера Каньє Веста, випущений 18 червня 2013 року на лейблах Def Jam Recordings та Roc-A-Fella Records. На цьому альбомі Каньє зібрав велику кількість музикантів, таких як Daft Punk, Майк Дін, Assassin, Chief Keef, Travis Scott та Кід Каді. За 2 тижні до релізу альбому Каньє звернувся за допомогою до Ріка Рубіна для того щоб змінити звучання Yeezus в сторону більш мінімалістичного. Цей альбом є найбільш експериментальним в дискографії Каньє Веста.

Фізичне видання компакт-диска було випущено в прозорій коробці лише з червоною стрічкою та акредитаціями. Початкова реклама альбому включала всесвітні відеопроекції музики та живі телевізійні виступи. Каньє Вест випустив два сингли з альбому; «Black Skinhead» у липні 2013 року та «Bound 2» наступного місяця.

Після релізу платівка одразу ж отримала схвальні відгуки від критиків та дебютувала в американському чарті Billboard 200, продавши 327 000 копій в перший тиждень після випуску. Відтоді він отримав двічі платиновий статус Асоціації звукозаписної індустрії Америки (RIAA), а кілька видань назвали його одним із найкращих альбомів 2010-х років. зокрема Rolling Stone, який пізніше включив його на 269 місце у своєму списку «500 найкращих альбомів усіх часів» 2020 року[1]. Yeezus був номінований як накращий реп-альбом на премії «Греммі» 2014 року.

Історія створення

[ред. | ред. код]
Каньє Вест спочатку почав працювати над Yeezus у своєму особистому лофті в Парижі, і неодноразово відвідував Лувр (на фото), щоб отримати натхнення[2].

Під час створення Yeezus Каньє Веста в першу чергу надихав мінімалістичний дизайн і архітектура, і він п’ять разів відвідав меблеву виставку в Луврі[2]. Одна лампа Ле Корбюзьє була його «найбільшим натхненням»[2]. Каньє Вест тісно співпрацював з архітектором Оаною Стенеску та здійснював «екскурсії» до будинків Ле Корбюзьє. Захоплений коментарями Стенеску про незвичайний і радикальний характер вибору дизайну Корбюзьє, Каньє застосував ситуацію до власного життя, відчуваючи, що «візіонерів можуть неправильно зрозуміти їхні неосвічені колеги»[3]. Вест також зустрівся з архітектором Джозефом Дірандом і бельгійським дизайнером інтер’єрів Акселем Вервордтом і доставив на лофт «рідкісні лампи Ле Корбюзьє, стільці П’єра Жаннере та незрозумілі журнали боді-арту зі Швейцарії»[3]. Вест також хотів глибокого впливу рідного міста на альбом, і слухав хаус-музику 1980-х років, яка найбільше асоціювалася з його рідним містом Чикаго, щоб отримати вплив[2]. Свята гора Алехандро Ходоровського також надихнула альбом і подальший тур[4][5]. Альбом спочатку мав назву Thank God for Drugs[6].

У 2012 році Каньє Вест почав запис альбому з колегами, включаючи No I.D. та DJ Khaled[7]. Перші записи відбулися в січні 2013 року у вітальні його особистої мансарди в паризькому готелі, який у титрах до альбому називається «No Name Hotel». Вест дотримувався простих композицій, щоб чіткіше чути треки; забагато басу чи складності просто пересилило б погану акустику кімнати[2]. Удари, що доносилися з горищного приміщення, іноді тривали всю ніч і викликали нарікання сусідів. З’явилася інформація, що він і його тодішня дівчина Кім Кардаш'ян переїхали на горище, щоб Каньє почав працювати над альбомом[8].

Каньє Вест в останній момент вніс кілька змін до Yeezus, залучивши співзасновника Def Jam Recordings Ріка Рубіна виконавчим продюсером для додаткового запису всього за кілька днів до релізу; зміни включали перезапис цілих пісень і переписування цілих куплетів[9]. Початкова версія, яку Каньє показав Рубіну, тривала майже три з половиною години[10]. Бажання Каньє полягали в тому, щоб використовувати музику в «урізаному мінімальному напрямку», часто видаляючи вже записані елементи[2]. Вест планував, що в альбомі буде 16 треків, поки Рубін не запропонував скоротити альбом до меншої кількості композицій, з 16 пісень до 10, сказавши, що інші можуть бути зарезервовані для наступних альбомів[10][11]. За два дні до того, як альбом повинен був бути доставлений на лейбл, Каньє Вест написав і заспівав слова до двох пісень, а також записав вокал для трьох інших всього за дві години[12].

Музичний стиль

[ред. | ред. код]

Yeezus — насамперед електронний за своєю природою, він може похвалитися спотвореними драм-машинами та синтезаторами, які звучать так, ніби вони не працюють, семплерами з низькою роздільною здатністю, які додають піксельну цифрову ауру більшості аналогових звуків[13]. З цією метою в альбомі є збої, що нагадують пропуски компакт-диска або пошкоджені MP3, а вокал Auto-Tune модулюється до такого рівня, що його важко розшифрувати[13]. Яскравий приклад — «On Sight»[13].

Yeezus продовжує практику Каньє Веста щодо еклектичних семплів: він використовує незрозумілий семпл гінді в «I Am a God» і семпл угорської рок-групи Omega 1970-х років у «New Slaves». «Bound 2» містить зразки важкої соул-музики і була описана як єдина пісня на Yeezus, яка нагадує звучання ранніх робіт Каньє Веста[14]. У ній використаний семпл із пісні «Bound» 1971 року американської соул-групи Ponderosa Twins Plus One[15].

Реліз і промоушн

[ред. | ред. код]
Відеопроекція «New Slaves» у Лос-Анджелесі у травні 2013 року.

1 травня 2013 року Каньє Вест опубліковав повідомлення у Twitter з написом «June Eighteen», що призвело до того, що кілька ЗМІ висловили припущення, що в пості йдеться про дату виходу майбутнього альбому[16]. 17 травня він почав рекламу альбому, оприлюднивши раніше невипущену пісню «New Slaves» за допомогою відеопроекцій у 66 різних місцях[17]. Наступного дня Вест з'явився в американському нічному комедійному скетч-шоу Saturday Night Live і виконав пісні «New Slaves» і «Black Skinhead»[18]. Згодом Каньє оприлюднив обкладинку та назву альбому Yeezus на своєму офіційному веб-сайті[19]. Репер Кендрік Ламар висловив свою думку щодо назви в інтерв’ю того ж місяця, заявивши: «Це божевілля, я хочу це почути. Це творчі геніальні речі Каньє»[20]. Він також заявив, що «вся маркетингова схема альбому божевільна» і «дуже надихає»[20]. 20 травня Yeezus став доступним для попереднього замовлення в iTunes Store, але згодом список було видалено з невідомих причин[21]. Говорячи про мінімальне просування альбому, Каньє Вест заявив: «З цим альбомом ми не випускаємо жодного синглу на радіо. У нас немає кампанії НБА, нічого подібного. Блін, у нас навіть немає обкладинки. Ми просто зробили справжню музику»[9].

У травні 2013 року американський репер J. Cole назвав Веста «одним із найвидатніших артистів нашого покоління» через Твіттер, після чого він написав у Твіттері: «Саме тому я переношу дату релізу Born Sinner на 18 червня[22]. Він пояснив випуск свого другого студійного альбому Born Sinner в той самий день, що й Yeezus під час інтерв’ю того ж місяця, сказавши: «Я не збираюся сидіти [тут]... Я надто багато працював, щоб прийти через тиждень після Каньє Веста»[23]. Джей Коул потім уточнив це, визнавши, що музика, за яку змагаються, «це мистецтво», і він «не може конкурувати зі знаменитістю Каньє Веста та статусом, який він заслужив лише завдяки тому, що він геній»[24].

Каньє Вест виступає в листопаді 2013 року в рамках туру The Yeezus Tour.

Наприкінці червня 2013 року Def Jam підтвердив, що «Black Skinhead» буде передано на американському радіо як перший сингл альбому 2 липня 2013 року, і що на цей трек знімається відео[25]. Пісня була офіційно випущена на радіо у Сполученому Королівстві 19 червня[26].

6 вересня 2013 Вест оголосив про тур The Yeezus Tour, північноамериканський тур, який відбудеться з 19 жовтня по 7 грудня 2013 року; за два місяці до анонсу співпродюсер Yeezus Майк Дін оголосив про альбомний тур[27]. Тур рекламувався як його «перший сольний тур за 5 років», у якому брали участь Кендрік Ламар, Pusha T, A Tribe Called Quest і Travis Scott[28]. 30 жовтня 2013 року по дорозі до Ванкувера вантажівка, яка перевозила виготовлені на замовлення відеоекрани та обладнання для шоу, потрапила в автомобільну аварію, аварія пошкодила обладнання, яке було неможливо відновити[29]. Тур відновився 16 листопада 2013 року в Wells Fargo Center у Філадельфії. Пропущені концерти в Чикаго та Детройті були перенесені, однак решта пропущених дат були скасовані, Def Jam назвав причиною логістику маршруту[30].

Пакування

[ред. | ред. код]

Фізичне CD-видання Yeezus було випущено в прозорій коробці без обкладинки, що відображає мінімалістичний тон. Упаковка складається лише з червоної стрічки та наклейки, прикріпленої на звороті, із зразками титрів і UPC альбому. Інші версії цього випуску мають різні кольори наклейок, серед яких зелений, жовтий і помаранчевий. На лицьовій стороні прикріплено етикетку Parental Advisory[31]. The Source вказав на схожість між упаковкою компакт-диска Yeezus і концепцією упаковки, розробленою для синглу «Crystal» англійського гурту New Order у 2001 році[32]. У 2016 році в інтерв’ю BBC з Енні Мак Каньє Вест пояснив обкладинку альбому: «Вся концепція альбому Yeezus полягає в тому, що ми не будемо використовувати компакт-диски в майбутньому, і оскільки це востаннє, коли ми збираємося побачити його, це відкрита скриня для компакт-диска»[33].

Комерційний успіх

[ред. | ред. код]

Yeezus дебютував під номером один у американському чарті Billboard 200, ставши шостим студійним альбомом Каньє Веста, який очолював хіт-паради та продав 327 000 копій у Сполучених Штатах за перший тиждень[34]. Альбом не зміг досягти 500 000 прогнозованих продажів, і став найнижчим сольним продажем Веста на першому тижні в США[34]. 12 серпня 2013 року Yeezus отримав золотий сертифікат від Асоціації звукозаписної індустрії Америки (RIAA) за продаж понад 500 000 копій[35]. Станом на 19 вересня 2013 року альбом розійшовся тиражем у 537 000 примірників, в той час як Born Sinner J. Cole продав 599 000 копій[36]. 8 січня 2014 року Yeezus отримав платиновий сертифікат у США від RIAA за продаж одного мільйона альбомів, надісланих до магазинів і цифрових роздрібних продавців[37][38]. Він був визнаний 37-м найпопулярнішим альбомом 2013 року в Billboard 200[39].

Yeezus посів перше місце в Канаді[40], Австралії[41] та Великобританії[42]. 20 лютого 2015 року Британська фонографічна асоціація (BPI) визнала альбом золотим у Великобританії, з продажами понад 100 000 одиниць[43]. Yeezus також був лідером чартів у Данії та Новій Зеландії[44]. Цей альбом став дев'ятим найбільш продаваним касетним альбомом у США у 2017 році[45].

Критика

[ред. | ред. код]
Професійні огляди
Сукупні оцінки
Джерело Рейтинг
AnyDecentMusic? 8.2/10[47]
Metacritic 84/100[46]
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 5/5 зірок[48]
The Daily Telegraph 5/5 зірок[49]
Entertainment Weekly A−[50]
The Guardian 4/5 зірок[51]
The Independent 4/5 зірок[52]
NME 9/10[53]
Pitchfork 9.5/10[54]
Rolling Stone 4.5/5 зірок[55]
Spin 8/10[56]
The Times 4/5 зірок[57]

Yeezus був зустрінутий широким визнанням критиків. У Metacritic, який присвоює нормалізований рейтинг із 100 рецензіям професійних видань, альбом отримав середню оцінку 84 на основі 46 рецензій[46]. Агрегатор AnyDecentMusic? поставили йому 8,2 з 10 на основі їхньої оцінки критичного консенсусу[47].

Провідний критик The Guardian Алексіс Петрідіс визнав його «шумним, захоплюючим, божевільним, потужним»[51], а Хелен Браун з The Daily Telegraph сказала, що це «найзахопливіший альбом», який вона чула за весь час[49]. Джон Долан з Rolling Stone назвав це «геніальним, обсесивно-компульсивним автовиправленням кар’єри», яке зробило інші абразивні записи «божевільних геніїв», такі як In Utero Nirvana та Kid A Radiohead, здавалися скромними[55].

Реакція громадськості

[ред. | ред. код]

Громадська реакція на Yeezus, включаючи його неортодоксальний і навмисний брак реклами, а також його зухвалий і агресивний звук, була неоднозначною. Великі видання відзначили його як один із найбільш очікуваних релізів 2013 року, але відсутність великого радіо-сингла розцінили як ризикований крок[58]. У 2013 році читачі Pitchfork визнали Yeezus як «Найбільш переоцінений альбом» і «Найбільш недооцінений альбом»[59].

[Асоціації хворих на хворобу Паркінсона Великої Британії та США розкритикували Каньє Веста за суперечливий текст у головній пісні «On Sight»[60][61]. Учасник Oasis Ліам Галлахер розкритикував Yeezus за його назву, сказавши про Каньє Веста наступне: «Він довбаний ідіот. Ти ніколи не побачиш, щоб Ісус качав своєю головою»[62]. У жовтні 2013 року американський репер Hopsin критикував альбом у тексті свого синглу «Hop Is Back», а в музичному відео Хопсін відтворював одну з численних зустрічей Веста з папараці. Того ж місяця Хопсін продовжив пояснювати дисс, визнаючи, що він є фанатом Каньє Веста, якому подобається багато його старої музики, і розглядає Yeezus як «повну дурницю»[63].

Jay-Z описав Yeezus як «поляризаційний», хоча стверджував, що «це велике мистецтво» і що Каньє Вест «штовхає жанр вперед» своїми експериментами[64].

Нагороди

[ред. | ред. код]

У жовтні 2013 Complex назвав Yeezus шостим найкращим хіп-хоп альбомом за останні п'ять років[65]. Yeezus був визнаний альбомом року дев'ятьма виданнями. Spin назвав його найкращим альбомом 2013 року[66]. Журнал Rolling Stone назвав його другим найкращим альбомом 2013 року[67]. NME назвав його другим найкращим альбомом року, назвавши його «його найскладнішим альбомом на сьогодні»[68]. Stereogum, Time і Complex також були серед видань, які назвали Yeezus найкращим альбомом 2013 року[69][70][71]. У 2020 році Rolling Stone поставив Yeezus на 269-е місце в списку 500 найкращих альбомів усіх часів[72].

Yeezus також був номінований у двох категоріях на премії «Греммі» 2014 року, включаючи найкращий реп-альбом і найкращу реп-пісню для «New Slaves». Каньє негативно відреагував на це через те, що не отримав більше номінацій. Тоді він звернувся до Національної академії мистецтв і наук звукозапису на одному зі своїх концертів і назвав це заступництвом[73][74]. Альбом був номінований як «Іноземний реп-альбом року» на Hungarian Music Awards[75], «Міжнародний альбом року» на Danish Music Awards[76], «Найкращий альбом у світі» на World Music Awards 2014[77] та «Найкращий альбом» на NME Awards 2014[78].

Рейтинги Yeezus
Видання Cписок Рік Рейтинг Примітки
The A.V. Club The 23 Best Albums of 2013 2013
1
[79]
Billboard 15 Best Albums of 2013 2013
2
[80]
100 Best Albums of the 2010s: Staff Picks 2019
62
[81]
The Guardian The Best Albums of 2013 2013
1
[82]
The 100 Best Albums of the 21st Century 2019
18
[83]
NME 50 Best Albums of 2013 2013
2
[68]
The Best Albums of the Decade: The 2010s 2019
3
[84]
Pitchfork The Top 50 Albums of 2013 2013
2
[85]
The 200 Best Albums of the 2010s 2019
15
[86]
Rolling Stone 50 Best Albums of 2013 2013
2
[67]
100 Best Albums of the 2010s 2019
13
[87]
500 Greatest Albums of All Time 2020
269
[72]
The 200 Greatest Hip-Hop Albums of All Time 2022
17
[88]
Slant Magazine The 25 Best Albums of the 2013 2013
4
[89]
The 100 Best Albums of the 2010s 2019
41
[90]
Spin Spin's 50 Best Albums of 2013 2013
1
[66]
Time Top 10 Albums of 2013 2013
1
[70]
The Village Voice Pazz & Jop critics' poll of 2013 2013
1
[91]

Список композицій

[ред. | ред. код]
# Назва Продюсер(и) Тривалість
1. «On Sight» Каньє Вест, Daft Punk, Mike Dean, Benji B 2:36
2. «Black Skinhead» Каньє Вест, Daft Punk, Gesaffelstein, Brodinski, Mike Dean, Lupe Fiasco, Jack Donoghue, Noah Goldstein 3:08
3. «I Am a God» Каньє Вест, Daft Punk, Mike Dean, Hudson Mohawke 3:51
4. «New Slaves» Каньє Вест, Bronfman, Mike Dean, Travis Scott, Goldstein, Shama Joseph, Che Pope 4:16
5. «Hold My Liquor» Каньє Вест, Goldstein, Mike Dean, Arca 5:26
6. «I'm in It» Каньє Вест, Goldstein, Mike Dean, Arca, Dom Solo, Evian Christ 3:54
7. «Blood on the Leaves» Каньє Вест, Hudson Mohawke, Mike Dean, Lunice, Arca, Carlos Broady, 88-Keys 6:00
8. «Guilt Trip» Каньє Вест, Mike Dean, Travis Scott, S1, Ackee Juice Rockers 4:03
9. «Send It Up» Каньє Вест, Mike Dean, Brodinski, Gesaffelstein, Daft Punk, Arca 2:58
10. «Bound 2» Каньє Вест, Eric Danchick, Goldstein, No I.D., Che Pope 3:49

Чарти

[ред. | ред. код]

Сертифікації

[ред. | ред. код]
Регіон Сертифікація Продажі
Австралія (ARIA)[131] Золотий 35 000^
Данія (IFPI Denmark)[132] Платиновий 20 000double-dagger
Велика Британія (BPI)[43] Золотий 100 000*
США (RIAA)[133] 2× Платиновий 2 000 000double-dagger

*продажі, що базуються лише на сертифікаціях
^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях
double-daggerпродажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Топ 500 Найкращих Альбомів Всього Часу за версією Rolling Stone
  2. ↑ а б в г д е Caramanica, Jon (11 червня 2013). Behind Kanye's Mask. The New York Times. Архів оригіналу за 12 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013.
  3. ↑ а б Bagley, Christopher (19 червня 2013). Kanye West: The Transformer. W. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
  4. ↑ Scarano, Ross; Pasori, Cesar (22 листопада 2013). Kanye's Holy Mountain: The Influence of Alejandro Jodorowsky on the Yeezus Tour. Complex. Архів оригіналу за 3 вересня 2015. Процитовано 6 грудня 2019.
  5. ↑ Kaye, Ben (22 листопада 2013). Is Kanye West's Yeezus an ode to Alejandro Jodorowsky's film The Holy Mountain?. Consequence. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 6 грудня 2019.
  6. ↑ Krol, Charlotte (3 січня 2020). Kanye West's 'Yeezus' was originally titled 'Thank God for Drugs'. NME. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  7. ↑ Markman, Rob (11 червня 2013). Kanye West's Yeezus Gets Him 'Don Status' From DJ Khaled. MTV News. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 29 червня 2013.
  8. ↑ Sieczkowski, Cavan (4 березня 2013). Kanye West, Kim Kardashian Moving To Paris So He Can Work on New Album (Report). HuffPost. New York. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
  9. ↑ а б Michaels, Sean (11 червня 2013). Kanye West still working on Yeezus even though it's due out next week. The Guardian. London. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  10. ↑ а б Blistein, Jon (27 червня 2013). Rick Rubin: Finishing Kanye West's Yeezus Seemed Impossible. Rolling Stone. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
  11. ↑ Romano, Andrew (26 червня 2013). Rick Rubin on Crashing Kanye's Album in 15 Days. The Daily Beast. New York. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 15 липня 2013.
  12. ↑ Jourgusen, Jon (14 червня 2013). The Inside Story of Kanye West's 'Yeezus'. The Wall Street Journal. New York. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  13. ↑ а б в Raymer, Miles (18 червня 2013). The Chaos of Kanye West's Yeezus. Esquire. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 19 червня 2013.
  14. ↑ Unterberger, Andrew (17 червня 2013). Kanye West's 'Yeezus' Reviewed: 'Bound 2'. PopDust. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 серпня 2013.
  15. ↑ Montgomery, James (4 червня 2013). Who's Kanye West Sampling in Retro Yeezus Preview?. MTV News. Архів оригіналу за 2 серпня 2013. Процитовано 23 серпня 2013.
  16. ↑ Wood, Mikael (2 травня 2013). Kanye West reveals June 18 as ... something. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
  17. ↑ Battan, Carrie (17 травня 2013). Watch: Kanye West Projects New Video "New Slaves" on Buildings Around the World. Pitchfork. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
  18. ↑ Coleman, Miriam (19 травня 2013). Kanye West Unleashes the Fury of 'Black Skinhead' on 'SNL'. Rolling Stone. New York. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
  19. ↑ Kanye West Unveils 'Yeezus' Artwork. Rap-Up. Los Angeles. 18 травня 2013. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
  20. ↑ а б Lilah, Rose (19 травня 2013). Kendrick Lamar Speaks On Being Inspired By Kanye West's Marketing For "New Slaves". HotNewHipHop. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 5 грудня 2019.
  21. ↑ Battan, Carrie (20 травня 2013). Update: Kanye's Yeezus Listing Removed From iTunes. Pitchfork. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  22. ↑ Bobb, Maurice (20 травня 2013). J. Cole Moves Up 'Born Sinner' Release Date, Drops Official Cover Art. MTV Rapfix. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 4 грудня 2019.
  23. ↑ Ramirez, Erika; Gale, Alex (21 травня 2013). J. Cole Talks Moving Up Album Release To Compete With Kanye West: Exclusive. Billboard. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 4 грудня 2019.
  24. ↑ Alexis, Nadeska (20 червня 2013). J. Cole Went Head-To-Head With Kanye Because 'My Album Is Great'. MTV News. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  25. ↑ Greenwald, David (28 червня 2013). Kanye West Prepping 'Black Skinhead' as First 'Yeezus' Single. Billboard. Los Angeles. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.
  26. ↑ BBC Radio 1 Playlist – 19 June 2013. BBC Radio 1. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
  27. ↑ Michaels, Sean (19 червня 2013). Kanye West will go on tour, says Yeezus co-producer. The Guardian. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 8 грудня 2019.
  28. ↑ Kanye West Is Taking Kendrick Lamar Out on the Road. XXL. 8 червня 2013. Архів оригіналу за 10 вересня 2013. Процитовано 6 вересня 2013.
  29. ↑ Kanye West Cancels Tour Dates Because of Truck Crash. XXL. 31 жовтня 2013. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 7 листопада 2013.
  30. ↑ Kanye West Announces Revised Tour Schedule. XXL. 6 листопада 2013. Архів оригіналу за 8 листопада 2013. Процитовано 7 листопада 2013.
  31. ↑ Montgomery, James (18 червня 2013). Can Kanye's Invisible Yeezus Artwork Still Nab A Best Package Grammy?. MTV News. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 19 червня 2013.
  32. ↑ Benjammin (27 червня 2013). The Origin of The "Yeezus" Cover Art. The Source. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.
  33. ↑ The 17 best quotes from Kanye West's interview with Annie Mac. BBC. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 19 січня 2020.
  34. ↑ а б Official: Kanye West's 'Yeezus' Sells 327,000; Debuts at No. 1 on Billboard 200 Chart. Billboard. 25 червня 2013. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 29 червня 2013.
  35. ↑ Yeezus Gold Sales. Complex. 14 серпня 2013. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 25 серпня 2013.
  36. ↑ Tardio, Andres (19 вересня 2013). J. Cole Comments On "Born Sinner" Outselling Kanye West's "Yeezus". HipHopDX. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 4 грудня 2019.
  37. ↑ Kanye West 'Yeezus' goes platinum despite album sales of less than 700k. Music Times. 17 січня 2014. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 9 січня 2016.
  38. ↑ Kanye West's "Yeezus" Ships a Million Copies, RIAA Certifies As Platinum. Complex. 15 січня 2014. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 9 січня 2016.
  39. ↑ а б 2013 Year-End Charts – Billboard 200 Albums. Billboard. Архів оригіналу за 12 грудня 2014. Процитовано 28 лютого 2015.
  40. ↑ Coeur De Pirate Has This Week's Best-Selling Album. FYIMusicNews. 10 червня 2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
  41. ↑ ARIA Albums Chart – 24/06/2013 (Chartifacts) (PDF). Australian Recording Industry Association. Архів (PDF) оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  42. ↑ Lane, Daniel (23 червня 2013). Kanye West scores Number 1 album with Yeezus. Official Charts Company. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 29 червня 2013.
  43. ↑ а б British album certifications – Kanye West – Yeezus (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Процитовано 6 грудня 2019.
  44. ↑ Album Top 40 – 24/06/2013. Hung Medien. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  45. ↑ Caulfield, Keith (5 січня 2018). U.S. Cassette Album Sales Rose 35% in 2017, Led by 'Guardians of the Galaxy' Awesome Mix Tapes. Billboard. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 січня 2020.
  46. ↑ а б Reviews for Yeezus by Kanye West. Metacritic. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  47. ↑ а б Yeezus by Kanye West reviews. AnyDecentMusic?. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 31 жовтня 2016.
  48. ↑ Jeffries, David. Yeezus – Kanye West. AllMusic. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 17 листопада 2019.
  49. ↑ а б Brown, Helen (19 червня 2013). Kanye West, Yeezus, review. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  50. ↑ Rahman, Ray (17 червня 2013). Yeezus. Entertainment Weekly. New York. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  51. ↑ а б Petridis, Alexis (17 червня 2013). Kanye West: Yeezus – review. The Guardian. London. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 17 червня 2013.
  52. ↑ Price, Simon (22 червня 2013). Album: Kanye West, Yeezus (Def Jam). The Independent. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 23 грудня 2016.
  53. ↑ Haynes, Gavin (2 липня 2013). Kanye West – 'Yeezus'. NME. London. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 30 вересня 2015.
  54. ↑ Dombal, Ryan (18 червня 2013). Kanye West: Yeezus. Pitchfork. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  55. ↑ а б Dolan, Jon (14 червня 2013). Yeezus. Rolling Stone. New York. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  56. ↑ Tate, Greg (18 червня 2013). Kanye West, 'Yeezus' (Roc-A-Fella/Def Jam). Spin. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 19 червня 2013.
  57. ↑ Hodgkinson, Will (17 червня 2013). Kanye West: Yeezus. The Times. London. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  58. ↑ Markman, Rob & Montgomery, James (11 червня 2013). Kanye West's Yeezus – Our First Take on the Year's Most Anticipated Album. MTV. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 21 червня 2013.
  59. ↑ 2013 Readers Poll Results. Pitchfork. 31 грудня 2013. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  60. ↑ Michaels, Sean (20 червня 2013). Kanye West under fire as Parkinson's groups condemn offensive lyric. The Guardian. London. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 30 червня 2013.
  61. ↑ Kanye West Under Fire for Parkinson's Disease Lyric. Contact Music. 20 червня 2013. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 30 червня 2013.
  62. ↑ Liam Gallagher on Kanye West: 'You'll never see Jesus banging his head'. NME. 15 червня 2013. Процитовано 6 грудня 2019.
  63. ↑ Hunte, Justin (29 жовтня 2013). Hopsin Explains Dissing Kanye West & Kendrick Lamar On "Hop Is Back". HipHopDX. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  64. ↑ Poulsen, Drew (10 липня 2013). Jay-Z Talks 'Magna Carta,' Miley Cyrus & Kanye West's 'Yeezus'. Billboard. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  65. ↑ 6. Kanye West, Yeezus (2013) – The 10 Best Rap Albums of The Last 5 Years. Complex. 7 жовтня 2013. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
  66. ↑ а б Christopher R. Weingarten (2 грудня 2013). Kanye West's Yeezus Is 2013's Album of the Year. Spin. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.
  67. ↑ а б 50 Best Albums of 2013: Kanye West, Yeezus. Rolling Stone. 2 грудня 2013. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.
  68. ↑ а б 50 Best Albums of 2013. NME. 26 листопада 2013. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 6 грудня 2013.
  69. ↑ Kanye West's Yeezus Is 2013's Album of the Year. Stereogum. 3 грудня 2013. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
  70. ↑ а б Wolk, Douglas (4 грудня 2013). Top Albums of 2013. Time. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
  71. ↑ The 50 Best Albums of 2013. Complex. 9 грудня 2013. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 9 грудня 2013.
  72. ↑ а б The 500 Greatest Albums of All Time. Rolling Stone. 22 вересня 2020. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
  73. ↑ Sieczkowski, Cavan (11 грудня 2013). Kanye West Blasts Grammys For Giving Yeezus Only 2 Nominations. HuffPost. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2014.
  74. ↑ Gundersen, Edna. Kanye West sounds off about Grammy's Yeezus snub. USA Today. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014.
  75. ↑ Candidates 2014. Fonogram. 21 травня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 8 серпня 2019.
  76. ↑ Collins, Andy (26 вересня 2013). Danish Music Awards 2013. Scandinavian Soul. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 8 серпня 2019.
  77. ↑ Choose your Nomination Category 2014. World Music Award. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 8 серпня 2019.
  78. ↑ Renshaw, David (13 січня 2014). Arctic Monkeys, Haim lead NME Awards 2014 with Austin, Texas nominations. NME. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 8 серпня 2019.
  79. ↑ The 23 Best Albums of 2013. The A.V. Club. 5 грудня 2013. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
  80. ↑ 15 Best Albums of 2013: Critics' Picks. Billboard. 19 грудня 2013. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 10 березня 2019.
  81. ↑ 100 Best Albums of the 2010s: Staff Picks. Billboard. 19 листопада 2019. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  82. ↑ The Best Albums of 2013. The Guardian. 2 грудня 2013. Архів оригіналу за 23 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2013.
  83. ↑ The 100 best albums of the 21st century. The Guardian. 13 вересня 2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  84. ↑ The Best Albums of The Decade: The 2010s. NME. 29 листопада 2019. Процитовано 8 квітня 2021.
  85. ↑ The Top 50 Albums of 2013. Pitchfork. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 6 серпня 2014.
  86. ↑ The 200 Best Albums of the 2010s. Pitchfork. 8 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  87. ↑ 100 Best Albums of the 2010s, Ranked by Rolling Stone. Rolling Stone. 3 грудня 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  88. ↑ Phillips, Yoh (7 червня 2022). The 200 Greatest Hip-Hop Albums of All Time. Rolling Stone. Процитовано 7 червня 2022.
  89. ↑ The 25 Best Albums of the 2013. Slant Magazine. 12 грудня 2013. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
  90. ↑ The 100 Best Albums of the 2010s. Slant Magazine. 20 грудня 2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 24 вересня 2020.
  91. ↑ The Village Voice's 2013 Pazz & Jop Critics' Poll. The Village Voice. 15 січня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
  92. ↑ «Kanye West — Yeezus» (англійською). Australiancharts.com. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  93. ↑ ARIA Urban Albums Chart – Week Commencing 24th June 2013 (PDF). ARIA Charts. Australian Web Archive. с. 19. Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2013. Процитовано 13 лютого 2016.
  94. ↑ «Kanye West — Yeezus» (німецькою). Austriancharts.at. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  95. ↑ «Kanye West — Yeezus» (нідерландською). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  96. ↑ «Kanye West — Yeezus» (французькою). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  97. ↑ «Kanye West Album & Song Chart History.». Billboard Canadian Albums Chart для Kanye West. Prometheus Global Media. Процитовано 3 грудня 2019.
  98. ↑ Top Kombiniranih [Top Combined] (хор.). Top Combined Albums. Hrvatska diskografska udruga. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 5 січня 2020.
  99. ↑ «Top 50 Prodejní» (чеською). Czech Albums. ČNS IFPI. Note: On the chart page, select 201327 on the field besides the word "Zobrazit", and then click over the word to retrieve the correct chart data. Процитовано 13 лютого 2016.
  100. ↑ «Kanye West — Yeezus» (англійською). Danishcharts.com. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  101. ↑ «Kanye West — Yeezus» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  102. ↑ «Kanye West: Yeezus» (фінською). Musiikkituottajat – IFPI Finland. Процитовано 3 грудня 2019.
  103. ↑ «Kanye West — Yeezus» (французькою). Lescharts.com. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  104. ↑ "Offiziellecharts.de – Kanye West – Yeezus" (in German). GfK Entertainment Charts. Retrieved 13 лютого 2016.
  105. ↑ Official Cyta-IFPI Charts – Top-75 Albums Sales Chart (Εβδομάδα: 29/2013) (гр.). IFPI Greece. Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 13 лютого 2016.
  106. ↑ «Kanye West — {{{album}}}». Irishcharts.com. Hung Medien. Процитовано 13 лютого 2016.
  107. ↑ «Kanye West — Yeezus» (італійська). Italiancharts.com. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  108. ↑ イーザス | カニエ・ウェスト [Yeezus | Kanye West] (яп.). Oricon. Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
  109. ↑ «Kanye West — Yeezus» (англійською). Charts.org.nz. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  110. ↑ «Kanye West — Yeezus» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  111. ↑ «Oficjalna lista sprzedaży :: OLIS — Official Retail Sales Chart» (польською). OLiS. Związek Producentów Audio-Video. Процитовано 13 лютого 2016.
  112. ↑ «20130623 Top 40 Scottish Albums Archive | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company. Процитовано 13 лютого 2016.
  113. ↑ 2013년 29주차 Album Chart (кор.). Gaon Music Chart. Архів оригіналу за 1 березня 2015. Процитовано 13 лютого 2016.
  114. ↑ «Kanye West — Yeezus» (англійською). Spanishcharts.com. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  115. ↑ «Kanye West — Yeezus» (англійською). Swedishcharts.com. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  116. ↑ «Kanye West — Yeezus» (німецькою). Swisscharts.com. Hung Medien. Процитовано 3 грудня 2019.
  117. ↑ «Official Albums Chart Top 100». (англійською) Official Charts Company. Процитовано 3 грудня 2019.
  118. ↑ «20130623 Top 40 R&B Albums Archive | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company. Процитовано 13 лютого 2016.
  119. ↑ "Kanye West Chart History (Billboard 200)". Billboard. Процитовано 3 грудня 2019.
  120. ↑ «Kanye West Album & Song Chart History» Billboard Top R&B/Hip Hop Albums for Kanye West. Prometheus Global Media. Процитовано 13 лютого 2016.
  121. ↑ ARIA Charts – End of Year Charts – Top 100 Albums 2013. Australian Recording Industry Association (ARIA). Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  122. ↑ ultratop.be – Jaaroverzichten 2013 (нід.). Ultratop Hung Medien. Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  123. ↑ Canadian Albums. Billboard. Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  124. ↑ Album-Top 100 2013. IFPI Danmark. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 19 вересня 2019.
  125. ↑ UK Albums Chart 2013 (PDF). ChartsPlus. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  126. ↑ 2013 Year-End Charts – Billboard R&B/Hip-Hop Albums. Billboard. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 13 грудня 2013.
  127. ↑ Top 50 Urban Albums 2014. ARIA Charts. Процитовано 19 вересня 2019.
  128. ↑ 2014 Year-End Charts - Billboard R&B/Hip-Hop Albums. Billboard. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 лютого 2015.
  129. ↑ Top 50 Urban Albums 2015. ARIA Charts. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  130. ↑ Top 50 Urban Albums 2016. ARIA Charts. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  131. ↑ ARIA Charts – Accreditations – 2013 Albums (PDF). Австралійська асоціація компаній звукозапису (ARIA). Процитовано 6 грудня 2019.
  132. ↑ Danish album certifications – Kanye West – Yeezus. IFPI Данія. Процитовано 15 жовтня 2020.
  133. ↑ American album certifications – Kanye West – Yeezus (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA). Процитовано 25 листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Yeezus&oldid=43424860