Європейський кіноприз найкращій акторці
Європейський кіноприз найкращій акторці
Переможницю серед номінанток за найкращу жіночу роль визначають члени Європейської кіноакадемії починаючи з першої церемонії нагороджування що відбулася 26 листопада 1988 року в Західному Берліні, Німеччина. Найчастіше лауреатками премії ставали британські та французькі акторки (8 перемог).
Статистика | Акторка | К-сть | Роки |
Найбільше нагород | Жульєт Бінош | 2 | 1992, 1997 |
Ізабель Юппер | 2 | 2001, 2002 | |
Кармен Маура | 2 | 1988, 1990 | |
Найбільше номінацій (* — Перемога) | Пенелопа Крус | 4 | 1999, 2004, 2006*, 2009 |
Найбільше номінацій без перемог | Наталі Бай | 2 | 1999, 2006 |
Шарлотта Генсбур | 2 | 2009, 2011 | |
Мартіна Гедек | 2 | 2002, 2006 | |
Сібель Кекіллі | 2 | 2004, 2010 | |
Лаура Моранте | 2 | 2001, 2002 | |
Одрі Тоту | 2 | 2001, 2005 |
Рік | Лауреатки | Номінантки |
---|---|---|
1988 | Кармен Маура — Жінки на межі нервового зриву, за роль Пепи | Тінна Ґуннлауґсдоттір — У тіні ворона |
1989 | ![]() Рут Шін — Великі сподівання, за роль Ширлі | Сабіна Азема — Життя й більше нічого |
Рік | Лауреатки | Номінантки |
---|---|---|
1990 | Кармен Маура — Ай, Кармель!, за роль Кармели | Анн Броше — Сірано де Бержерак |
1991 | ![]() Клотільда Куаро — Маленький злочинець, за роль Наталі | Жулі Дельпі — Мандрівник |
1992 | ![]() Жульєт Бінош — Коханці з Нового мосту, за роль Мішель Стален | Йоханна тер Стіг — Солодка Емма, дорога Боба |
1993 | ![]() Майа Моргенштерн — Дуб, за роль Нели | Карла Гравіна — Довге мовчання |
1994 | Премія не присуджувалася | |
1995 | Премія не присуджувалася | |
1996 | ![]() Емілі Вотсон — Розсікаючи хвилі, за роль Бесс МакНіл | |
1997 | ![]() Жульєт Бінош — Англійський пацієнт, за роль Ганни | Кетрін Картлідж — Кар'єристки |
1998 | Елоді Буше та Наташа Реньє — Мрійливе життя янголів, за ролі Ізабель Тостін та Марі Томас відповідно | Дінара Друкарова — Про виродків і людей |
1999 | Сесилія Рот — Все про мою матір, за роль Мануели Колеман Ечеваррії | Наталі Байє — Порнографічні справи |
Рік | Лауреатки | Номінантки |
---|---|---|
2010 | ![]() Сільвія Тестю — Лурд, за роль Крістіни | Звінка Світесич — На шляху |
2011 | Тільда Свінтон — Щось не так з Кевіном, за роль Єви Хачадурян | Сесіль Де Франс — Хлопчик з велосипедом |
2012 | ![]() Еммануель Ріва — Любов, за роль Енн | Емілі Декьенн — Любити без причини |
2013 | ![]() Веерле Баатенс — Розірване коло, за роль Елізи Вандевельде | Лумініта Георгіу — Поза дитини Барбара Зукова — Ганна Арендт |
2014 | ![]() Маріон Котіяр — Два дні, одна ніч, за роль Сандри | Маріан Альварес — Рана |
2015 | ![]() | Маргеріта Бай — Моя мати |
2016 | ![]() Сандра Хюллер — Тоні Ердманн, за роль Інес Конраді | Валерія Бруні-Тедескі — Як навіжені |
2017 | ![]() Александра Борбей — Тіло і душа, за роль Марії | Паула Бір — Франц |
2018 | Марі Баумер — Три дні з Ромі Шнайдер |
- Номінантки і переможниці [Архівовано 29 квітня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Європейської кіноакадемії
|
|