Єременко Олександр Еммануїлович

Олександр Еммануїлович Єременко
Народився 21 травня 1954(1954-05-21) (69 років)
Харків, Україна
Місце проживання Вест-Лафайетт, Індіана, США
Країна  США
Національність українець
Діяльність математик
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Галузь Математика
Заклад Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України
Науковий ступінь Доктор фізико-математичних наук (1987).
Науковий керівник Ландкоф Наум Самійловичd[1] і Гольдберг Анатолій Асірович[1]
Аспіранти, докторанти Haedeh Nazari Gooransarabd[1]
Thomas Christopher Konradd[1]
Sergiy Merenkovd[1]
Byung-Geun Ohd[1]
Matthew R. Barrettd[1]
Koushik Ramachandrand[1]
Членство Американське математичне товариство[2][3]
Діти Єременко Павло Олександрович
Нагороди

Олекса́ндр Еммануї́лович Єре́менко (нар. 21 травня 1954, Харків) — український математик. Доктор фізико-математичних наук (1987).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 травня 1954 року в місті Харків. У 1971 році закінчив середню школу в Тернополі. У 1976 році закінчив Львівський університет, займався науковою роботою під керівництвом Анатолія Гольдберга. У 1979 році захистив кандидатську, а в 1987 — докторську дисертацію.

У 1979 році — старший науковий співробітник у відділі теорії функцій Українського Фізико-технічного інституту низьких температур Національної академії наук України в Харкові. Згодом викладає в Харківському державному університеті. Його спеціальні курси користувалися незмінною популярністю серед харківських молодих аналітиків.

Від 1993 — професор Університету Пурдью[4] (м. Вест-Лафайетт, Індіана, США).

Наукові дослідження присвячені класичній теорії аналітичних функцій комплексної змінної та її застосуванням, зокрема у теорії динамічних систем.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор понад 150 наукових робіт.

  • Аналітична теорія алгебраїчних звичайних диференціальних рівнянь;
  • Динаміка цілих функцій;
  • Новий теоретико-потенційний підхід до теорії розподілу значень мероморфних функцій і цілих кривих;
  • Геометрична теорія мероморфних функцій і її застосування в дійсній обчислювальній геометрії і в спектральній теорії несамосполучених операторів Штурма — Ліувілля.
  • Распределение значений мероморфных функций и мероморфных кривых c точки зрения теории потенциала // Алгебра и анализ. 1991. № 3 (співавт.);
  • Dynamical properties of some classes of entire functions // Annales de l'Institut Fourier. 1992. Vol. 42, № 4 (співавт.);
  • Meromorphic functions with small ramification // Indiana University Mathematical J. 1993. Vol. 42, № 4;
  • Covering properties of meromorphic functions, negative curvature and spherical geometry // Annals of Mathematics. 2000. Vol. 152 (співавт.).[5]

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько — Бергер Еммануїл Наумович, доктор медичних наук, професор.

Мати — Єрьоменко Неоніла Семенівна, кандидат медичних наук, доцент.

Син — Єременко Павло Олександрович (1980), головний технічний директор однієї з найбільших європейських корпорацій аерокосмічної промисловості Airbus Group.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2014
  3. http://www.ams.org/news?news_id=2048
  4. Alexandre E Eremenko. Purdue University. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  5. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 15 червня 2016.
  6. Українець став головним інженером Airbus. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 15 червня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]