Імператор Ітідзьо

Імператор Ітідзьо
яп. 一条天皇
Народився15 липня 980[1][2]
Кіото, Японія
Помер25 липня 1011[1][2] (31 рік)
Кіото, Японія
ПохованняМонастир Рьоан
КраїнаЯпонія
Діяльністьправитель
Знання мовяпонська
Посадаімператор Японії
РідІмператорський дім Японії
БатькоІмператор Ен'ю
МатиFujiwara no Senshid
У шлюбі зFujiwara no Teishid, Fujiwara no Shōshid, Fujiwara no Gishid, Fujiwara no Genshid і Fujiwara no Sonshid
ДітиShūshi-naishinnōd, Atsuyasu-shinnōd, Bishi-naishinnōd, Імператор Ґо-Ітідзьо і Імператор Ґо-Судзаку

Імператор Ітідзьо́ (яп. 一条天皇, いちじょうてんのう, ітідзьо: тенно:; 15 липня 980 — 25 липня 1011) — 66-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 31 липня 986 — 16 липня 1011[3]. Єдиний син імператора Ен'ю та Фудзівара-но Сенсі, доньки канцлера Канеіе[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Став імператором, коли йому виповнилося шість років, регентом при ньому був Фудзівара-но Канеіе, що помер 990 року, і тоді цю посаду обійняв його син — Фудзівара-но Мітікака[4]. У 1000 році, під час пологів, помирає його перша дружина — Тейсі. Друга дружина, Сьосі, донька Мітінага Сьосі, народила майбутніх імператорів Ґо-Ітідзьо та Ґо-Судзаку[5].

Помер у 32 роки, незадовго перед тим зрікшись престолу на користь свого двоюрідного брата і постригшись у монахи[5].


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Faceted Application of Subject Terminology
  2. а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
  3. Усі дати подані за європейським календарем.
  4. а б Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 67.
  5. а б Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 68.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.

Посилання

[ред. | ред. код]