Інститут астрономії імені Макса Планка
| Інститут астрономії імені Макса Планка нім. Max-Planck-Institut für Astronomie | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 1967 | |||
| Абревіатура | MPIA | |||
| Приналежність | Товариство імені Макса Планка | |||
| Сфера | астрономія | |||
| Розташування | Гайдельберг, Німеччина | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Штаб-квартира | Гайдельберг | |||
| Тип | Інститут Макса Планкаd | |||
| Материнська організація | Товариство імені Макса Планка | |||
| Членство | Informationsdienst Wissenschaftd[1] | |||
| Вебсторінка | mpia.de/en | |||
Мапа | ||||
 | ||||
 Інститут астрономії імені Макса Планка у Вікісховищі | ||||
Інститут астрономії імені Макса Планка (нім. Max-Planck-Institut für Astronomie, MPIA) — науково-дослідний інститут у місті Гайдельберг, Німеччина. Він є частиною товариства Макса Планка.
Історія[ред. | ред. код]
Інститут був заснований 1967 року. Директором-засновником інституту 1968 року став Ганс Ельзессер. У лютому 1969 року перша група з 5 співробітників почала працювати в будівлях сусідньої державної обсерваторії Кенігштуль[2]. Інститут, завершений у 1975 році, спочатку займався підготовкою та оцінкою астрономічних спостережень і розробкою нових методів вимірювання[3].
Між 1973 і 1984 роками спільно з іспанською владою інститут керував будівництвом обсерваторії Калар-Альто[en] в Іспанії. Ця найбільша обсерваторія на європейському континенті рівноправно використовувалася астрономами Німеччини й Іспанії до 2019 року. 23 травня 2019 року регіональний уряд Андалусії та MPG підписали угоду про передачу 50% акцій обсерваторії. Відтоді він перебуває у власності Іспанії[4].
З 2005 року MPIA експлуатує Великий бінокулярний телескоп разом з партнерами з Німеччини, Італії та США[3][5]. LBT стоїть на горі Грем висотою 3190 м поблизу Тусона, штат Арізона. Він має два основних дзеркала на кріпленні, кожне з діаметром 8,4 метра, що робить його найбільшим єдиним оптичним телескопом у світі, який складається з окремих головних дзеркал.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://idw-online.de/de/institution1413
- ↑ Lemke, Dietrich. (2011). Im Himmel über Heidelberg : 40 Jahre Max-Planck-Institut für Astronomie in Heidelberg (1969-2009). Berlin: Archiv der Max-Planck-Gesellschaft. ISBN 9783927579255. OCLC 795320685.
- ↑ а б History of the Institute. www.mpia.de (англ.). Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Junta de Andalucía and the Max-Planck Institute make official the transfer of 50% of the Calar Alto Observatory. www.caha.es. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
- ↑ Ligori, Sebastiano; Lenzen, Rainer; Mandel, Holger; Grimm, Bernhard; Mall, Ulrich (29 вересня 2004). Garnett, James D.; Beletic, James W. (ред.). The MPIA detector system for the LBT instruments LUCIFER and LINC-NIRVANA. USA. с. 108. doi:10.1117/12.549571.