Ісламський Емірат Афганістан (1996—2001)

Ісламський Емірат Афганістан
Ісламська Держава Афганістан
1996[1] – 2001 Ісламська Республіка Афганістан

Прапор Афганістан

Прапор

Столиця Кабул
Мови Пушту (офіційна)
Дарі
арабська
Форма правління ісламська теократія,
Тоталітаризм
Голова Верховної Ради
 - 1996–2001 Мухаммед Омар
Історичний період пост-холодна війна
війна з тероризмом
 - Засновано 27 вересня 1996
 - Ліквідовано 2001

Ісламський Емірат Афганістан[2] було засновано в 1996 році, коли таліби захопили владу в Афганістані і скасовано з відходом від влади в 2001 році. 19 серпня 2021, після виведення військ НАТО з території Афганістану та захоплення більшості, включно зі столицею, територій держави, Ісламський Емірат Афганістан було проголошено повторно.[3]

Історія

[ред. | ред. код]
 Історія Афганістану
Герб Афганістану
До нашої ери
Гандхара — XVII століття до н. е.
Ахеменіди — VI століття до н. е.
Селевкіди — IV століття до н. е.
Греко-Бактрійське царство — 250 до н. е. — 125 до н. е.
Наша ера
Кушанська імперія — I—V ст.
Ефталіти — V століття
Сасаніди — VI століття
Газневіди — XI століття
Саффариди — 861—1590 рр.
Гуріди — 1148—1206 рр.
Сефевіди — XIV століття
Афганські ханства
Гільзейське — 1709—1737 рр.
Гератське
Кабульське
Кандагарське
Пешаварське
Хаттаське
Абдалійське
Афганські держави
Імперія
Хотакі
— 1709-1738 рр.
прапор Дурранійської держави Дурранійська
держава
— 1747—1823 рр.
Емірат
Афганістан
— 1823—1929 рр.
Королівство
Афганістан
— 1929—1973 рр.
Республіка
Афганістан
— 1973—1978 рр.
Демократична
Республіка Афганістан
— 1978—1992 рр.
Північний
Альянс
— 1992—2001 рр.
Ісламський Емірат
Афганістан
— 1996—2001 рр.
Перехідна/транзитна
адміністрація — 2001—2004 рр.
Ісламська Республіка
Афганістан
— 2004—2021 рр.
Ісламський Емірат
Афганістан
— з 2021 р.

Портал «Афганістан»

Талібан постав з хаосу пострадянського Афганістану. Він починався як ісламський фундаменталістський політико-релігійний рух, складався із студентів медресе провінцій Гільменд і Кандагар. Переважна більшість — місцеві етнічні пуштуни. Таліби синтезували племінний код пуштунвалай з елементами деобанді для створення антизахідної, ретроградної, і надзвичайно обмежувальної ісламської фундаменталістської ідеології, якою вони керували[4].

Розпочавши з Кандагару, таліби врешті-решт захопили Кабул у 1996 році. До кінця 2000 року таліби захопили 90 % країни, під владою опозиції (Північного альянсу) залишилася північно-східна частина провінції Бадахшан.

За п'ять років існування ісламського емірату, були введені закони шаріату: жінкам заборонили працювати, дівчатам заборонено відвідувати школи та університети. Комуністів систематично ліквідовували, злодіїв карали ампутацією однієї руки або ноги, також таліби зуміли майже викорінити виробництво опіуму в 2001 році[5]. Заборонені телебачення, музика, алкоголь, компʼютери, шахи та інше.

Через жорстоке ставлення талібів до шиїтської меншини Афганістану, Іран посилив допомогу Північному альянсу. Відносини з талібами ще більше погіршилися в 1998 році, після того як таліби захопили іранське консульство в Мазарі-Шарифі і стратили іранських дипломатів. Після цього інциденту Іран не вступив у війну з талібами лише через втручання ООН і Сполучених Штатів.

Міжнародні відносини

[ред. | ред. код]

Тільки Пакистан, Саудівська Аравія і Об'єднані Арабські Емірати визнали уряд талібів[6] . Уряд не був визнаний ООН. Туркменістан, проте, проводив офіційні зустрічі і угоди з міністрами уряду талібів.

Однією з причин відсутності міжнародного визнання було ігнорування талібами міжнародного права. Наприклад, одним з перших актів Ісламського Емірату стало вбивство колишнього президента Афганістану , Мохаммада Наджібулли, при цьому його захопили у будівлі ООН. Також не додало авторитету уряду талібів вбивство іранських дипломатів в Афганістані[7] у 1998 році. Таліби підтримували повстанців у Чечні, Кашмірі та Сіньцзяні, через це вони нажили ворогів в особі Росії, Індії і Китайської Народної Республіки одночасно.

Після захоплення влади 15 серпня 2021 року, 19 серпня 2021 року, таліби проголосили відновлення Ісламського Емірату Афганістан, їх ще не визнала жодна держава.

Права людей

[ред. | ред. код]

Після захоплення Афганістану 2021 року представники Талібану дозволили жінкам працювати телевізійними ведучими[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Marcin, Gary (1998). The Taliban. King's College. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 26 вересня 2011.
  2. Directorate of Intelligence (2001). CIA -- The World Factbook -- Afghanistan (mirror). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 7 березня 2008. note - the self-proclaimed Talib an government refers to the country as Islamic Emirate of Afghanistan
  3. Schnell, Mychael (19 серпня 2021). Taliban declare 'Islamic Emirate of Afghanistan'. TheHill (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
  4. Rashid, Taliban (2000)
  5. Afghanistan, Opium and the Taliban. Архів оригіналу за 8 листопада 2001. Процитовано 24 лютого 2012.
  6. Guelke, Adrian (25 серпня 2006). Terrorism and Global Disorder: Political Violence in the Contemporary World. Bloomsbury Academic. Процитовано 21 лютого 2023.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  7. [[https://web.archive.org/web/20110929012436/http://www.un.org/News/Press/docs/1998/19980915.sc6573.html Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] [15 Sep 1998] SC/6573 : SECURITY COUNCIL STRONGLY CONDEMNS MURDER OF IRANIAN DIPLOMATS IN AFGHANISTAN]
  8. "Талібан" дозволив жінкам бути ведучими телевізійних програм. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]
Попередник:
Ісламська Держава Афганістан
Ісламський Емірат Афганістан
1996 – 2001
Наступник:
Афганська тимчасова адміністрація