Алідін Віктор Іванович

Алідін Віктор Іванович
Народився 16 жовтня 1911(1911-10-16)[1]
Кімри, Корчевський повітd, Тверська губернія, Російська імперія
Помер 9 січня 2002(2002-01-09) (90 років)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За оборону Києва» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років радянській міліції» Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» медаль «За бездоганну службу» І ступеня медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня
Державна премія СРСР Заслужений працівник МВС
Орден Дружби (В'єтнам) Jubilee Medal "60 Years of the Mongolian People's Army"
Почесний співробітник держбезпеки
Jubilee Medal "50 Years of the Mongolian People's Army"

Віктор Іванович Алідін (16 жовтня 1911(19111016), місто Кімри Тверської губернії, тепер Тверської області, Російська Федерація — 9 січня 2002, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч держбезпеки, начальник Управління КДБ по Москві та Московській області, генерал-полковник (16.01.1979). Депутат Верховної Ради Російської РФСР 4-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. У 1925 році вступив до комсомолу. У 1927 році закінчив трудову школу 2-го ступеня в місті Кімри.

У вересні 1927 — травні 1929 року — учень розкрійника кустарної заготівельної майстерні в Кімрах. У травні 1929 — січні 1930 року — робітник-розкрійник на взуттєвій фабриці імені Рози Люксембург.

У 1930 році за комсомольською путівкою направлений на роботу в кримінальний розшук. З січня по серпень 1930 року — помічник уповноваженого кримінального розшуку Кімрського районного відділу міліції. З серпня до жовтня 1930 року навчався на курсах оперативних працівників міліції в Москві. Після закінчення курсів працював уповноваженим, начальником оперативного відділення, а з 1932 до вересня 1933 року — начальником кримінального розшуку Кімрського районного відділу міліції.

Член ВКП(б) з травня 1932 року.

У листопаді 1933 року призваний на службу у війська ОДПУ СРСР, служив червоноармійцем 27-го полку військ ОДПУ в місті Харкові. У 1934 році навчався в школі молодшого командного складу. З 1934 до травня 1935 року — командир бронедрезини 30-го полку військ ОДПУ-НКВС. У травні 1935 — 1936 року — секретар бюро ВЛКСМ 56-го залізничного полку НКВС. З 1936 до лютого 1937 року служив у навчальному дивізіоні бронепоїздів залізничного полку НКВС. Демобілізований у лютому 1937 року.

У березні — липні 1937 року — начальник спецчастини і секретар партійної організації ортопедичного інституту в місті Києві.

У липні — грудні 1937 року — помічник секретаря Кіровського районного комітету КП(б)У міста Києва по апеляціях. У грудні 1937 — січні 1938 року — інструктор Кіровського районного комітету КП(б)У міста Києва.

У січні 1938 — травні 1939 року — інструктор Київського міського комітету КП(б)У.

У травні — грудні 1939 року — заступник завідувача, в грудні 1939 — вересні 1941 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Київського міського комітету КП(б)У.

Під час німецько-радянської війни в 1941 році був одним із організаторів народного ополчення, партизанських загонів, винищувальних батальйонів і партійного підпілля Києва. У вересні 1941 року потрапив в оточення, в жовтні 1941 року разом із загоном перейшов лінію фронту.

У листопаді 1941 — лютому 1942 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Уфимського міського комітету ВКП(б).

З лютого по вересень 1942 року — інструктор організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У в місті Саратові.

У вересні 1942 — 1947 року — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У в Саратові, Ворошиловграді, Києві.

З травня 1945 до 1949 року — слухач (заочник) Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У липні 1947 — липні 1950 року — інспектор ЦК КП(б)У.

У липні 1950 — 29 вересня 1951 року — секретар Херсонського обласного комітету КП(б)У.

З серпня 1951 року — в органах державної безпеки. 23 серпня 1951 — 8 квітня 1953 року — заступник начальника 7-го Управління (зовнішнє спостереження) Міністерства державної безпеки СРСР.

9 квітня 1953 — 10 травня 1954 року — начальник Відділу «П» (спецпоселень) Міністерства внутрішніх справ СРСР.

10 травня 1954 — 9 січня 1960 року — заступник начальника 7-го Управління КДБ при РМ СРСР.

9 січня 1960 — 7 січня 1971 року — начальник 7-го Управління КДБ при РМ СРСР. З 30 вересня 1967 до 6 січня 1986 року — член Колегії КДБ при РМ СРСР.

7 січня 1971 — 6 січня 1986 року — начальник Управління КДБ СРСР по Москві та Московській області.

З січня 1986 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер після операції 9 січня 2002 року. Похований в Москві на Ваганьковському цвинтарі.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]