Амелія Адамо

Амелія Адамо
Народилася 24 лютого 1947(1947-02-24)[1][2] (77 років)
Рим, Італія[3]
Країна  Швеція[2]
Діяльність головна редакторка, журналістка
Науковий ступінь бакалавр мистецтв (1975)
У шлюбі з Thorbjörn Larssond[2]
Нагороди

Амелія Анна Валерія Адамо (народилася 24 лютого 1947 року в РиміІталія) — шведська редакторка та журналістка, громадська діячка.

Біографія[ред. | ред. код]

Амелія Адамо є дочкою Ельди Адамо, яка народилася у Муці в 1923 році[4]. Її батько виховувався у будинку, де мама працювала. Амелія разом з мамою приїхала до Швеції в 1947 році, коли їй було дев'ять місяців. Поки їй не виповнилося шість років, вона постійно була зі своєю матір'ю, яка працювала покоївкою у Швеції.

6 лютого 1954 року[5] мати Амелії вийшла заміж за фабричного робітника Оскара Адамо (1926—2005). Так Амелія отримала прізвище вітчима. Після одруження матері, Адамо чотири роки навчалася в монастирській школі у Накці.[6]

У 1974 році вона здобула освітній ступінь бакалавр мистецтв. А у 1975 році почала працювати репортером у шведському Жіночому журналі. У 1979 році вона перейшла репортером до часопису «Господиня будинку» (швед. Husmodern).  З 1981 по 1983 роки вона працювала на посаді випускаючого редактора - VeckoRevyn. Наступні сім років  (1984—1991) виконувала функції менеджера в газеті Aftonbladet. А у 1991 році Амелія очолила цей часопис, що мав серйозні проблеми. Але Адамо за три роки вдалось газету знову зробити провідною. У 1994 році вона була менеджером Ungförlaget.

Відомою у Швеції вона стала після появи у 1995 році журналу «Амелія», що належить Бонні, який названий її іменем. У тому ж році вона стала публічним директором та заступником виконавчого директора «Bonniers Weekly». У 2002 році вона була призначена на посаду професора JMG в Гетеборзі.

Вона також заснувала журнал Тара 2000, а потім у 2006 році створила часопис М-магазин, 2006 р., 50+журнал. Адамо також з'явилася в альманасі «Для всіх матерів: 16 відомих жінок пишуть про матусь» (швед. Till alla mammor : 16 kända kvinnor skriver om mammarollen), що побачила світ у 1997 році та книзі «Секс, сестринство та деякі люди пізніше» (швед. «Sex, systerskap och några män senare»), яка побачила світ у 2010 році.

Адамо часто бере участь у публічних дебатах, де вона любить займати позиції з різних питань. Вона, між іншим, називає 1980-ті роки лінивими і розпещеними, називаючи дітей «…корисливими, самоцентровими та самоцентровими…»

Крім того, вона була послом Години Землі.[7][8][9] У тому ж дусі, вона заснувала у 2006 році так звану Mappie-galan, де нагороджуються «Зрілі привабливі піонери» («Mogna Attraktiva Pionjärer»).

У шлюбі з Ларсом С. Г. Еріксоном (1930—1985) народилось двоє дітей. Вона вийшла заміж у 1982 році. Втім, Адамо з 1985 року жила разом з Торб'єром Ларссоном. А вже 2015 року зустрілася з перукарцем Лусіо Бенвенуто.[10]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2007 рік — Золота нагорода Стокгольмської міської ради.

  Адамо нагороджена численними престижними нагородами:

  • звання «Менеджер року» 1997,
  • Велика премія журналістів (Stora Journalistpriset) 1986 і 2003 рр.,
  • премія Riksorganisation Award асоціації раку молочної залози 2004 р.,
  • Премія у журналістиці від інституту JMG, Гьотеборг протягом 2002—2003 років.
  • номінована у 1988 році на приз «Письменник року» від Товариства науки і народної освіти з мотивацією «для некритичної журналістики в неділю та Законах про здоров'я» Афтонбладета.

Список літератури[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ČSFD — 2001.
  2. а б в Sveriges befolkning 2000Sveriges Släktforskarförbund, 2020.
  3. https://www.resume.se/insikt/helgintervjuer/darfor-startade-amelia-adamo-aldrig-ett-svenskt-huffington-post/
  4. Населення Швеції в 1970 році, (компакт-диск версія 1.04) Швеція" 2003
  5. Swedish death index 1901—2009 // Sveriges släktforskarförbund. — Solna, 2010. — isbn 978-91-87676-59-8(швед.)
  6. Amelia Adamo: Jag växte upp i olika pigkammare hos den svenska borgerligheten. Dagens Nyheter. Процитовано 8 juni 2012. [Архівовано 2015-06-16 у Wayback Machine.] Архівована копія. Архів оригіналу за 16 червня 2015. Процитовано 23 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. http://www.expressen.se/nyheter/amelia-adamo-sluta-skylla-pa-dina-foraldrar/ [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.] експресивний.дивіться перевірено на 2013-01-19(швед.)
  8. http://www.aftonbladet.se/wendela/article11780073.ab [Архівовано 25 березня 2018 у Wayback Machine.] афтонбладет.дивіться перевірено на 2013-01-19
  9. http://www.svd.se/kultur/80-talister-mest-o-bortskamda_2794587.svd СВД.дивіться перевірено на 2013-01-19(швед.)
  10. Så bor en tidningsdrottning. Svenska Dagbladet. 13 juni 2015. Процитовано 3 juli 2016. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 23 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(швед.)

Друковані джерела[ред. | ред. код]

  • Амелія Адамо — шість рецептів успіху, 2000.
  • Хто це 1997
  • Амелія (журнал)
  • Журнал М
  • Хто є хто: біографічний довідник, 1999, ЕЦП. Елізабет Gafvelin, P. A. Norstedt & сини, Видавці, Стокгольм 1998 ISBN 91-1-300536-7 номер ISSN 0347-3341. 26

Вебджерела[ред. | ред. код]