Андреа Геуґен

Андреа Геуґен
норв. Andréa Haugen
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яAndréa Meyer
Дата народження6 липня 1969(1969-07-06)
Місце народженняГанновер, ФРН
Дата смерті13 жовтня 2021(2021-10-13) (52 роки)
Місце смертіКонсбер, Вікен, Норвегія[1]
Причина смертіУбита під час теракту в Конгсберзі
Роки активності1995 — 2021
ГромадянствоНімеччина Німеччина
Норвегія Норвегія
Віросповіданняязичництво
Професіїмузикантка, письменниця, модель
Інструментисинтезатор
Мованімецька
Жанриембіент, неофолк
ПсевдонімиNebel, Nebelhexë
У шлюбі зТомас «Самот» Хауґен
andreanebel.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Андреа Геуґен (норв. Andréa Haugen; уроджена Андреа Маєр (нім. Andréa Meyer); 6 липня 1969, Ганновер, Німеччина — 13 жовтня 2021, Конгсберг, Норвегія) — німецька музикантка та письменниця. Ексдружина Томаса «Самот» Геуґена, гітариста норвезького блек-метал гурту Emperor.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася на півночі Німеччини в Ганновері. Через свою прихильність до британської попмузики, постпанку, готики та нью-вейву переїхала до Лондона у 1990 році. Там вона хотіла зробити кар'єру моделі та певний час працювала фетиш-моделлю[2], але знайшла модельну сцену поверхневою і відмовилася від подальшої праці в індустрії.

Протягом двох років жила в сквотах в Лондоні. Там же вивчала езотерику, була пов'язана з різними магічними, язичницькими і чаклунськими колами та приєдналася до різних езотеричних і окультних груп Лондона, таких як Ілюмінати Танатероса і Орден Східних тамплієрів, а також стала членом Церкви Сатани Антона Ла-Вея[2].

Музичну кар'єру розпочала як бек-вокалістка дарк-метал гурту Cradle of Filth. Під час гастролей з гуртом вона познайомилася з Самотом, за якого згодом вийшла заміж[3], народила доньку і розлучилася[4].

Геуґен заявляла, що своє майбутнє бачить у написанні музики до фільмів і кіносценаріїв, а також сподівається знову опинитися перед камерою.

З 2002 року почала створювати свою музику під сценічним псевдонімом Nebelhexë[5]. Згодом обрала псевдонім Андреа Небель (англ. Andrea Nebel) і заявила, що хоче відродити свій проєкт Aghast.

У 2010 році Геуґен оголосила про новий проєкт в стилі дарк-ембієнт під назвою Aghast Manor, стиль якого придатний для використання треків саундтреками до фільмів[6].

13 жовтня 2021 року вона була вбита під час теракту в Конгсберзі[7][8].

Стиль

[ред. | ред. код]

Музика

[ред. | ред. код]

Спочатку Геуґен писала музику в стилі гурту Death in June, потім планувала створити блек-метал гурт, але відмовилася від цього, оскільки їй важко давався гортанний вокал. У 1995 році випустила успішний дарк-ембієнт альбом під час перебування в дуеті Aghast. Під впливом її спілкування з лондонською неофолк-сценою в 1996 році заснувала проєкт Hagalaz' Runedance, натхненна цією сценою та окультною філософією, якої дотримувалась сама. Переїхавши до Норвегії, вона захопилася скандинавськими, кельтськими та середньовічними музичними традиціями, а також скандинавською магією.

У 2012 році вона висловила розчарування тим, що деякі журналісти неправильно витлумачують слова її пісень як такі, що стосуються «відьом у лісі, нацизму, природи чи забруднення навколишнього середовища», хоча в них «відносно чітко» йдеться про «інцест, самогубство друга, жорстоке поводження з дітьми чи самотність»[6].

Писемна творчість

[ред. | ред. код]

З початку 2000-х також працювала над сценаріями для відео та фільмів[9]. Вона написала рукописи жахів «Бабуся» та «За дзеркалами» для режисера Філа Бертема, а також сценарій короткометражного фільму «Тортури — це не культура».

З 1995 року Геуґен писала сюрреалістичні оповідання, вірші та соціально-критичні статті. Серед них часом трапляються гумористичні статті з повсякденного життя, написані, зокрема, для норвезької газети Rimfrost. Одна з її книг, «Прогулянки з ніччю», присвячена таким темам, як темний бік життя, міфи про вампірів, сучасна духовність та гумористичні історії з її незвичайного життя.

Дискографія

[ред. | ред. код]

В складі Cradle of Filth

[ред. | ред. код]
  • 1993: The Principle of Evil Made Flesh.

В складі Aghast

[ред. | ред. код]
  • 1995: Hexerei im Zwielicht der Finsternis.

В складі Necromantia

[ред. | ред. код]
  • 1995: Scarlet Evil Witching Black.

В складі Satyricon

[ред. | ред. код]
  • 1996: Nemesis Divina.

Як Hagalaz’ Runedance

[ред. | ред. код]
  • 1997: When the Trees Were Silenced;
  • 1998: The Winds that Sang of Midgard's Fate;
  • 1999: Urd — That Which Was;
  • 2000: Volven;
  • 2002: Frigga's Web.

Як Nebelhexë

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]
  • 2004: Laguz — Within the Lake;
  • 2006: Essensual;
  • 2009: Dead Waters.

Мініальбоми

[ред. | ред. код]
  • 2009: Nebelhexe & Jarboe — Don't Kill the Animals.

Відеокліпи

[ред. | ред. код]
  • 2003: Wake to Wither;
  • 2006: Underworld;
  • 2008: Dead Waters;
  • 2008: In My Dreams I'm Free;
  • 2009: Nebelhexe & Jarboe — Don't Kill the Animals.

Як Aghast Manor

[ред. | ред. код]
  • 2012: Gaslights;
  • 2013: Penetrate.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Ridar T., Muri K. – Andréa vil bli dypt savnet av sin norske og tyske familie // VG Nett — 2021.
  2. а б EMPEROR Guitarist's Ex-Wife Among Five People Killed In Norway Bow-And-Arrow Attack. Blabber Mouth (англ.). 16 жовтня 2021. Процитовано 11 вересня 2023.
  3. The Music of Burzum and the Writings of Varg Vikernes (англ.). Burzum. 2 січня 2008. Архів оригіналу за 2 січня 2008. Процитовано 11 вересня 2023.
  4. O’Malley, Stephen. Interview Impaled nazerene. www.angelfire.com (англ.). Процитовано 11 вересня 2023.
  5. Skelos (28 вересня 2003). Nebelhexë: Revelations from a Nordic Witch. Vampiria (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018.
  6. а б Tony F. (18 вересня 2012). Andrea Nebel im Interview: Von Hagalaz Runedance bis Aghast Manor... Nonpop.de (нім.). Процитовано 8 грудня 2021.
  7. Kongsberg: Deutsche Frau unter Todesopfern in Norwegen. Der Spiegel (нім.). 16 жовтня 2021. ISSN 2195-1349. Процитовано 11 вересня 2023.
  8. Disse ble drept på Kongsberg. VG. 16 жовтня 2021. Процитовано 11 вересня 2023.
  9. Nebelhexe | Listen and Stream Free Music, Albums, New Releases, Photos, Videos. Myspace. 11 червня 2018. Процитовано 11 вересня 2023.