Пятов Андрій Валерійович
Андрій Пятов | ||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Андрій Валерійович Пятов | |||||||||||||||||
Народження | 28 червня 1984[1][2][3] (39 років) | |||||||||||||||||
Кіровоград, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||
Зріст | 190 см | |||||||||||||||||
Вага | 90 кг | |||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||
Нагороди | | |||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||
Андрі́й Вале́рійович Пятов (нар. 28 червня 1984, Кіровоград, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, багаторічний воротар донецького «Шахтаря». За збірну України зіграв 102 матчі (4-й показник загалом та 1-й серед воротарів). Заслужений майстер спорту України з футболу (2009). Десятиразовий Чемпіон України, восьмиразовий переможець Кубка України, семиразовий переможець Суперкубка України. Володар Кубку УЄФА 2008/09. Футболіст року в Україні за опитуванням газети «Команда» у 2010 році.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Ворскла[ред. | ред. код]
Почав грати у полтавській «Ворсклі» у 2001 році. Але спочатку полтавський клуб випробовував його у своєму фарм-клубі — «Ворскла-2». Там він грав до 2004 року, зігравши 56 ігор і пропустивши 91 м'яч. У 2005 році зіграв за основу. Всього за першу команду «Ворскли» зіграв 42 матчі й пропустив 40 голів. А у 2006 році покинув полтавців.
Шахтар[ред. | ред. код]
У «Шахтарі» з 13 грудня 2006 року. Перейшов туди за 6 млн гривень. Але «Шахтар» дозволив гравцю залишитися до кінця сезону 2006/2007 у своєму минулому клубі на правах оренди. У наступному сезоні Андрій переміг у конкуренції з Богданом Шустом. У 2009 році конкуренція в нього зросла. Це сталося після підсилення складу команди Худжамовом, який досягав свого розквіту. Після нової боротьби Пятов знову зберіг місце у складі. Разом з «Шахтарем» переміг у Кубку УЄФА. У матчі проти «Чорноморця» зіграв свою соту гру за «Шахтар». У 2011—2012 роках повністю програвав Олександру Рибці на своїй позиції й втратив місце в основі. Але після дискваліфікації Олександра сильно закріпився там. Уже в сезоні 2015/2016 Андрій був на 2-му місці серед воротарів, що відбивають пенальті.
На початку сезону 2018/2019 допустив три грубих помилки у матчах з київським «Динамо» (Суперкубок, Прем'єр-Ліга) та «Гоффенгаймом» (Ліга Чемпіонів), які призвели до трьох голів у ворота «Шахтаря»[4].
Збірна України[ред. | ред. код]
Молодіжна збірна[ред. | ред. код]
У 2004—2006 роках захищав кольори збірної України до 21 року. Там він провів 20 матчів і пропустив 22 м'ячі.
Чемпіонат світу 2006[ред. | ред. код]
Увійшов до складу національної збірної України на Чемпіонаті світу 2006 року, що проходив у Німеччині. Разом з ним на турнірі були воротарі Олександр Шовковський і Богдан Шуст. Але на полі Андрій жодного разу не з'явився. Став чвертьфіналістом чемпіонату.
Відбір на Євро-2008[ред. | ред. код]
Пятов не був основним воротарем збірної у 2008 році. Увесь час матчі відбору на Євро-2008 проводив Олександр Шовковський. Але на матч проти збірної Фарерських островів тренер довірив Андрію зіграти й Пятов відстояв матч на нуль. А також зіграв у матчі проти збірної Франції, проте Україна не змогла кваліфікуватися на турнір.
Відбір на Чемпіонат світу 2010[ред. | ред. код]
Зіграв перший відбірковий матч збірної, проти збірної Білорусі, який відстояв на нуль. Провів наступні матчі проти збірних Казахстану, Хорватії, Англії і Андорри. Лише матч-відповідь проти збірної Казахстану провів Станіслав Богуш. Грав у плей-оф відбору. Перший матч проти збірної Греції відстояв на нуль, а в наступному матчі пропустив гол і України не кваліфікувалася.
Євро-2012[ред. | ред. код]
Перед Євро-2012 в Україні й Польщі, Україна почала втрачати своїх воротарів. Травм зазнали Андрій Дикань і Олександр Шовковський, а Олександра Рибку було дискваліфіковано. Тому до складу збірної України, на домашньому Євро, потрапили Пятов, Олександр Горяїнов і Максим Коваль. Та Україна вилетіла з турніру, посівши 3-тє місце в групі. 13 листопада 2012 року стало відомо, що Андрій Пятов був призначений на один товариський матч тренером воротарів національної збірної України з футболу[5].
Відбір на Чемпіонат світу 2014[ред. | ред. код]
Зіграв усі матчі відбору на Чемпіонат Світу 2014. Став учасником матчу проти збірної Сан-Марино, в якому Україна здобула свою найбільшу перемогу. Грав у матчі плей-оф проти збірної Франції. У першому матчі Андрій зробив сухий матч, але в наступному українці не втримали перевагу й не кваліфікувалися на турнір.
Відбір на Євро-2016[ред. | ред. код]
Зіграв усі матчі відбору. Україна не змогла вийти на Євро-2016 з групи. В останньому матчі групового етапу відбив пенальті від Сеска Фабрегаса, але й пропустив один м'яч. Провів два матчі плей-оф зі збірною Словенії, в яких зробив дуже багато сейвів і дуже швидко реагував на удари.
Євро-2016[ред. | ред. код]
Зіграв усі матчі збірної на Чемпіонаті Європи 2016 року. Після перших двох турів став лідером чемпіонату за кількістю сейвів, зігравши матчі проти збірних Німеччини і Північної Ірландії. В обох пропустив по 2 м'ячі. Після них Україна покинула Євро.
Відбір на Чемпіонат світу 2022[ред. | ред. код]
Зіграв 4 матчі на відборі ЧС-2022 проти збірних Казахстану, Франції, Фінляндії та Боснії в кожній грі пропустив.
Ліга націй[ред. | ред. код]
11 червня 2022 року у матчі Україна - Вірменія у рамках групового етапу Ліги Націй провів свій останній матч за національну збірну України.
Досягнення[ред. | ред. код]
Командні[ред. | ред. код]
- Чемпіон України (11): 2007/08, 2009/10, 2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14, 2016/17, 2017/18, 2018/19, 2019/20, 2022/23
- Володар Кубка України (8): 2007/08, 2010/11, 2011/12, 2012/13, 2015/16, 2016/17, 2017/18, 2018/19
- Володар Суперкубка України (8): 2008, 2010, 2012, 2013, 2014, 2015, 2017, 2021
- Володар Кубка УЄФА 2008/09
- Фіналіст Суперкубку УЄФА 2009
- Віцечемпіон молодіжного чемпіонату Європи U-21 2006
- Чвертьфіналіст Ліги Чемпіонів 2010—2011
- Півфіналіст Ліги Європи 2015—2016 та Ліги Європи 2019—2020
Індивідуальні[ред. | ред. код]
- Найкращий воротар України: 2007, 2008, 2009, 2010, 2012, 2013, 2016, 2019
- Футболіст року в чемпіонаті України (за версією газети «Команда»): 2010
- Найкращі воротарі світу (у 2011 році) — 33 місце (версія «Bleacher Report»)[6]
- Член Клубу Євгена Рудакова: 166 матчів на «0».
Рекорди[ред. | ред. код]
- Автор найбільш тривалої сухої серії в історії національної збірної України — 752 хвилини[7].
- Автор рекорду серед воротарів українських клубів в єврокубках за відбитими пенальті — 5[8]
- Рекордсмен серед голкіперів України національної збірної України за кількістю сухих матчів.
Державні нагороди[ред. | ред. код]
- Кавалер ордена «За мужність» II ступеня (2009 рік)[9]
- Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2006 рік)[10].
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (21 листопада 2015) — за досягнення високих спортивних результатів, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного авторитету Української держави[11]
Статистика виступів[ред. | ред. код]
Станом на 4 червня 2023
Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок / Суперкубок | Єврокубки | Збірна | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
2000/01 | «Ворскла-2» (Полтава) | Друга ліга | 1 | −3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2001/02 | «Ворскла-2» (Полтава) | Друга ліга | 16 | −24 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2002/03 | «Ворскла-2» (Полтава) | Друга ліга | 15 | −26 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2002/03 | «Ворскла» (Полтава) | Вища ліга | 1 | −1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2003/04 | «Ворскла-Нафтогаз» (Полтава) | Вища ліга | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2003/04 | «Ворскла-2» (Полтава) | Друга ліга | 22 | −35 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2004/05 | «Ворскла-2» (Полтава) | Друга ліга | 2 | −3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2004/05 | «Ворскла-Нафтогаз» (Полтава) | Вища ліга | 1 | −2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2005/06 | «Ворскла» (Полтава) | Вища ліга | 11 | −10 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2006/07 | «Ворскла» (Полтава) | Вища ліга | 30 | −28 | 1 | −2 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2007/08 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 23 | −16 | 5 | −4 | 10 | −14 | 5 | −4 |
2008/09 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 24 | −11 | 3 | −1 | 17 | −14 | 6 | −5 |
2009/10 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 27 | −14 | 3 | −3 | 12 | −9 | 7 | −3 |
2010/11 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 29 | −15 | 3 | −2 | 10 | −14 | 6 | −12 |
2011/12 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 10 | −6 | 5 | −7 | 0 | 0 | 5 | −6 |
2012/13 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 22 | −14 | 5 | −5 | 8 | −13 | 10 | −4 |
2013/14 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 16 | −11 | 3 | −2 | 8 | −9 | 9 | −4 |
2014/15 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 15 | −13 | 5 | −2 | 8 | −11 | 7 | −2 |
2015/16 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 14 | −18 | 2 | −1 | 16 | −21 | 12 | −12 |
2016/17 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 28 | -19 | 2 | -1 | 10 | -8 | 7 | -6 |
2017/18 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 31 | -23 | 5 | -4 | 8 | -11 | 7 | -6 |
2018/19 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 27 | -11 | 3 | -2 | 8 | -22 | 8 | -3 |
2019/20 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 23 | -18 | 2 | -4 | 12 | -24 | 4 | -3 |
2020/21 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 4 | -4 | 2 | -4 | 1 | -4 | 4 | -8 |
2021/22 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 6 | -2 | 2 | 0 | 4 | -2 | 5 | -5 |
2022/23 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 2 | -2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
За збірну[ред. | ред. код]
Бізнес[ред. | ред. код]
Є співзасновником брендингового агентства Андрія Пятова.
10 липня 2013 став співзасновником спортивного медіапроєкту HotSport.ua[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ BDFA
- ↑ As — Madrid: Grupo Prisa, 1967. — ISSN 1888-6671
- ↑ Герой футбольного дня. Андрій П'ятов // UA Футбол. — 2018. — 20 вересня.
- ↑ Пятова призначили тренером воротарів збірної України.[недоступне посилання з липня 2019] uFootball. 13.11.2012.
- ↑ 50 Best Goalkeepers in World Football. Bleacher Report. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 25 жовтня 2015.
- ↑ Кіровоградець Андрій П'ятов у збірній України встановив рекорд
- ↑ П'ятов побив рекорд Шовковського у єврокубках
- ↑ Указ Президента України № 349/2009 від 25 травня 2009 року "Про відзначення державними нагородами України гравців і працівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“ Донецьк»".
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про відзначення державними нагородами України № 697/2006
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
- ↑ Андрей Пятов стал соучредителем HotSport.ua [Архівовано 2013-11-03 у Wayback Machine.] (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Хохлюк В. Вратари. — Луганськ : «Максим», 2012. — С. 25. — ISBN 978-966-158-934-3.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Пятов Андрій Валерійович |
- Сайт Андрія Пятова (рос.)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Шахтар»
- Виступи за збірну на сайті «Футбольная Украина» (рос.)
- Пятов Андрій Валерійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Пятов Андрій Валерійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Пятов Андрій Валерійович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Пятов Андрій Валерійович на сайті Eu-football.info (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Пятов Андрій Валерійович на сайті Soccerbase (англ.)
|
|
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |