Римарук Андрій Вікторович

Римарук Андрій Вікторович
Народився
Молдова
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність актор, ветеран, волонтер
Нагороди
Відзнака Президента України «Золоте серце»
IMDb ID 10957183
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Римарук.

Андрій Вікторович Римарук (нар. в Молдові)— український ветеран російсько-української війни, волонтер та актор ігрового кіно. До недавнього часу був Директором воєнного департаменту Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим».[1][2] [3] В армії використовував позивний — "Молдован"[4]

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Ранні роки життя провів у Івано-Франківську.[4]

В 1996 році отримав паспорт громадянина України. Навчався в школі Івано-Франківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 до 9-го класу, після чого сім'я переїхала до Києва.

Після закінчення школи поступив в інститут Харчових технологій, на технолога. Не довчився, пішов в армію на строкову службу. (2004 рік)

Служив у прикордонних військах,[5] закінчив школу сержантів.

Проходив службу в районі Ужгороду у прикордонних військах. Після демобілізації служив охоронцем в ПриватБанк.

В 2006 вступив в Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, на кафедру психології.

До 2009 року був журналістом у газеті "Факти"

З 2007 по 2010 роки жив в Донецьку.[4] Був працівником медіа відділу структури ДТЕК, прес-секретарем.[5]

Після подій Майдану, по повістці був мобілізований на фронт 14 лютого 2014 року, сержантом.[5]

Участь у бойових діях[ред. | ред. код]

Андрій Римарук, у минулому журналіст, потрапив на війну в лютому 2015 року, під час четвертої хвилі мобілізації. Розвідником 53-ї механізованої бригади воював у Станиці Луганській, Авдіївці, Зайцевому та інших населених пунктах Донецької та Луганської областей. В 2015 році познайомився з засновником фонду "Повернись Живим" - Віталеєм Дейнегою.[5]

Після демобілізації Римарук став волонтером благодійного фонду «Повернись живим»[6] (10 травень 2016 року[5]).

Кар'єра в кіно[ред. | ред. код]

У 2017 році, познайомившись із авторами фільму «Дике поле», отримав запрошення на кастинг і успішно зіграв головну роль в антиутопії Валентина Васяновича «Атлантида»[7]. Пізніше він також зіграв у «Відблиску», поданому на Венеційський фестиваль 2021 року[8].

Номінант премії «Золота дзиґа» найкращому акторові у головній ролі 2021 року.[9]

Андрій Римарук періодично, а після початку повномасштабного вторгнення російської армії — постійно дає численні коментарі щодо військової ситуації в ефірах Радіо НВ та інших ЗМІ[10][11][12][13].

Керівник відділу фонду Повернись живим[ред. | ред. код]

В травні 2016 року приєднався до фонду «Повернись живим». Директор воєнного напрямку у фонді.[14]

Після отримання фондом «Повернись живим» дозволу займатись закупівлею і постачанням до ЗСУ озброєння, Римарук координує закриття гарячих потреб військових частин не лише у бронежилетах і раціях, але й набагато серйознішого обладнання[15].

Відділ, яким керує Римарук складається з:[5]

  • представників комунікації з суспільством,
  • інструторів по мінометному навчанню стрільби з закритих позицій (створювачі застосунку, балістичного калькулятору ArmaCalc),
  • інструктори з снайперської підготовки,
  • інженери з саперної справи (з 2017 року),
  • спеціалісти з тактичної медецини,
  • спеціалісти з навчання по керуваню бпла (з 2020 року)
  • закупівельний відділ
  • логістично-складський відділ

В серпні 2023 року Андрій Римарук звільнився з фонду.[16]

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько був родом з Івано-Франківська,[4] працював в правоохоронних органах.[5]

Одружений з 9 листопада 2013 року.[14]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Відзнака Президента України «Золоте серце» (9 грудня 2022) — за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху, зокрема під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та подолання її наслідків[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Указ Президента України від 9 грудня 2022 року № 850/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України "Золоте серце"»
  2. ↑ https://twitter.com/cabb08/status/1689310662189522944?s=46&t=W7mwRjOdTVbmOVKhRqde1A. Twitter (укр.). Процитовано 10 серпня 2023.
  3. ↑ https://twitter.com/taraschmut/status/1689622887747977217?s=46&t=W7mwRjOdTVbmOVKhRqde1A. Twitter (укр.). Процитовано 10 серпня 2023.
  4. ↑ а б в г Знайомство із Залужним, феномен "Да Вінчі", найгарячіші бої – Андрій Римарук (Повернись живим) (укр.), процитовано 23 березня 2023
  5. ↑ а б в г д е ж Андрій Римарук про Повернись живим, кіно та кращу команду англійської премʼєр ліги (укр.), процитовано 26 березня 2023
  6. ↑ Олександра Горчинська. Найстрашніше на війні — коли ти нічого не боїшся. Волонтер Повернись живим — про сепаратизм усередині країні та загострення у Донбасі.//НВ, 29 серпня 2016. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 28 липня 2021.
  7. ↑ Андрій Римарук: Фільм «Атлантида» — цілком реальне майбутнє Донбасу//Army FM, 22 вересня 2019. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 28 липня 2021.
  8. ↑ Ганна Мамонова. «Відблиск» Валентина Васяновича бере участь у конкурсній програмі Венеційського фестивалю.//Суспільне. Культура, 26 липня 2021. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  9. ↑ Кінопремія "Золота дзиґа": опубліковано шорт-лист номінантів | Новини Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 15 вересня 2022.
  10. ↑ Андрій Римарук, «Повернись живим»: Недавно знищили склад боєприпасів у Донецьку — отримали прикритий напрямок біля Авдіївки.//Новинарня, 19 листопада 2021
  11. ↑ Керівник військового відділу фонду «Повернись живим» Андрій Римарук в ефірі Радіо НВ, 26 травня 2022
  12. ↑ «Перелякані в РФ будують лінію оборони». Як українські військові женуть російських окупантів у Харківській області — Римарук//НВ, 15 травня 2022
  13. ↑ Лариса Волошка. IT-спільнота зібрала $1 млн на «літачок» для ЗСУ менш ніж за добу.//Новинарня, 7 травня 2022
  14. ↑ а б Андрій Римарук. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  15. ↑ Андрій Римарук (Фонд Повернись живим) в ефірі Радіо НВ, 22 червня 2022
  16. ↑ Фронтова поплава #131 (укр.), процитовано 16 серпня 2023

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Римарук_Андрій_Вікторович&oldid=42173657