Анна Пужоль Пучвеї

Анна Пужоль Пучвеї
кат. Anna Pujol i Puigheví
Ім'я при народженні ісп. Anna Pujol Puigvehí
Народилася 16 серпня 1947(1947-08-16) (76 років)
Фігерас, Алт-Ампурда
Країна  Іспанія
Діяльність антрополог, історикиня, археолог, викладачка університету, письменниця
Alma mater Барселонський університет
Автономний університет Барселони
Заклад Автономний університет Барселони
Open University of Cataloniad
Барселонський університет
Науковий ступінь доктор (1981)

CMNS: Анна Пужоль Пучвеї у Вікісховищі
Анна Пужоль Пучвеї

Анна Пухоль Пучвеї (16 серпня 1947(1947-08-16), Фігерас) — іспанська історик, професор, археолог.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Анна Пужоль Пучвеї в 1970 році здобула освітній ступінь бакалавра мистецтв Барселонського університету, захистивши наукову роботу «Індикети як літературні та археологічні джерела»[1][2]. 1981 року отримала науковий ступінь — доктора філософії з історії, захистивши докторську дисертацію на тему «Доримське населення північного сходу Піренейського півострова. Генезис і розвиток іберійської культури на землях Жирони та півдня Франції» в Автономному університеті Барселони[2][3][4][5][6] Понад 15 років викладала в Автономному університеті Барселони, обіймаючи посаду доцента кафедри археології та стародавньої історії. У 1981 році отримала вчене звання професора історії середніх шкіл[7].

Як археолог, вона викладала кілька технічних курсів в Емпоріоні та разом з міжнародними франко-іспанськими командами проводила розкопки на території таких пам'яток історії та археології, як східний палац Канчо Роано (Заламеа-де-ла-Серена, Бадахос, Іспанія) або галло-римське місто Бібракте (Маунт-Беварі, Нієвр, Франція), а також на території пам'яток різних історичних періодів Іспанії, Каталонії (Улластрет, Ампуріас) та Європи (Сен-Ремі-де-Прованс, Бурж, Бордігера, Лігурія).[2][7] Досвід викладання археології спонукав її організувати та виступити доповідачем I та II конференції з археології та освіти в Музеї археології Каталонії у 1994 та 1996 роках[2][5]. Вона також працювала в програмі комп'ютерної освіти (PIE) Департаменту освіти Женералітату Каталонії, результатом якої є електронна база про Іберійців Каталонії, безкоштовно доступна на веб-сайті цього департаменту.[8]

Анна Пужоль Пучвеї є науковим радником Асоціації Amics dels Museus de Catalunya (1974), науковим співробітником Іспанського історичного покажчика з 1973 року[9] та входить до кількох асоціацій: колишній член Інституту археології та передісторії Університету Барселони та член Інституту каталонських студій та патронатів, таких як Санта-Марія-де-Вілабертран.[2][7] Вона викладала численні курси аспірантам у кількох університетах та установах за кордоном іспанською мовою. Вчена опублікувала численні дослідження про найдавніші моменти в історії Каталонії, як наукового рівня, так і для широкої читацької аудиторії у таких оглядах, як: Ampurias, Extremeños Studies Journal, Annals of the Institute of Empordan Studies, Pyrenae, History and Life, History 16, World Routes National Geographic Society, Archaeology Magazine або Scientific American.[2][4][5][7]

Її робота як дослідниці та письменниці охоплює три взаємопов'язані: прото-історію Каталонії та Європи, походження каталонської кухні, включно з напоями (Виробництво та продаж вина на північному сході Піренейського півострова в стародавні часи), а також переклад книг і досліджень, пов'язаних із двома темами, наприклад, книги, які використовуються Школою архітектури Барселони, Історія архітектурних типологій (Певснер, Ніколаус, оригінальна англійська)[2][4][10] або Історія сучасної архітектури (Беневоло, Леонардо, оригінальна італійська)[2][4][5][11]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Серед монографій : Доримське населення в північно-східній Іспанії: генезис і розвиток іберійської культури на землях Жирони (Барселона 1984), короткий зміст дисертації; Доримське населення на північному сході Іспанії. Генезис та розвиток іберійської культури на землях Жирони, Іспанська національна дослідницька рада (CSIC, Consejo Superior de Investigaciones Científicas), Мадрид — Universitat Autònoma de Barcelona, 1989, 2 т.;[2][4][5][6][12] Arrels Clàssiques de la cuina de la Catalunya Vella. Д'Апічі (ч. I) Josep Pla (segle XX) (Барселона 1997 р.);[2][4][5][6][13] El territori de Llançà a l'antiguitat (Figueres, 1998).[2][4][5][6][14]

Педагогічні публікації: L'archeologia a Catalunya, avui (Барселона, 1982);[15] Els Ibers. Vida i cultura (Барселона, 1992);[2][4][5][16] Коста Брава. Альбом з описом маршруту (Барселона). Долучений до кількох монографій, серед яких: L'Alimentació Mediterrània (Барселона, 1996).[2][5][17] Анна Пужоль Пучвеї пов'язана зі світом видавничої справи як технічний перекладач іспанською та каталонською мовами італійської, англійської та французької мов з історії та мистецтва.[2][4][5][7]

Нагороди[ред. | ред. код]

Анна Пужоль Пучвеї отримала третю премію Castell del Joncar від міської ради Фігераса та Хорового товариства «Erato» за історичне дослідження (дисертацію) Ампурдана від грецької колонізації до римського завоювання. Згідно зі свідченнями сучасних грецьких і римських авторів (опубліковано в Annals de l'Institut d'Estudis Empordanesos у 1977 році).[2][7][18]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pujol Puigvehí, Anna (1970). Los Indiketes según las fuentes literarias y arqueológicas / tesis de licenciatura (spanish) . Universidad Autónoma de Barcelona. Facultad de Filosofía y Letras. Sección de Historia.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с University Union Catalogue of Catalonia.
  3. Pujol Puigvehí, Anna (1989). La Población prerromana del extremo nordeste penínsular. Génesis y desarrollo de la cultura ibérica en las comarcas gerundenses. Consejo Superior de Investigaciones Científicas (CSIC), Madrid - Universitat Autónoma de Barcelona. Facultad de Filosofía y Letras, Bellaterra.
  4. а б в г д е ж и к Spanish National Library Catalog. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  5. а б в г д е ж и к л Colective Natalog of University Library Net. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  6. а б в г USA Library of Congress.
  7. а б в г д е Padrosa Gorgot, Inés (2009). Diccionari biogràfic de l'Alt Empordà (catalan) . Diputación de Gerona. с. 675—676. ISBN 9788496747548.
  8. XTEC Xarxa Telemàtica Educativa de Catalunya. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2022.
  9. Índice Histórico Español. Publicación del Centro de Estudios Históricos Internacionales (spanish) . Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2022.
  10. Pevsner, Nikolaus (1979). Historia de las tipologías arquitectónicas (spanish) . Gustavo Gili. ISBN 8425209153.
  11. Benevolo, Leonardo (1978). Historia de la arquitectura moderna (spanish) . Gustavo Gili. ISBN 8425207975.
  12. Consejo Superior de Investigaciones Científicas, Departamento de publicaciones. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 29 березня 2022.
  13. Icaria Editorial. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 11 березня 2013.
  14. Pujol Puigvehí, Anna (1998). El Territori de Llançà a l'antiguitat (catalan) . Brau. ISBN 8488589581.
  15. Departamento de Enseñanza y Cultura (1982). L'Arqueologia a Catalunya, avui: Barcelona, Sala del Tinell i Capella de Santa Agata : Girona, Sant Pere de Galligants : Lleida, La Seu Vella : Tarragona, Museu Nacional Arqueològic (catalan) . Departament de Cultura de la Generalitat de Catalunya. с. 4.
  16. Pujol Puigvehí, Anna (1992). Els Ibers : vida i cultura (catalan) . Barcanova. ISBN 8475337503.
  17. AA.VV. (1996). L’alimentació mediterrània (catalan) . Icaria Editorial. с. 57—72. ISBN 8474262887.
  18. Instituto de Estudios Ampurdaneses (1977). Anales del Instituto de Estudios Ampurdaneses (spanish) . Instituto de Estudios Ampurdaneses. с. 131—214.