Архангельський Михайло Сергійович

Михайло Сергійович Архангельський
Народився	19 вересня 1898; селище шахти, тепер у складі міста Донецька Донецької області
Помер	20 червня 1987 (88 років); Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Alma mater	Донецький гірничий інститут
Заклад	Донбасантрацит
Партія	КПРС
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Архангельський.

Михайло Сергійович Архангельський (нар. 19 вересня 1898(18980919), селище шахти, тепер у складі міста Донецька Донецької області — 20 червня 1987, місто Київ) — український радянський діяч, керуючий тресту «Ворошиловвугілля» комбінату «Ворошиловградвугілля» Ворошиловградської області. Герой Соціалістичної Праці (28.08.1948). Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1949—1952 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника у селищі однієї із шахт біля міста Юзівки. Трудову діяльність розпочав у чотирнадцятирічному віці, працював вибірником породи на шахті. Потім був лампоносом і камеронщиком на шахтах.

До 1920 року служив у Червоній армії, учасник громадянської війни в Росії.

У 1920 році вернувся на Донбас, працював на шахтах. У 1924 році поступив на робітничий факультет, а потім у Донецький гірничий інститут.

Член РКП(б) з 1925 року.

У 1928 році закінчив Донецький гірничий інститут^[1].

У 1928—1933 роках — викладач, начальник гірничого факультету, заступник директора Донецького гірничого інституту із наукової частини.

У 1933—1936 роках — керуючий механізованої лави шахти імені Менжинського тресту «Первомайськвугілля» Донецької області.

У 1936—1941 роках — завідувач шахти «Сокологорівка» тресту «Первомайськвугілля», головний інженер тресту «Свердловвугілля» на Донбасі.

Після початку німецько-радянської війни перебував у евакуації, працював у комбінаті «Карагандавугілля» Казахської РСР.

У 1943—1947 роках — заступник головного інженера, заступник начальника комбінату і головний інженер комбінату «Ворошиловградвугілля» Ворошиловградської області.

З 1947 року — керуючий тресту «Ворошиловвугілля» комбінату «Ворошиловградвугілля» Ворошиловградської області.

У 1950 — після 1953 року — начальник комбінату «Донбасантрацит» Ворошиловградської області.

Потім — на пенсії в місті Києві. Помер 20 червня 1987 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 31) разом з донькою Тамарою (1929—2023).