Арікун
Арікун | |
---|---|
Ареал | Нантоу, Тайчжун і Чанхуа на Тайвані |
Близькі до | хоанья, ллоа |
Мова | арікунська (раніше), тайванська, гоюй |
Релігія | анімізм, даосизм, буддизм, християнство |
Арікун — група австронезійських корінних тайванців,[1] які живуть відособлено від західної рівнини до центрального басейну Тайваню. Вони пережили голландську колонізацію Тайваню, а також маньчжурську окупацію за часів династії Цін.
Арікун разом із ллоа раніше класифікували як підгрупу хоанья, але ця концепція була відкинута деякими вченими, оскільки назва «хоанья», схоже, є принизливим екзонімом від huan-á (Південний Мін: «варвари»). Так називали групи тубільців китайські іммігранти.[2][3]
У ХІХ столітті народ арікун були запрошені корінними жителями Пулі, Наньтоу, щоб мігрувати туди разом з багатьма іншими рівнинними корінними народами із західного Тайваню, включаючи народ ллоа. Нині жителі східної та південно-східної частин Пулі є переважно нащадками народу арукун та ллоа.[4]
Деякі корінні громади, що походять від арікун XVIII століття, включають:
- Ман Талак (萬斗六社) в сучасному Тайчжуні, громада, де проживали арікун і бабуза
- Какар Баророх (貓羅社) в сучасному Чанхуа
- Тауса Мато (北投社) в сучасному Наньтоу
- Тауса Талакей (南投社) в сучасному Наньтоу
Деяке порівняння слів із спільнот арікун зі словами з ллоа за компіляцією Огави (2006):[5]
PAn | Арікун | Ллоа | |||
---|---|---|---|---|---|
Тауса Мато | Тауса Талакей | Довага | Тіросен | ||
*maCa | matha, masa | miju | masa | masa | «око» |
*qalima | pira, pila, pilat, pilas | pira | pirya, pidjet, piza | «рука» | |
*quluh | ulu, uru, unung | ulu | ulu | uru, udzu, ulu | «голова» |
*Sikan | sikan | tskan | spkan, sikkan | «риба» | |
*qiNaS, *bulaN | bulas | itat | «місяць» | ||
*siNaR | iza, idzak | ilaha | «сонце» | ||
*asa, *esa | mesa, misa | misha | hiparya | lisat, kipara, kipala | «один» |
*telu | misu, miru | mishi | myateru | tilo, tsinlo, myaterun, miatelu | «три» |
*Sepat | mipal, mipat, mipas | mishaha | myapa | ipa, apa, sipute | «чотири» |
*lima | hima, mi-lim, lima | mintai | myaru | lima, mialima-fun, malima-hon | «п'ять» |
Фільм «Атаабу», який вийшов у прокат у 2015 році, розповідає історію сім'ї Лінь, яка була пов'язана з розквітом і процвітанням центрального Тайваню в середині ХІХ століття. Він названий на честь племені арікун Атаабу[6], яке сьогодні відомо як Вуфен.
- ↑ Cauquelin, Josiane. The Aborogines of Taiwan (PDF). Routledge Curzon. с. 14.
- ↑ Chung, Yu-Lan (1997). 平埔研究中的「族群分類」問題——再議Hoanya(洪雅族)之適宜性 [On the Classification in the Pepo Studies: The Adequacy of the Ethnic Name 'Hoanya']. Symposium on the Developmental History of Taiwan. Taipei: Academia Historica: 137—166.
- ↑ Wen, Jia-Yin (2008). 荷蘭時期原住民分佈研究回顧 [A Review on the Studies of the Distribution of the Indigenous Peoples during the Dutch Formosa Period]. 臺灣的語言方言分佈與族群遷徙工作坊. Taipei: Institute of Taiwan History, Academia Sinica.
- ↑ Chen, I-chen (20 листопада 2019). 錯置的名字:(╳洪雅Hoanya╳)羅亞Lloa、阿立昆Arikun [Misplaced Names: (╳Hoanya╳) Lloa, Arikun]. Indigenous Sight. Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ Ogawa, Naoyoshi (2006). 臺灣蕃語蒐録 [A Comparative Vocabulary of Formosan Languages and Dialects]. Tokyo: Research Institute for Language and Cultures of Asia and Africa, Tokyo University of Foreign Studies.
- ↑ Awan, Aite (29 серпня 2015). 電影沒告訴你的《阿罩霧風雲》:霧峰林家來了,那原本阿罩霧的人跑哪去了? [What the Movie Didn't Tell You About 'Ataabu': The Lin Family Arrives – Where Did the Original Inhabitants of Attabu Go?"]. Mata Taiwan. Процитовано 8 серпня 2023.