Аудиторія

Аудито́рія,[1] або авдито́рія,[2] (лат. auditorium, від лат. auditor — «слухач») — у збірному сенсі: це публіка, соціальна спільність людей, об'єднана взаємодією з комунікатором (індивідом або групою), які володіють інформацією та доводять її до цієї спільності. Слово вживають також для позначення загалу слухачів чи глядачів засобів масової інформації.

Класифікація

[ред. | ред. код]

В соціологічних дослідженнях аудиторію класифікують за[3]:

  • безпосереднім станом спілкування з джерелом (актуальна і потенційна);
  • регулярністю спілкування з джерелом (регулярна і нерегулярна);
  • мотивами їх формування (цільова і периферійна);
  • діапазоном інформаційних потреб (спеціалізована і масова);
  • семіотичною підготовленістю до сприйняття інформації.

Цільова аудиторія

[ред. | ред. код]

Цільова аудиторія — це певна кількість людей, які об'єднані спільними інтересами, потребами або темами.[4] Для максимально точного визначення цільової аудиторії, її поділяють на кілька секторів за загальними ознаками:

  • статевим,
  • віковим,
  • географічним,
  • фінансовим,
  • професійним та ін.

Масова аудиторія

[ред. | ред. код]

Сучасна масова аудиторія походить з публіки театральних і музичних вистав, спортивних видовищ та ігор. Ознаками масової аудиторії є — анонімність, мала свідомість, неспроможність діяти гуртом, постійна зміна складу і меж[5].

Якщо вважати аудиторію ринком споживачів, вона наближається до маси — пасивна, не спроможна на активні дії, має наступні ознаки:

  • її члени — це сукупність окремих споживачів;
  • межі ґрунтуються переважно на економічних критеріях;
  • учасники не пов'язані один з одним;
  • учасники не мають спільної ідентичності;
  • їхнє згуртування тимчасове.

Якщо вважати аудиторію групою — вона активна, має межі, самосвідомість, внутрішню взаємодію.

Прикладом соціальної групи є читачі регіональних газет (медійна аудиторія). Ця аудиторія має спільну соціокультурну визначальну рису — спільний простір і членство в місцевій громаді. Громадське мовлення, професійно зорієнтовані друковані медіа, «альтернативні» медіа — формують цей тип аудиторії. Відносна сталість і однорідність складу свідчать про існування гуртоподібних рис аудиторії. Серед суспільних умов, що заважають формуванню аудиторії як гурту, є тоталітарний режим і високий рівень комерційної монополізації медій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Аудиторія // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Авдиторія // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. Соціологія короткий енциклопедичний словник АУДИТОРІЯ
  4. ЯК ВИЗНАЧИТИ ЦІЛЬОВУ АУДИТОРІЮ. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
  5. Масова аудиторія / аудиторія як гурт