Ашина Юанькін

Ашина Юанькін (д/н—692) — напівнезалежний (автономний) західний каган Західнотюркського каганату в 662—692 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Ашина. Син Міше-шада. Разом з батьком у 650-х роках брав участь у війні на боці імперії Тан проти західнотюркського кагана Халлиг Ишбара-Ябгу-кагана. Саме Юанькін схопив останнього та відправив до Китаю.

662 року після смерті батька отримав його аймак, а потім й титули сінсіван-каган і дулу-хан. Поступово більшість племен вийшла з-під його влади, які прихилилися до Дучжі-хана. Останній 676 року захопив повну владу, а Юаньсін втік до імперії Тан.

680 року після придушення повстання Дучжі-хана повернувся до влади. Отримав титул чженьго дацзяньцзюня, згодом — цзо-увей цацзянцзюня. Втім фактично не мав авторитету серед підданих. До того 683 pory почалося потужне повстання східнихтюрок, що зрештою призвело до відновлення каганату. 686 року зазнав поразки від тибетської армії, потрапивши у полон. Тут перебував до 689 року.

Перебрався до танської столиці Чан'ань. 692 року був помилково звинувачений Лай Цзюньченом у змові і страчений (розпиленний навпіл). Титули й влада перейшли до Хушело-шада.

Джерела[ред. | ред. код]

• Ahmet., Taşağil (1995—2004). Gök-Türkler. Atatürk Kültür, Dil, ve Tarih Yüksek Kurumu (Turkey). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. ISBN 975161113X. OCLC 33892575.
• Skaff, Jonathan Karam (2012). Sui-Tang China and Its Turko-Mongol Neighbors. Oxford University Press. p. 179. ISBN 978-0-19-999627-8.

п о р Правителі Тюркського каганату Тюркський каганат (552 – 603) Бумин-каган • Кара Іссик-хан • Мукан-каган • Таспар-каган • Амрак • Бага-Ишбара-каган • Бага-каган • Тулан-каган • Кара-Чурин-Тюрк Західний тюркський каганат (603 — 658) Єдиний каганат (603–658) Нірі-каган (603-604) • Басил-тегін (604) • Хешана-каган (604—612) • Шегуй (612—618) • Тун-Ябгу-каган (618—630) • Багатур-каган (630—631) • Си-Ябгу-каган (631—633) • Дулу-каган (633—634) • Західна частина Ишбара-Толіс (634—639) • Міше-шад (657—662) • Ашина Юанькін (662—692] Східна частина Ірбіс-каган (639—640) • Ірбіс Ишбара-Ябгу-каган (640—641) • Ашина Бучжень (657—667) Єдиний каганат (657-704) Ірбіс-Шегуй (642–651) • Халлиг Ишбара-Ябгу-каган (650—657) • Дучжі-хан (676—679) • Хушело-шад (693—704) Східний тюркський каганат Перший каганат (603–630) Ямі-каган (603—609) • Шібі-каган (609—619) • Чуло-каган (619—620) • Кат Іль-хан (620—630) Другий каганат (682–744) Ельтеріш-каган (682—692) • Капаган-каган (692–716) • Інел-каган (716–717) • Більге-каган (717–734) • Йоллиг-тегін (734—739) • Тенгрі-каган (739–741) • Кутлуг-Ябгу-каган (741—742) • Альп-Більге-каган (742—744) • Озмиш-тегін (742–743) • Баймей-хан (743—745)