Базанов Іван Олександрович

Базанов Іван Олександрович
Народився 27 січня (8 лютого) 1867
Лукоянівський повітd, Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер 27 червня 1943(1943-06-27) (76 років)
Софія, Болгарія
Громадянство Російська імперія
Діяльність науковець
Alma mater Імператорський Московський університетd (1891)
Заклад Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Діти Vsevolod Basanoffd
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Іва́н Олекса́ндрович База́нов (18671943) — російський вчений-юрист, професор і ректор Імператорського Томського університету (19091913).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив духовне училище, Нижньогородську гімназію та юридичний факультет Московського університету (1891). Університет закінчив з дипломом 1-го ступеня, був залишений професорським стипендіатом при кафедрі цивільного права. Його науковими керівниками були професори М. П. Боголєпов і Ю. С. Гамбаров. Після складання магістерського іспиту збирав матеріал для дисертації за кордоном. Після повернення у Росію склав магістерські іспити і був удостоєний звання приват-доцента Московського університету.

У 1896 році викладав на юридичному факультеті Імператорського Санкт-Петербурзького університету .

Після захисту магістерської дисертації: «Походження сучасної іпотеки» (М., 1900), був призначений професором цивільного права та судочинства в Томському університеті ; у 1902—1909 роках — декан юридичного факультету, у 19091913 роках — ректор університету. У 1911 році захистив докторську дисертацію «Вотчинний режим в Росії» (Томськ, 1910). У 1913 році отримав чин дійсного статського радника .

Потім був попечителем Казанської (19141915) та Київської (19151917) учбових округ.

У 1920 році емігрував до Болгарії, де викладав у Софійському університеті.

Дотримувався правих поглядів, виступав проти революційного студентського руху. У 1909 році приєднався до невеликої групи вкрай правих професорів деяких провінційних університетів, котра склала спілку для боротьби зі страйками і так званою «лівою» професурою.

Наукові роботи[ред. | ред. код]

  • «Происхождение современной ипотеки» // «Известия Томского университета». — Томск, 1900.
  • «Основные черты гражданско-правового строя крестьян по положениям 19 февраля» // «Известия Томского университета». — Томск, 1902.
  • «Проект устава молочных товариществ» (Томск, 1902);
  • Вотчинный режим в России // «Известия Томского университета». — Томск, 1910.
  • Ипотечный режим в Болгарии // Год. СУ. Юрид. фак., 15-16, 19181920, 1921.[1]
  • Суд при временном правительстве в России // Юбил. сб. в чест С. С. Бобчев. С., 1921.[1]
  • Селският съд в Русия и България // Юридически преглед. — 1922. — № 3 и 4. (болг.)
  • Унификация частного права // Труды V съезда русских учёных. — София, 1930.
  • Юридически метод в цивилни изследвания. // Юридически архив. — 1930. — № 2. (болг.)
Переклади

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Современное изд.: Ипотечный режим в Болгарии // Цивилистические исследования: Сборник научных трудов памяти профессора И. В. Фёдорова. — М., 2004. — Вып. 1. — С. 361-379.

Література[ред. | ред. код]

Посада ректора
Попередник:

Василь Васильович Сапожніков
Ректор Імператорського Томського університету

19091913
Наступник:

Михайло Федорович Попов