Балико Діана Володимирівна

Балико Діана Володимирівна
Народилася 28 березня 1979(1979-03-28) (45 років)
Полярний, Мурманська область, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність журналістка, письменниця, поетка, драматургиня
Сфера роботи поезія[1], журналістика[1] і драма[1]
Alma mater Історичний факультет БДУ і Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська
Сайт: dia-blo.net
CMNS: Балико Діана Володимирівна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балико.

Діана Володимирівна Балико (нар.. 28 березня 1979 року, Полярний, Мурманська область, СРСР) — білоруська письменниця, драматург, поет, прозаїк.

Член міжнародної асоціація письменників і публіцистів з 2004 року, Білоруської асоціації журналістів з 2004 року, член Спілки письменників Москви з 2009 року, член Білоруської спілки музичних діячів з 2010 року[2][3].

Біографія[ред. | ред. код]

У 1996 році закінчила ліцей при Білоруському державному університеті і вступила доБілоруського державного університету. У 2000 році за програмою Work&Travel USA працювала в США — у газеті «Новое русское слово», на радіостанції People waves вела рубрику «Америка очима юної іноземки»[4]. У 2001 році закінчила БДУ за спеціальністю «історик» та літературний інститут імені М. Горького (2010 р. Москва; спеціальність — драматургія). Пройшла навчання в мінському центрі НЛП (нейролінгвістичне програмування) (2006—2008)[5].

Після закінчення істфаку БДУ працювала в ЗМІ, потім деякий час — директором з розвитку меблевої компанії[6]. У Мінську видавала газети «В десятку» (1998) і «Альфа-Афіша» (2001—2002)[5]. Живе в Мінську, Ризі, Москві[7].

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік — Денис Лубенцов. Дочка — Вікторія (нар.. 2013)[8][9].

Творчість[ред. | ред. код]

Діана Балико — лауреат міжнародних драматургічних премій[2], авторка п'яти збірок віршів, двадцять п'єс, двадцяти двох книг по психології відносин і НЛП[10][11] (ЕКСМО, 2006—2012, Ардіс аудіокнига, 2007—2011), а також чотирьох кіносценаріїв[2].

З її п'ятнадцяти вистав, більшість були поставлені, опубліковані і відзначені на різних міжнародних драматургічних конкурсах і фестивалях (щорічний конкурс СТД Росії, «Євразія» (м. Єкатеринбург), Володинський конкурс драматургії в м. Санкт-Петербурзі «П'ять вечорів», «Любимівка» (м. Москва), «Премьера.txt» (м. Москва), «Вільний театр» (м. Мінськ), партнерська драматургічно-режисерська лабораторія під керівництвом Михайла Угарова в Ясній поляні, 7-й, 8-й і 9-й форуми російських письменників у Липках, III і IV міжнародні театральні фестивалі в Мінську «Панарама»)[2].

Постановки за п'єсами Діани Балико йдуть в репертуарі п'ятдесяти театрів різних країн[10]. Вистави за її п'єсою «Білий ангел з чорними крилами» поставлені в чотирьох країнах — Росії, Білорусії, Україні та Польщі, у вісімнадцяти містах — в Мінську, Москві, Ачинську, Бресті, Вітебську, Гливицях, Катовицях, Кірові, Котласе, Коломиї, Львові, Мелітополі, Нижньому Новгороді, Новосибірську, Ревде, Северодвінську, Уфі, Шарипово[12]. У 2007 році виставу було показано в Москві в рамках Міжнародного театрального фестивалю імені А. П. Чехова[13].

Вистава «Білий ангел з чорними крилами» входить до число творів за шкільною програмою[6], включена до навчальної програми з «Російської літератури»[14].

П'єса «Психоаналітик для психоаналітика» була успішно поставлена на сценах білоруських і російських театрів — у Вітебському національному академічному драматичному театрі імені Якуба Коласа, Томському обласному драматичному театрі, театрі Романа Віктюка, мінському новому драматичному театрі і Могильовському обласному драматичному театрі[15].

Пісні на слова Балико виконують Наталя Тамело, Дарія, Олександр Солодуха (пісні «И невозможное станет возможным», написану Діаною Балико і Євгеном Чалишевим[4][16], «Не грусти»), Діма Міленін, Леуш Любич.

17 квітня 2019 року Алла Пугачова під час свого концерту присвяченого 70-річчю «Алла Пугачова. Post Scriptum», в Державному Кремлівському палаці, читала вірш Діани Балико. Фрагмент вірша також був надрукований на запрошеннях[6][14][17], відправлених друзям Пугачової і vip-персонам, у тому числі Президенту Російської Федерації Володимиру Путіну[18][19].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2005 рік — ІІ місце у конкурсі на створення короткометражного художнього фільму в жанрі комедії, проведеного кіностудією «Білорусьфільм» (м. Мінськ). За сценарій «Мій власний пам'ятник»[5][20]
  • 2008 рік — ІІ місце у конкурсі на створення художнього фільму в жанрі мелодрами, проведеного департаментом кінематографії Республіки Білорусь. За сценарій «Скульптор»[20]
  • 2009 рік — I місце в конкурсі молодих письменників «Слово.doc» в номінації «Драматургія». Організатори — Фонд соціально-економічних та інтелектуальних програм, Союз письменників Білорусі[21]

Бібліографія[ред. | ред. код]

«НЛП-допінг»[ред. | ред. код]

  • Запретов.net. 40 правил НЛП для жизни в кайф, ЭКСМО, 2007
  • Как стать звездой по жизни? 30 правил НЛП, которые перевернут ваш мир, ЭКСМО, 2008
  • Переговоры… обреченные на успех. НЛП в действии, ЭКСМО, 2008
  • Секс начинается с головы. 15 техник НЛП для обольстителей и обольстительниц, ЭКСМО, 2008
  • Я, мужчина и НЛП. 20 техник НЛП для эффективного управления сильным полом, ЭКСМО, 2008
  • НЛП для родителей. 11 законов эффективного воспитания подростка. ЭКСМО, 2009
  • Давай сделаем ЭТО еще лучше. Откровенно об интимном. ЭКСМО, 2010
  • Успех в бизнесе по законам НЛП. 5 мастер-классов. ЭКСМО, 2010
  • 365+1 правило НЛП на каждый день счастливого года. ЭКСМО, 2011
  • НЛП для идеального секса. ЭКСМО, 2011
  • 365+1 правило настоящей любви на каждый день счастливого года. ЭКСМО, 2011
  • НЛП для жизни в кайф. ЭКСМО, 2011
  • НЛП для современных родителей. ЭКСМО, 2012
  • 365+1 правило жизни на каждый день счастливого года. ЭКСМО, 2012

Аудіокниги[ред. | ред. код]

  • «Запретов.net. 40 правил НЛП для жизни в кайф», ЭКСМО, 2008
  • «Говори афористично! Будь всегда харизматичным!», издательство «Ардис аудиокнига», 2008
  • «Как стать звездой по жизни», издательство «Ардис аудиокнига», 2008
  • «Запретов.net для истинного кайфа», издательство «Ардис аудиокнига», 2008
  • «ЖЖ в ММ: Жизнь Женщины в Мире Мужчин», издательство «Ардис аудиокнига», 2009
  • «Коварные женские штучки. Все, что должен знать мужчина о женщине, если не хочет остаться в дураках», издательство «Ардис аудиокнига», 2009
  • «Как разговаривать с подростком. НЛП для родителей», издательство «Ардис аудиокнига», 2010

Інші публікації[ред. | ред. код]

  • «Мужчины. Дети. Прочие опасности. Как их превратить в удовольствия» Диана де Шарман — веселый учебник по практической психологии для женщин, г. Москва, РФ, «ЭКСМО», 2006
  • «10 типичных ошибок, которые мешают женщине затащить мужчину в ЗАГС» Диана де Шарман — веселый учебник по практической психологии для женщин, г. Москва, РФ, «ЭКСМО», 2006
  • «Как завести, развести и бросить любовника, не разрушая семейный очаг», Диана де Шарман — веселый учебник по практической психологии для женщин, г. Москва, РФ, «ЭКСМО», 2006
  • «10 эффективных правил женской выживаемости в мире мужчин», Диана де Шарман — веселый учебник по практической психологии для женщин, г. Москва, РФ, «ЭКСМО», 2006
  • «Давай займемся любовью? Секс возвращается!», Диана де Шарман — веселый учебник по практической психологии для женщин, г. Москва, РФ, «ЭКСМО», 2006
  • «Коварные женские штучки», Диана де Шарман — веселый учебник по практической психологии для женщин, г. Москва, РФ, «ЭКСМО», 2006

Література. Рецензії, відгуки[ред. | ред. код]

  • Точилина Е. М. Структурная организация и конфликт в пьесе Д. Балыко «Горячая точка» [Архівовано 31 травня 2020 у Wayback Machine.] // Русскоязычная литература Беларуси. — Мн.: БГУ, 2010. — С. 183—188. — 219 с.
  • Гончарова-Грабовская С. Я. Художественная парадигма русскоязычной драматургии Беларуси на рубеже XX─XXI вв. [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.] // Русскоязычная литература Беларуси. — Мн.: БГУ, 2010. — С. 147—157. — 219 с.
  • Гончарова-Грабовская С. Я. В поисках своего жанра (пьесы Д. Балыко) // Русскоязычная драматургия Беларуси рубежа XX―XXI вв.: (проблематика, жанровая стратегия) [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.] / С. С. Лавшук, Л. Д. Синькова. — Минск.: БГУ, 2015. — С. 117—132. — 207 с. — ISBN 978-985-566-157-4.
  • «Психоаналитик для психоаналитика» как примета времени. Velvet.by. 3 квітня 2011. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 11 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Балико Діана Володимирівна


Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в г Гончарова-Грабовская, 2015, с. 117.
  3. ↑ Личное дело Дианы Балыко. TUT.BY. 24 вересня 2009. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
  4. ↑ а б Овсепьян И. (12 лютого 2019). Драматург Диана Балыко: «В Беларуси просыпаюсь, открываю глаза: какое счастье, я дома». СБ. Беларусь сегодня. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 19 травня 2019.
  5. ↑ а б в Диана Балыко. Дебют. 31 жовтня 2017. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
  6. ↑ а б в Тельтевская Ю. (11 квітня 2019). Хороша история, которую можно рассказать в трех предложениях. «Аргументы и факты» в Беларуси. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  7. ↑ Петровская И. (5 травня 2017). Леди из театра. Беларусь сегодня. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 7 листопада 2017.
  8. ↑ Гришкова В. (19 серпня 2017). "Я за то, чтобы вся бытовуха заканчивалась сексом!" 19 секретов крепкого брака от известной писательницы. Ребёнок.BY. Процитовано 17 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ 3-летняя Вика лепит из глины, чтобы спасти свою подругу. БелСат. 17 березня 2016. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2017.
  10. ↑ а б Минкевич Л. (31 серпня 2017). Фантасты и сказочники. Народная газета. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 7 листопада 2017.
  11. ↑ Коровайко А. (1 березня 2011). Балыко: За книги про НЛП платят больше, чем за сборники стихов. TUT.BY. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2017.
  12. ↑ Балыко Диана. РТБД. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 7 листопада 2017.
  13. ↑ Татьяна Жигайлова (21 червня 2007). ТБелый ангел с черными крыльями. Российская газета. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
  14. ↑ а б Малиновский С. (26 березня 2019). Алла Пугачева на свое 70-летие будет читать мои стихи. Комсомольская правда. Процитовано 19 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ У свой саракагадовы юбілей знакамітая аўтарка з задавальненнем жартуе пра ўзрост і смела кажа пра амбіцыйныя творчыя планы (біл.). Sputnik. 29 березня 2019. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
  16. ↑ Лейтмотив моей жизни - "Я люблю вас, белорусы!". БелТА. 18 січня 2019. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 22 травня 2019.
  17. ↑ Молочко Е. (6 квітня 2019). Белорусская поэтесса Диана Балыко заключила договор о сотрудничестве с Аллой Пугачевой. Народная воля. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 19 травня 2019.
  18. ↑ Минкевич Л. (5 квітня 2019). Стихотворение белорусской поэтессы, прозаика и драматурга Дианы Балыко прочитает на своем юбилейном концерте Алла Пугачева. Народная газета. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 22 травня 2019.
  19. ↑ Смейся в лицо судьбе, Примадонна. Союзное вече. 17 квітня 2019. Процитовано 22 травня 2019.
  20. ↑ а б Гончарова-Грабовская, 2015, с. 118.
  21. ↑ Мицкевич Ю. (27 листопада 2009). Молодые литераторы получили по заслугам. БелаПАН. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Балико_Діана_Володимирівна&oldid=42170972