Баниця (гміна Устя-Горлицьке)
Село .jpg) Координати 49°27′49″ пн. ш. 21°02′55″ сх. д. / 49.463611111111° пн. ш. 21.048611111111° сх. д.
|
Бани́ця (пол. Banica) — лемківське село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 297 осіб (2011[1]).
Село розташоване в Низьких Бескидах, над Баницьким Потоком, правою притокою річки Білої.
Перша згадка про село датується 1574 роком, коли краківський римо-католицький єпископ Францішек Красінський видав привілей на закріпачення села Іванові, сину Яська з сусіднього села Снітниця. Крім скотарства і рільництва, жителі займалися також ткацтвом і валянням сукна. В селі були тартак, водний млин і сукновальня (фолюш).
Ще до 1659 р. до парохії в Баниці була приєднана як вікарія Чертижне. Метричні книги провадились від 1784 р[2].
До 1945 року було чисто лемківське населення: з 570 жителів села — усі 570 українці[3].
В ході тилявської схизми 36 жителів села перейшли до Польської православної церкви. В 1945 р. православна частина жителів села виїхала в СРСР, а греко-католицька в 1947 р. в результаті операції Вісла була депортована на понімецькі землі[4]. На місце українців були поселені поляки з Підгалля і Сондеччини.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 147 | 35 | 106 | 6 |
| Жінки | 150 | 48 | 84 | 18 |
| Разом | 297 | 83 | 190 | 24 |
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Церква святих Кузьми і Дем'яна збудована в 1798 р., в 1947 р. перетворена на костел.
Поряд збереглося кладовище.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баниця (гміна Устя-Горлицьке)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 32-33 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 22 липня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Banica 1 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 99. (пол.)(пол.)
- Apokryf Ruski [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Адміністративний центр: Устє Руське | ||
| Села |  | |
| Поселення | ||
| Колишні села | ||
 | Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |