Баранов Леонід Михайлович
| Баранов Леонід Михайлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 30 грудня 1943 Москва, СРСР | |||
| Смерть | 7 липня 2022 (78 років) | |||
| Москва, Росія | ||||
| Країна |  СРСР Росія | |||
| Навчання | Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова | |||
| Діяльність | скульптор | |||
| Роки творчості | 1966[1] — 2016[1]–2016[1] | |||
| Вчитель | Жилінський Дмитро Дмитрович | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Баранов Леонід Михайлович у Вікісховищі | ||||
Леонід Михайлович Баранов (30 грудня 1943, Москва — 7 липня 2022, там само) — російський, радянський скульптор, майстер монументальної скульптури, котрий працює в жанрі історичного портрета, автор станкових композицій і портретів; дослідник нової виразності, що будується на перетині елітарних і популярних програм сприйняття. Член Спілки художників СРСР (1969), член-кореспондент (2007) і нині дійсний член Російської академії мистецтв (2012)[2][3]. Заслужений художник Російської Федерації (з 2014 року)[4].
Коротка хронологія[ред. | ред. код]
1962-1968 — Леонід Баранов навчався в Московському державному академічному художньому інституті імені В. І. Сурикова (майстерня М. В. Томського, керівники — М. Ф. Бабурін і Д. Д. Жилінський). З 1969 року — член Спілки художників СРСР.
1980 — статуя М. В. Ломоносова (матеріал — бронза, висота — 2 м) роботи Баранова була встановлена в Архангельському драматичному театрі ім. М. В. Ломоносова, другий відлив цієї скульптури був встановлений в 1991 році в парку скульптур «Музеон» у Москві.
1982 — скульптура Баранова «Політ» (у співавторстві з І. Савранською) побувала в космосі на борту космічного корабля (за ініціативою ЮНЕСКО, передана Міністерством Закордонних Справ в дар ЮНЕСКО).
1986 — створив пам'ятник дійсному члену Академії наук СРСР фізику М. Г. Басову.
1997 — в Роттердамі встановлений пам'ятник Петру I (матеріал — бронза, висота — 2,7 м), створений Барановим і переданий в дар від Росії Нідерландам в честь 300-річчя Великого Посольства (проект здійснено за спонсорської підтримки СБС АГРО).
2001 — на замовлення Міністерства культури РФ створив абстрактну скульптурну композицію у вигляді пам'ятного знака на будинку художника В. В. Кандинського на Зубовській площі в Москві (встановлена в 2004 році).
2004 — в Баден-Бадені встановлений пам'ятник Ф. М. Достоєвському авторства Л. Баранова, подарований місту московським банком «Зеніт».
2004 — на території Фізичного інституту імені П. М. Лебедєва РАН у Москві встановлений бюст академіка М. Г. Басова.
2007 — обраний членом-кореспондентом Російської Академії мистецтв.
2007 — створив пам'ятник московським архітекторам XVIII століття Василю Баженову і Матвію Казакову для музею-заповідника «Царицино».
2008 — створив бюст російського полководця О. В. Суворова для Єкатерининського парку в Москві, за який був нагороджений золотою медаллю Російської Академії мистецтв.
2008 — створив для Головного військового клінічного госпіталю ім. М. Н. Бурденка скульптурну групу «Петро I і лікар Ніколас Бідло» на честь заснування першого госпіталю в Москві. Пам'ятник створено та встановлено завдяки спонсорській підтримці московського банку «Зеніт».
Помер 8 липня 2022 року[5].
Виставки[ред. | ред. код]
- Персональні
- Москва, 1988.
- Москва, 1989.
- Москва, 1996.
- Москва, 1999.
- Стара Русса, 2007.
- Вологда, 2008.
- Москва, 2009.
- Новгород Великий, 2011.
- Петушки Владимирської області, 2011.
- Владимир, 2012.
- Групові
- Всесоюзна виставка «Скульптура і квіти». 1976.
- Групова виставка московських художників. 1976.
- Виставка творів московських художників. Москва, 1981.
- Аністратов та інші. Москва, 1976.
- Баранов та інші. Троїцьк, Дубна, 1980.
- Баранов та інші. Любляна, 1990 .
- Групові виставки: в Угорщині (1987), США (1990, 1994) та Італії (1991).
Сім'я[ред. | ред. код]
- Дружина — Світлана Георгіївна Джафарова (нар. 1955), радянський і російський мистецтвознавець, історик мистецтва.
- Діти — Петро, Наталія.
Література[ред. | ред. код]
- Стелла Базазьянц. Не просто выставка, а существование в искусстве (О выставке Леонида Баранова) // Декоративное искусство № 10 (371). 1988. С. 10—14
- Яблонская М. Леонид Баранов. — М.: Советский художник, 1979
- Светлов И. Е. О советской скульптуре 1960—1980 гг. — М. 1984. С. 46
- Стерлигов А. Исторические портреты Л. Баранова. — Советская скульптура'74. — М. 1976. С. 41—42
- Якимович А. К. Проблемы современного искусства. — Советское искусствознание. 19. — М. 1985
- Государственная Третьяковская галерея. Каталог собрания. Т. 3. Скульптура второй половины XX века. «Красная площадь». — М. 1998
- Государственный Русский музей. Советская скульптура. Новые поступления (1977—1987). Каталог выставки. — Л. 1989. С. 20, 22
- Азизян И. А. Скульптура Леонида Баранова в духовном оплотнении пространства культуры // Искусство в современном мире. Сборник статей. Вып.3 / Отв. ред. М. А. Бусев. — М.: Памятники исторической мысли, 2009. —411с. — С.129—138.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Биография Леонида Михайловича Баранова на сайте РАХ. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 27 травня 2020.
- ↑ Стелла Базазьянц. Не просто выставка, а существование в искусстве (О выставке Леонида Баранова) // Декоративное искусство, № 10 (371). 1988. С. 10—14
- ↑ Указ Президента РФ от 22.05.2014 N 356 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»[недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ https://ru.segirt.com/news/умер-заслуженный-художник-россии-леонид-баранов.html
Посилання[ред. | ред. код]
- Повна біографія на сайті Російської Академії Мистецтв[недоступне посилання]
|
