Березанський район (Київська область)

Березанський район — колишній район в Українській РСР у 1923–1930 і 1935–1962 роках на території сучасної Київської області із центром у селі Березань. До 1927 року носив назву Лехнівський район.

У 1930 році Березанський район було обʼєднано із Баришівським із центром у Баришівці, а у 1935 році відновлено як окремий район із частини Баришівського району.

У 1923–1930 роках район входив до Прилуцької округи Полтавської губернії (у 1923–1925 роках), потім до Київської округи (у 1925–1930 роках) і недовго підпорядковувався центральному уряду УСРР (у 1930 році). У 1935–1962 роках район входив до Київської області.

Історія[ред. | ред. код]

Перший Березанський (Лехнівський) район (1923–1930)[ред. | ред. код]

У 1923 році в Українській СРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Лехнівський район у складі Прилуцької округи Полтавської губернії, до якого увійшли території Війтівської, Лехнівської й Березанської волостей Переяславського повіту Київської губернії.[1][2] Район складався з 21 сільради, мав площу 761 кв. верст і населення 37283 осіб.[3]

10 червня 1925 року Лехнівський район було передано до Київської округи.[4]

Станом на березень 1926 року центром Лехнівського району було містечко Березань, а сам район складався із 22 сільрад, до яких входило 36 поселень: 1 містечко (Березань), 20 сіл, 13 хуторів та 2 залізничні будки.[5]

До 1927/28 років відбулося перейменування Лехнівського района на Березанський.[6][7]

2 вересня 1930 року було прийнято постанову, якою з 15 вересня Київська та всі інші округи ліквідовувалися, а всі райони, включно із Березанським, підпорядковувалися безпосередньо центральному уряду УСРР. Також було ліквідовано Баришівський район із повним включенням його території до Березанського району.[8]

Постановою ВУЦВК від 22 вересня 1930 року центр Березанського району було перенесено з села Березань до села Баришівки, а район перейменовано на Баришівський.[9]

1932 року Баришівський район увійшов до складу новоутвореної Київської області.[10]

Другий Березанський район (1935–1962)[ред. | ред. код]

У 1935 році в УСРР було розукрупнено райони. Зокрема, постановами ВУЦВК від 22 січня і 17 лютого було відновлено Березанський район Київської області у складі 17 сільських рад із центром у селі Березань. До району було включено: Березанську, Войтівську, Велико-Крупольську, Жуківську, Леляківську, Лехнівську, Мяло-Березанську, Мало-Крупольську, Мало-Супоївську, Недрянську, Пилипчинську, Семенівську, Софіївську, Усівську, Хмільовицьку, Черевківську та Ярешківську сільські ради, вилучених зі складу Баришівського району.[11][12]

Станом на 1 вересня 1946 року в районі було 27 населених пунктів, які підпорядковувались 18 сільським радам. З них 18 сіл і 9 хуторів.

До складу району входили такі сільради: Березанська, Велико-Крупільська, Войківська, Жовтнева, Жуківська, Леляківська, Лехнівська, Малоберезанська, Малокрупільська, Малосупоївська, Недрівська, Пилипчанська, Софіївська, Усівська, Хмельовицька, Черевківська та Ярешківська.

Район ліквідований 30 грудня 1962 року, майже усі його населені пункти відійшли до Баришівського, а села Малосупоївської та Черевківської сільських рад — до Яготинського районів.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ Постанова ВУЦВК № 18-19 (312) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Полтавщини»
  2. ↑ Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
  3. ↑ Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-2012 рр.) (PDF). Полтава: Полтавська обласна рада, Державний архів Полтавської області. 2012. с. 52.
  4. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 червня 1925 року «Про скасування Золотоноської округи й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу Полтавщини».
  5. ↑ Список поселень Київської округи / Київський Окружний виконавчий комітет робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — К., 1926. — сторінки 39-41
  6. ↑ Статистично-економічний довідник київщини 1927/28 р. / Київський окрплан та Окрстатбюро. — К. : Видання «Экономического вестника», 1928 — 532 с.
  7. ↑ Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки : довідник (PDF). Біла Церква: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  8. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
  9. ↑ ВУЦВК, Постанова Президії. ЗЗРРСУУ/1931/1/Про зміни в адміністративно-територіяльному поділі УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 31 жовтня 2022.
  10. ↑ ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 28 липня 2021.
  11. ↑ комітету, Постанова Президії Всеукраїнського центрального виконавчого. ЗЗРРСУУ/1935/3/Про розукрупнення районів УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 31 жовтня 2022.
  12. ↑ Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України : за 1935 рік. Київ: Вид. ВУЦВК "Радянське будівництво і право". 1935–1936. с. 35—36.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Березанський_район_(Київська_область)&oldid=42290308