Бирине

село Бирине
Герб	Прапор
	Биринський ліс на околиці села БиринеБиринський ліс на околиці села Бирине
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Новгород-Сіверський район
Громада	Новгород-Сіверська міська громада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1600
Населення	962
Площа	2,81 км²
Густота населення	342,35 осіб/км²
Поштовий індекс	16034
Телефонний код	+380 4658
Географічні дані
Географічні координати	52°05′13″ пн. ш. 33°23′02″ сх. д. / 52.08694° пн. ш. 33.38389° сх. д.Координати: 52°05′13″ пн. ш. 33°23′02″ сх. д. / 52.08694° пн. ш. 33.38389° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	137 м
Водойми	річки: Торкна, Смолявиця
Місцева влада
Адреса ради	16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
	Бирине
	Бирине
Мапа

Ця стаття про село. Про заповідник див. Бирине (заповідне урочище).

Би́рине — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Населення становить 962 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Биринська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Біля села річка Смолявиця впадає у Торкну, ліва притока Десни. На південний захід від села розташоване заповідне урочище «Бирине», на схід від села— гідрологічний заказник Болото «Смелявницьке».

Симвіолка[ред. | ред. код]

На гербі на зеленому тлі зображена річка Десна (синя смуга). Поверх зображений бойовий ціп, який символізує анклав Новгород-Сіверського району і всієї Чернігівської області (зелений колір) на лівому березі Десни. Наконечник у вигляді булави символізує давню середньовічну історію села. Ланцюг у ціпку символізує важке сполучення з Новгород-Сівеським, особливо під час весняних паводків.

Історія[ред. | ред. код]

Бирине засноване на початку 17 ст. На території села є залишки 13 поселень 10-1 тис. до н. е., 1 тис. н. е.

У «Списку руських міст далеких і близьких» XIV століття згадується давньоруське місто Бирин. В історичних джерелах на Сіверській землі згадується три поселення з назвою Бирин (на Десні, Сейму і Пслі).^[1] Думка низки істориків, дослідників щодо його локалізації досі неоднозначна, але швидше за все давньоруське місто знаходилося на Сеймі. Після золотоординського нашестя осіле населення Сіверщини відійшло за рубежі Десни і Сейму, шукаючи притулку на лісистих південно-західних схилах Середньоруської височини. Можливо поселенці і принесли сюди цю назву.

За нововиявленими історичними матеріалами, поселення Бирин на р. Десні згадується в 1514 році при опису шляху московських послів у Крим, коли вони йшли через Бирин біля Новгорода-Сіверського, далі шлях їх пролягав на Путивль, потім через Мокошовецький перевоз на Сеймі Лосицькою дорогою, яка перетинала Сейм у районі с.Чаплищі, на севрюцькі села, далі пішли в басейн Сули, потім через Псел і в степ.

У буремні часи національного здвигу біля Новгорода-Сіверського була Задеснянська республіка з центром у селі Бирине^[2]. У цей період весною на території карбували власну монету, відчували себе незалежними, незаможними і отримали владу на місцях. У 1919 році влада «незалежників» впала з відходом води. Прийшли більшовики, зруйнували храми, все, що було придбано, забрали, а людей насильно загнали в колгоспи.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.^[3]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Села Бирине та Прокопівка так відрізані від Новгорода-Сіверського, що місцеві називають їх Биринською республікою, тим паче, що така й була під час визвольних змагань 1917—1920 років.^[4]
Особливістю Бириного є те, що тут функціонує повноцінний краєзнавчий музей, який має експонати, що не поступаються колекціям обласного музею.^[5]