Блазень

Блазень — близька до монарха або феодала особа, обов'язком якої було розважати вельмож та їхніх гостей жартами, нерідко сатирично гострими.

Блазень виступає як сценічний персонаж в давніх ярмаркових та балаганних виставах. Він часто трапляється у творах В. Шекспіра, П. Кальдерона та ін.

У переносному значенні — дурень, телепень.

• Педрилло
• Роланд Пердун

• Блазень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• Блазень [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 94-95. — 1000 екз.
• Блазенська література // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 72. — 634 с.