Бойко Ігор Дмитрович

Бойко Ігор Дмитрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 23 серпня 1972(1972-08-23)
Черкаси, УРСР
Смерть 30 січня 2015(2015-01-30) (42 роки)
селище Рідкодуб, Шахтарський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Роки служби 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Гірська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

І́гор Дми́трович Бо́йко (23 серпня 1972, Черкаси — 30 січня 2015, селище Рідкодуб, Шахтарський район, Донецька область) — боєць Мукачівської 128 гірсько-піхотної бригади ЗСУ. Розвідник. Герой АТО.

Біографія[ред. | ред. код]

Був призваний на військову службу до 128 гірсько-піхотної бригади Збройних Сил України 3 серпня 2014 року.

Загинув у селищі Рідкодуб Шахтарського району Донецької області під час розвідувальної операції у бою з охороною 5 роти 7 бригади ДНР, яка здійснювала спробу штурму населеного пункту з південної сторони. Був вбитий або важко поранений чергою з АК, вибухом власної гранати Ф-1 йому відірвало праву кисть і голову[1].

Похований у Черкасах, на його честь названа одна з вулиць рідного міста.

Залишилися дружина, 17-річна донька та 7-річний син.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 108/2015 від 26 лютого 2015 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • У 2015 році нагороджений пам'ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня (посмертно) «за проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців».
  • Розпорядженням Черкаського міського голови № 29-р від 22 лютого 2016 року вулицю Чичеріна перейменовано на вулицю Ігоря Бойка[3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СВОЯ ВІЙНА | @Юрій Бутусов і Роман Базенко: Бій під Рідкодубом і палаючі танки 7-ї бригади ЗС РФ. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  2. Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 108/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. У Черкасах змінено назви 63 вулиць і провулків (ДОКУМЕНТИ, ОНОВЛЕНО). chmr.gov.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2022.
  4. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  5.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 30 січня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]