Бойко Алла Микитівна

Бойко Алла Микитівна
Народилася 10 жовтня 1939(1939-10-10) (84 роки)
село Удовиченки, Зіньківський район, Полтавська область, Українська РСРУРСР
Країна Україна Україна
Національність українка
Діяльність педагог, викладачка університету
Alma mater ПНПУ
Галузь педагогіка
Заклад ПНПУ
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор педагогічних наук
Членство Національна академія педагогічних наук України
Нагороди
орден княгині Ольги III ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України

А́лла Мики́тівна Бо́йко (нар.. 10 жовтня 1939, село Удовиченки Зіньківського району Полтавської області) — українська педагогиня. Членкиня-кореспондентка Академії педагогічних наук України (1995), докторка педагогічних наук (1991), професорка (1992). Заслужена діячка науки і техніки України (2000)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

1962 року закінчила Полтавський педагогічний інститут. У 1962—1965 роках працювала в школі, в 1965—1972 роках — першим секретарем Полтавського райкому комсомолу, в 1972—1976 роках — директором Полтавського обласного інституту підвищення кваліфікації учителів.

Від 1979 року працює в Полтавському педагогічному інституті (нині Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка). Від 1990 року — завідувач кафедри педагогіки, від 1997 року — проректор з наукової роботи.

20 грудня 1995 року обрана членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України (відділення теорії та історії педагогіки)[2].

Від 1998 року — віце-президент Всеукраїнської асоціації імені Антона Макаренка.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • 2010 року відзначено орденом княгині Ольги третього ступеня[3].
  • Заслужений діяч науки і техніки України
  • Медаль АПН СРСР «А. С. Макаренко»
  • Медаль «Трудова слава» Міжнародного академічного рейтингу «Золота фортуна»
  • Медаль «Г. Г. Ващенко» Всеукраїнського педагогічного товариства імені Г. Г. Ващенка

Родина[ред. | ред. код]

Основні праці[ред. | ред. код]

Досліджує проблеми формування гуманних педагогічно доцільних відносин учителів і учнів[4]. Автор близько 500 наукових праць, понад 40 одноосібних і колективних монографічних досліджень із педагогіки та історії педагогіки. Засновник наукової школи, до якої входять близько 50 підготовлених нею кандидатів і докторів наук[5]..

  • Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації (підготовка вчителя до формування виховуючих відносини з учнями): навчально-методичний посібник для вчителів шкіл, викладачів, студентів педагогічних навчальних закладів / А. М. Бойко ; М-во освіти України, Ін-т змісту і метод. навч. — Київ: ІЗМН, 1996. — 232 с. ; 20 см — ISBN 5-7763-9209-8
  • Український рушник [Текст]: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва (на прикладі полтавського вишиваного рушника): Навч.-метод.посібник / Алла Микитівна Бойко, Валентина Петрівна. Титаренко. — Полтава: Верстка, 1998. — 70 с. ; 28 см — ISBN 966-95300-5-9
  • Григорій Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок: навчальний посібник / А. М. Бойко ; М-во освіти України, Ін-т змісту і метод. навч. — К. : [б. и.], 1998. — 236 с.
  • Індивідуальні тьюторські завдання для самостійної роботи студентів II—V курсів (інтегрований курс теорії та історії педагогіки) : 500 тьюторських завдань і запитань: понад: 300 тестів (діагностичних, навч., контр.) / Бойко А. М. — [вид. 2-ге, збагачене й систематизов.]. — Київ: КНТ ; Полтава: ПНПУ, 2010. — 399 с. — Бібліогр.: с. 390—397. — ISBN 978-966-8892-31-8
  • Виховання людини: нове і вічне: методолого-теорет. і практ. коментар / Алла Бойко. — Полтава: Техсервіс, 2006. — 566 с. — Бібліогр. у кінці розд. — ISBN 966-8892-15-1

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кафедра загальної педагогіки та андрагогіки[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. ЧЛЕНИ-КОРЕСПОНДЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 30 серпня 2013.
  3. Сім полтавців отримали державні нагороди і звання від Президента[недоступне посилання з лютого 2019]
  4. Глосарій. Бойко Алла Микитівна [недоступне посилання]
  5. Ідея політехнізму в шкільній освіті України. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2013.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]