Бойко Володимир Степанович
| Бойко Володимир Степанович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 16 жовтня 1985 Ярунь | |
| Смерть | 23 серпня 2014 (28 років) Сєвєродонецьк | |
| Поховання | Ярунь | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС | Територіальна оборона | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Володи́мир Степа́нович Бо́йко (16 жовтня 1985, Ярунь — 23 серпня 2014, Сєвєродонецьк) — український військовик, солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1985 року в селі Ярунь (Новоград-Волинський район, Житомирська область). Одружений; подружжя виховувало дітей.
Брав активну участь у подіях Революції Гідності взимку 2013-го в Києві.[1] З початком війни записався добровольцем через Сватівський райвійськкомат.
Номер обслуги, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».
23 серпня 2014[2][3][4] року загинув в бою з російською ДРГ біля міста Сєвєродонецьк. Повідомлялося, що російські диверсанти займалися підготовкою теракту у Харкові. Тоді загинуло ще 6 вояків Айдару: Василь Андріюк, Євген Гаркавенко, Андрій Корабльов, Оганес Петросян, Андрій Писаренок і Володимир Черноволов.[5]
Без Володимира лишилися батьки, син 2006 р.н. і донька 2009 р.н.
28 серпня 2014 року похований в селі Ярунь.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 11.
Вшановується 23 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[6]
- ↑ Подвиг, який триває
- ↑ Міністерство оборони України - У Залі пам'яті на території Міноборони відбувся ранковий церемоніал вшанування загиблих Українських героїв. www.mil.gov.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ «Повік невгасимою буде всенародна шана мужності та героїзму українських воїнів». В Міноборони вшанували загиблих Українських героїв. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Подвиг Героїв ніколи не буде забутий! В оборонному відомстві вшанували Українських захисників. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Валерій Снегірьов, Олег Мартиненко, Сергій Мовчан, Окупація та звільнення Сєвєродонецька [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // УГСПЛ, 2017
- ↑ У Залі пам'яті на території Міноборони відбувся ранковий церемоніал вшанування загиблих Українських героїв
- Бойко Володимир Степанович [Архівовано 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Бойко Володимир [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.] [недоступне посилання з 23.08.2021]
- На Житомирщині попрощалися із загиблим бійцем батальйону «Айдар» [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] [недоступне посилання з 23.08.2021]
- Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Небесна Гвардія
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |