Боліваріанські ігри 2013

XVII Bolivarian Games

Логотип Боліваріанських ігор 2013 року
Місто проведення	Трухільйо
Країна	Перу
Країни-учасниці	11
Кількість спортсменів	4 388
Змагання	561 в 44 видах спорту
Церемонія відкриття	16 листопада 2013
Церемонія закриття	30 листопада 2013
Відкриття	Ольянта Умала
Torch lighter	Наталья Малага
Сайт	www.bolivarianos2013.pe
<  2009 Сукре 2017 Санта-Марта  >

XVII Боліваріанські ігри (ісп. Juegos Bolivarianos) — мультиспортивні змагання, що проходили з 16 по 30 листопада 2013 року переважно в Трухільйо, Перу, деякі змагання також проходили в Лімі та Чіклайо. Близько 4500 спортсменів з 11 країн брали участь у 44 видах спорту^[1]. Ці Ігри були третіми Боліварськими іграми, які приймало Перу. Раніше Перу приймало Боліварські ігри 1947–1948 років і Боліварські ігри 1997 року. З 2011 року Трухільйо готував спортивні споруди до Боліварських ігор^[2].

Боліварські ігри 2013 року були першими, в яких брали участь спортсмени з 11 країн замість звичайних 6 членів Боліварської спортивної організації (ODEBO)^[3].

До цього 13 разів поспіль, починаючи з Ігор 1961 року переможцем цих змагань за кількістю золотих медалей ставала Венесуела. На цих Іграх гегемонія цієї країни була перервана Колумбією, яка здобула на п'ять золотих нагород більше (566 проти 561 у Венесуели). Колумбія уперше у своїй історії стала переможницею Боліваріанських ігор^[4].

5 травня 2010 року Боліваріанська спортивна організація (ODEBO) спочатку вибрала місто Панама як місце проведення XVII Боліварських ігор. ODEBO вибрала це місто після того, як обидві протилежні заявки від Венесуели та Еквадору були відхилені. Заявка Венесуели провалилася через відсутність загальної підтримки з боку тодішнього президента Венесуели Уго Чавеса. Заявка Еквадору просто не була подана вчасно, щоб бути офіційною^[5].

20 жовтня 2010 року ODEBO вирішила відкликати місто Панама через те, що Олімпійський комітет Панами насправді має два комітети з двома співпрезидентами, які конфліктують між собою, Мігелем Ванегасом і Мігелем Санчісом, один визнаний Верховним судом Панами, а інший визнаний МОК.

На початку 2011 року Трухільйо подав заявку на те, щоб замінити Панама-Сіті на місце проведення Боліварських ігор 2013 року. Комісія Ігор ODEBO вирушила до перуанського міста, щоб провести візуальний огляд його об'єктів. Перевірка показала, що Трухільйо здатний прийняти Ігри, і неофіційно заявило, що місто прийме Боліварські ігри 2013 року. Офіційне оголошення було зроблено 7 лютого 2012 року в Ріо-де-Жанейро^[6].

• Спорткомплекс «Мансіче»
  • Стадіон Чан-Чан (місце проведення церемоній, розташоване в історичному центрі міста Трухільйо)
  • Спортивний центр «Уака-дель-Соль»
• Спорткомплекс «Чикаго»
• Басейн «Гільдемейстер»
• Спортивний центр «Уанчако»
• Спортивний центр «Ла-Есперанца»^[7]

Sport venues
Спортивний центр «Уака-дель-Соль»  Басейн «Гільдемейстер»  Стадіон «Чан-Чан»

У цих Іграх змагалися всі 6 націй Боліваріанської спортивної організації (ODEBO). Вперше в історії Ігор п'ять команд, які не належать до ODEBO, також отримали дозвіл на участь^[3]. Число в дужках означає кількість спортсменів у кожній команді.

Примітка: ** — команди, які не належать до ODEBO.

У цих Боліварських іграх розігрувався 561 комплект медалей у 44 видах спорту. На цих Іграх вперше було представлено регбі^[8]. Числа в дужках вказують кількість змагань за медалі в кожному виді спорту^[9].

Підсумкова таблиця медалей:^[10]

  *   Країна-господарка ( Перу)

Місце	Країна	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
1	Колумбія (COL)	166	135	113	414
2	Венесуела (VEN)	161	168	128	457
3	Еквадор (ECU)	66	71	92	229
4	Перу (PER)*	61	61	104	226
5	Чилі (CHI)	44	57	79	180
6	Гватемала (GUA)	18	23	35	76
7	Домініканська Республіка (DOM)	18	17	44	79
8	Парагвай (PAR)	9	7	8	24
9	Болівія (BOL)	7	7	18	32
10	Сальвадор (ESA)	6	9	11	26
11	Панама (PAN)	6	6	22	34
Загалом (11 збірна)		562	561	654	1777